Пейзажі та натюрморти писані широкими мазками та соковитими кольорами впадають в око, притягують, чарують, сповнюють оптимізмом. Левову частину робіт складають зображення квітів, їх пишного цвітіння, неперевершених кольорів створених самою природою - саме квіти на полотнах художника постають найдосконалішими серед прекрасних Божих творінь.
Художник зізнається, що не шкодує фарби для перенесення власних емоцій на полотно. Широкі, вільні мазки дарують його роботам рельєф, роблять їх об’ємними, змушують вглядатись в зображене з різної відстані, милуючись грою фарб та фактури.
Переїхавши три роки тому до Києва, Любомир здійснив свою мрію побувати в ботанічному саду. Саме там, серед квітів, він відчув приплив натхнення, зрозумів, що допоки не перенесе на полотна цю красу, він не в силах припинити малювати. Знайшовши місце для майстерні просто у Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка, він має за щастя жити серед квітів.
Любомир Мартинюк – людина завжди відкрита до нових вражень, він постійно перебуває у динаміці творення. Розповідаючи про свій творчий шлях він багато згадує про роки навчання у Львівській національній академії мистецтв, про становлення власного стилю під керівництвом скульптора Альошкіна у Букатинці, про пошуки себе у вірі в Бога та в творчості, про останню роботу над декораціями для постановки театру Леся Курбаса.
Любомир – митець, в якому живе велике прагнення до відтворення краси, до пошуків себе, до справжньої, щирої творчості. В такої привітної, креативної та цікавої молодої людини як Любомир завжди знаходиться чим поділитися зі світом. Це людина, що всотує в себе різнобарв’я життя, аби виплеснути потім його на полотно.
Близько 30 картин, створених художником протягом 2009-2010 років до 19 травня можна споглядати у вінницькій галереї Інтершик.