Про це, зокрема, йшлося під час першої зустрічі в рамках польсько-української дискусійної платформи, що організовується Генеральним консульством Республіки Польща у Вінниці в партнерстві з ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» на  тему «Трансформація в Польщі та Україні. Схожі й відмінні риси. Польський досвід», що відбулась 24 червня у Вінниці в Галереї «ІнтерШик».

Як Україні «наздогнати» процес трансформації, врахувавши досвід Польщі

Участь у спілкування взяли представники місцевих громадських організацій, історики, політологи, економісти та журналісти. Вступне слово перед початком дискусії виголосив віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Вінниці Войцех Мрозовський, а головними спікерами зустрічі були політолог та культуролог, випускниця факультету політичних наук та Студій Східної Європи Варшавського університету Івона Юрковська, яка приїхала до Вінниці як незалежний експерт на запрошення ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», та магістр історії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, аспірант Інституту Європейських досліджень Національної академії наук України, випускник Програми імені Лейна Кіркланда, учасник Літньої школи Студії Східної Європи Варшавського університету Василь Гуменюк.

Окреслюючи термін «трансформація», вживаний на означення змін у постсоціалістичних країнах, політолог Івона Юрковська зазначила, що це щось більше, ніж реформи. Це перезавантаження, і не лише влади, а й економіки та суспільства, також це трансформація в культурному плані. Багатоплановий тривалий процес, а не просто подія…

Як Україні «наздогнати» процес трансформації, врахувавши досвід Польщі

Також пані Івона розповіла, як після ІІ Світової війни Польща не з власного бажання опинилася в соціалістичному таборі, як була залежна від Москви і не мала самостійної зовнішньої політики. Розповіла про низку народних протестів проти тоталітаризму, про утворення незалежної профспілки «Солідарність»; про запровадження генералом Ярузельським військового стану в 1981 році; про вікопомну, яка в історії Польщі називається «Круглий стіл» та означає переговори між тодішньою комуністичною владою та опозицією, що відбулися у 1989 році і про перші частково вільні парламентські вибори, в яких переконливу перемогу здобули демократичні сили. 25-річчя з часу цих виборів Польща відзначила нещодавно як ювілей однієї з найважливіших переломних подій у своїй новітній історії.

Цікавим було порівняння реформаторських кроків, які після падіння СРСР були зроблені в Польщі та Україні (в Україні - переважно не зроблені). Так, під час дискусії йшлося про так звану шокову терапію Лешека Бальцеровича, про реальну польську приватизацію, де, на відміну від України, не ваучери не були скуплені в громадян за безцінь і майно не зосередилося в руках олігархів; про люстрацію, через яку в Польщі у 90-х роках пройшли ті, хто співпрацював з комуністичними спецслужбами тощо.

Як Україні «наздогнати» процес трансформації, врахувавши досвід Польщі

- ВВП на душу населення у 1990 році в наших країнах був фактично на одному рівні. Зараз бачимо, що різниця майже втричі на користь Польщі. Жодна інша держава колишнього соціалістичного табору не досягла таких економічних успіхів, - зауважила Івона Юрковська, серед запорук успішної трансформації назвала, зокрема, єдність польського суспільства (єдина мова і єдина релігія від Любліна до Гданська), де «ніхто не сумував за СРСР», ніхто не сумнівався в необхідності існування Польщі як незалежної держави…

Натомість експерт Василь Гуменюк, зробивши порівняльний аналіз польських та українських реформ, висловив думку, що є сенс говорити хіба що про те, чому в Україні трансформація не відбулась. Серед причин, зокрема, відсутність державницьких традицій та зруйнування традиційних українських громад у 20-30 роках ХХ століття.

Як Україні «наздогнати» процес трансформації, врахувавши досвід Польщі

- 1 грудня 1991 року в Україні відбулись дише референдум про незалежність і президентські вибори. Особа, яка могла стати нашим Валенсою чи Гавелом, Президентом не стала. Крім того, не відбулись нові парламентські вибори, - розповів Василь Гуменюк. – Також не відбулось жодних економічних реформ.

Серед негативних факторів він також назвав позаблоковий статус і невизначеність міжнародної політики України.

Чимало учасників дискусійного клубу зійшлись на думці, що на такому роздоріжжі Україна стояла аж до 2014 року (була, правда, певна спроба зрушити з місця у 2004-му, але тоді змінили лише одну людину у владі, а система змінена не була). І тепер нашій державі доведеться пройти весь той шлях трансформації, який необхідно було почати ще 23 роки тому…

Як Україні надолужити свої втрачені можливості в системному реформуванні держави, суспільства та економіки, а також як нашій країні може стати у пригоді досвід сусідньої дружньої Польщі – про це, зокрема, учасники зустрічей у рамках польсько-української дискусійної платформи продовжать спілкуватися на наступних зібраннях у вересні.

Довідково. Польсько-українська дискусійна платформа організовується  Генеральним консульством Республіки Польща у Вінниці в партнерстві з Громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку». Під час польсько-української дискусійної платформи збиратимуться громадські активісти, інтелектуали, експерти, лідери громадської думки, молоді вчені і активна вінницька молодь, представники ЗМІ. Зустрічі, які регулярно відбуватимуться, мають мету: дати можливість обмінятися ідеями та думками, аби допомогти зрозуміти ситуацію в Україні та Польщі, а також зміцнити відносини між представниками народів. Зустрічі проводитимуться у формі дискусій або «круглих столів», із різними презентаціями і публічними дебатами, під час яких зосереджуватиметься увага на питаннях, що мають стосунок до обох країн. Особлива увага під час зустрічей  приділятиметься таким питанням:

- Український-польські відносини (в історичному контексті, а також у плані проектування їх майбутньої форми);

- Український шлях на дорозі до об\'єднаної Європи: проблеми і можливості (Польський досвід у цьому контексті, євроінтеграція, стажування, програми, стипендіальних програм).



Переглядів: 4376
Поширень: 0