Святий апостол Петро до свого служіння називався Симоном. Він був простим рибалкою, мав дружину і двох дітей. Ім’я Петро йому дав Ісус Христос. На апостольське служіння Господь закликав Петра тоді, коли у ньому окріпнули віра і рішучість.

Святий апостол Павло до свого служіння називався Савлом. Він народився в знатній сім’ї у кілікійському місті Тарсі і мав всі права римського громадянина. Савл був вихований у строгості і належав до фарисеїв. Здобувши на ті часи хорошу освіту, він розпалював в собі ненависть до християн. Сам Христос радикально змінив його релігійні переконання і подальше життя.

Одного дня, коли Савл їхав до Дамаску, щоб розправитися там із християнами, Господь з’явився йому і сказав, щоб той став Його служителем. Супутники Савла, хоча чули голос, слів розібрати не могли. А сам він нічого не бачив, оскільки осліпнув від сяючого Божественного Світла.

До свята  Петра і Павла господині прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою котрих були червоні маки. Ритуальною стравою були так звані мандрики. Назву коржиків у народі пов\'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного мандрика, і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати.

До Петрова дня намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.



Переглядів: 2783
Поширень: 0