Однак у пам’яті подолян надовго закарбувався мужній вчинок тоді ще студента Вінницького педінституту Максима Царенка. Подвигу вінничанина саме 22 червня, у день початку Великої вітчизняної війни, виповнюється 15 років.
Саме цього дня Максим, перебуваючи на практиці в якості вожатого у таборі відпочинку «Алые паруса» в м. Євпаторія, заступив на чергування. Проходячи повз один із спальних корпусів, хлопець помітив незнайомця, який підпалив пакунок і вкинув його крізь розчинені двері першого поверху. «Спочатку я завагався, що мені робити – бігти за незнайомцем чи у приміщення. Але через долю секунди ноги вже несли мене у кімнату», - згадує Максим. Перестрибнувши через балконну огорожу, хлопець помітив на ліжку однієї із десяти з дівчат, що мирно спали, вибуховий пристрій. Бікфордів шнур вже догорав – тож мешкати було ніколи. Часу Максиму вистачило лише на те, аби винести вибуховий пристрій, - уже за межами кімнати він вибухнув прямо в руках.
Внаслідок вибуху Максим втратив праву руку, зір на одне око і частково слух. Три місяці юнак лікувався, а після повернення до нормальних умов життя продовжив навчання, з відзнакою закінчив історичний факультет педагогічного університету. Після кількарічної праці на освітянській ниві вирішив професійно зайнятися журналістикою, в якій працює до цього часу.
Тож така непересічна особистість не могла залишитись поза увагою працівників оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. 21 червня в актовій залі Головного управління МНС України у Вінницькій області начальник ГУМНС полковник служби цивільного захисту Руслан Шевчук нагородив героя пам’ятним знаком «За відданість професії». «Це мізерна часточка того, що б хотілося Вам подарувати від імені рятувальників, - звернувся до Максима Царенка керівник обласного відомства. – Тож по будь-яких питаннях, які в нашій компетенції, ми завжди готові прийти Вам на допомогу. Двері нашого відомства завжди для Вас будуть відкриті».