Людмила Грабович три місяці тому очолила міське управління охорони здоров\'я. У медичних колах нове призначення викликало очікування того, що реформування медичної галузі міста, про яке останнім часом наполегливо говорив міський голова Володимир Гройсман, тепер перейде в активнішу фазу. Тим паче, що пані Грабович, яка свого часу починала звичайним лікарем Замостянської стоматполіклініки, а згодом стала головним лікарем міського стоматологічного центру, провела досить успішне його реформування …

- Ви - нова людина в команді міського голови. Скажіть відверто, коли Вам запропонували очолити медицину міста, чому погодились?

- Пропозиція була для мене несподіваною. Коли міський голова запропонував очолити управління охорони здоров\'я, питання було поставлено так: "Реформування необхідне. Завдання не з легких. Чи готові взятись? Впораєтесь?" Я погодилася відразу: люблю вирішувати складні завдання, добиватися результату. Скажі­мо, у стоматцентрі вдалося перейти на новий господарський механізм. Усі розуміли, що стоматологія не може бути безкоштовною - дорогі технології і матеріали держава не могла профінансувати, а благодійні фонди не покривали витрати. Та й люди розуміли, що за якість треба платити гроші і хотіли бачити тарифи на лікування та гарантійний талон після надання стоматологічних послуг. Тож ми відкрили госпрозрахункове стоматологічне відділення. Багато хто не вірив, що станемо рентабельними, але два заклади успішно працюють третій рік. І надають послуги належної якості...

- Які конкретні завдання ставить міський голова перед людиною, яка відповідає за цей напрямок?

- З того часу, як існує медицина, завдання завжди було єдине - високоякісна, доступна і кваліфікована медична допомога. А зараз вона здебільшого не відповідає жодному з цих трьох критеріїв. Тепер не лікар "веде" пацієнта, а хворий сам вимушений вирішувати, до кого піти. І часто виявляється, що це не той спеціаліст, який потрібен. У стаціонар люди теж приходять часто самі. Йдуть прямо у відділення, шукають знайомого, який вирішує питання з госпіталізацією, операцією. Робота молодшого і середнього персоналу, який має бути весь час в роботі і слідкувати за пацієнтом, теж окрема система.

Медсестри працюють "за викликом" або самі вирішують, до кого і коли треба підійти, а до кого не треба підходити взагалі. Тому, коли у лікарню потрапляють наші рідні, треба просто брати відпустку і там днювати і ночувати, щоб людина отримала належне лікування і догляд... Про це усі знають, і над усіма цими проблемами треба працювати.

- Останнім часом тільки й чути про пілотний проект по реформуванню медицини Вінниччини. Наше місто входить у цей проект?

- Так, але ми маємо свої погляди на реформування медицини. Проект реформи на сайті Міністерства охорони здоров\'я може прочитати кожен, внести свої доповнення і пропозиції. Але не на всі питання щодо міської галузі він дає відповіді. Тому шукаємо свої підходи в рамках того проекту, який запроваджується. І ми починаємо не з нуля. Насправді, реформування у місті відбувається принаймні з 2008 року. За останні роки збудований новий травмпункт із 8 новими операційними, створено кардіо-рентген операційний блок, перинатальний центр, від­ділення для реабілітації інвалідів війни, по-новому побудована організація роботи стан­ції швидкої медичної допомоги, введений догоспітальний тромболізис. Минулого року запровадили систему публічні конкурси на зайняття вакансій… Тепер потрібно робити наступні кроки.

- У чому вони полягатимуть? Мер неодноразово говорив, що у тому вигляді, як зараз, система охорони здоров\'я не задовольняє ані пацієнтів, ані медиків. Як цю ситуацію змінити?

- У Вінниці є 16 лікувальних закладів - на 360 тисяч населення - це більше, ніж достатньо. Коштів на їх утримання постійно бракує, сподіватись, що держава збільшить фінансування, ми не можемо. Повинні самі шукати резерви. Щоб ті фінансові, матеріальні і кадрові ресурси, які є, раціонально перерозподілити, аби вони реально запрацювали. А це вимагає аналізу ефективності їх використання і такий аналіз ми уже розпочали у 2010 році і зараз долучаємо до цієї роботи і київських фахівців з аудиту і менеджменту.

Необхідна зміна стереотипів. Чи завжди потрібне стаціонарне лікування? Міська система охорони здоров\'я уже декілька років розвивається під пріоритетом первинної ланки. Працюють 9 поліклінічних закладів. Тут є чимало непростих питань. Ось зараз обговорюється: лікар загальної практики сімейної медицини - добре це чи погано? З економічної точки зору - це правильно. На Заході, в Америці, в Ізраїлі, у Канаді основне навантаження беруть на себе сімейні лікарі - 75-80%. Вузьких спеціалістів пацієнти відвідують, коли дійсно є необхідність. Не кажу, що зараз скрізь потрібні сімейні лікарі, особливо у місті. Але чому б не працювати педіатрам і терапевтам саме так? Нинішній проект реформ з часом стане законом, і ми все одно повинні будемо переводити їх на лікарів загальної практики сімейної медицини. До цього треба готуватись. А поки що ми за те, щоб дітей до семи років обслуговували саме педіатри. І щоб вони працювали разом з терапевтами…

Ми не розв’яжемо проблеми косметичними кроками, потрібно міняти систему. Але діяти дуже зважено, бо за цим стоять людські долі, колективи.

- Тож чи не призведуть реформи до масових скорочень?

- Перш за все, мова про перерозподіл. Пілотний проект передбачає усунення дублюючих функцій структур і відділень, яких у місті достатньо. Це дозволить концентрувати і кадри, і обладнання. Тому скорочення в одному місці означатиме розширення у іншому. Але проблема перенасиченості медичними кадрами у місті є. Свою роль відіграє те, що тут - медуніверситет, і молодь хоче залишитися у місті. Але вакансії не безкінечні. І люди працюють на пів-, чверть ставки.

За статистикою, в Україні на 100 тисяч населення - 302 лікарі. Тоді як у країнах Євросоюзу їх 261. А у Вінниці на 100 тисяч людей лікарів аж - 439. У нашому місті особливо велика перенасиченість по вузьких спеціальностях. А у пілотному проекті йдеться про те, що основною армією мають бути терапевти, педіатри, дільничні лікарі загальної практики сімейної медицини. А вузьких спеціалістів має бути лише 25 %. У цій ситуації намагатимемось усім, кого зміни зачеплять, надавати можливість перепрофілювання і працевлаштування.

- Анонсована ще одна, суто міська ідея - створення муніципальної страхової компанії, яка має запрацювати вже цього року. Які проблеми вона дозволить розв’язати?

- Страхова медицина - одна з кращих моделей системи охорони здоров\'я у світі. Компанія вже придбана. Зараз її представники проводять семінари з головними лікарями і адміністрацією лікарень та поліклінік, обговорюють підходи. І найближчим часом будуть запропоновані послуги медичного страхування. Що це має дати в результаті? На наш погляд, страхування допоможе розв’язати найголовнішу проблему - грошей, які "гуляють" між лікарем і пацієнтом. Пацієнту все одно доводиться платити чи у фонд, чи прямо в кишеню - це знають усі. Страхування дозволить частину цих коштів спрямувати на розвиток галузі. А частину направити на підвищення зарплати медиків (надбавок та преміювання). А пацієнт, маючи страховий поліс, буде абсолютно без будь-якої додаткової оплати отримувати послуги, ним передбачені. Наприклад, безкоштовну діагностику. А після здачі аналізів і постановки діагнозу людина, отримавши перелік медикаментів, отримає їх безоплатно у комунальній аптеці.

- А якщо певного препарату раптом не буде, пацієнт же все одно піде за ним у звичайну аптеку...

- Не думаю, що буде така проблема. Суть сьогодні у іншому. От, наприклад, ацетилсаліцилова кислота - коштує копійки. А вже "ефералган" чи "упсарін-упса", до яких вона входить, набагато дорожчі. Проте акцент буде на головній діючій речовині. Довірений лікар слідкуватиме за тим, щоб після поставленого діагнозу лікування і призначення препаратів відбувалися за протоколами лікування. У недобросовісних лікарів не буде можливості виписувати те, що заманеться і відправляти людей до конкретної аптеки, з якою він домовився і має "відкати". В цьому ще одна перевага страхування - воно дозволить запровадити контроль за якістю тих послуг, які отримують пацієнти. Хоча я розумію, що лікарям звикати до нової системи буде непросто, і певний опір буде.

- А як з терміновими операціями? Адже не секрет, що люди платять і лікарям, і медсестрам, щоб все пройшло добре.

- Термінові оперативні втручання належать до невідкладної медичної допомоги і повинні проводитися безкоштовно. Якщо йдеться про планову операцію, то пацієнт у стаціонар має поступати тільки за направленням лікаря і обов\'язково через приймальне відділення. І, маючи страховий поліс, не має думати більше ні про що. Як я уже говорила, страхування передбачатиме відрахування і на сам заклад, і на премії лікарів і медперсоналу. Якщо це діятиме, неофіційні "внески" будуть викорінюватися. Інша проблема - людський фактор. Неможливо за день це побороти - це справа не одного року. Але перш за все ми повинні викорінити випадки шантажування пацієнтів і їх родичів, коли у них просто вимагають кошти або примушують купувати ті ліки, які лікарня має в наявності.

- Чи відома вартість страхових полісів?

- Поки що все прораховуємо спільно з страхувальниками. Усі розуміють, що основна частина нашого населення - люди з невеликим достатком. Ми також працюємо над такими варіантами, щоб частину вартості полісу сплачували роботодавці.

- Якщо говорити про якість медичних послуг, то, принаймні на ЖЕКи чи водіїв маршруток - сьогодні є куди поскаржитись. А у міській медицині є зворотній зв\'язок із пацієнтами?

- В один день медпрацівники не перестануть брати гроші, персонал не почне доброякісно обслуговувати пацієнтів - тому дійсно такий зв\'язок необхідний. Домовились з "Цілодобовою вартою", щоб туди могли звертатися пацієнти, якщо чимось не задоволені. І відпрацьовуємо алгоритм роботи з такими дзвінками. У зворотньому зв\'язку дуже важливо, щоб люди не боялися називати себе і того медичного працівника, яким не задоволені. Інакше ми не зможемо втрутитись... Наприклад, недавно отримали лист, в якому чоловік написав, що всі акушери-гінекологи хабарники, бо під час пологів дружини з нього взяли чотири тисячі. Але він не вказав ані прізвища породіллі, ані пологовий будинок, ані ім\'я лікаря... Якби було хоча б це - можна було б щось з’ясовувати.

Якщо усі ми хочемо, щоб медицина стала кращою, анонімні скарги не допоможуть. Ну поїдемо ми у лікарню, ну зробимо "встряску" - і покарають, можливо, тих, хто ні при чому. Ми хочемо створити дієву систему зворотнього зв\'язку. І кожне звернення будемо ретельно аналізувати, і в тому числі, щоб і лікар відчував себе захищеним - випадки, коли просто зводять рахунки, теж, на жаль, у нашій практиці зустрічаються.

- У травні планується завершення профоглядів школярів. Цей процес неоднозначно сприймається і діть­ми, і батьками. Чи не думали про те, щоб підлаштувати профогляди, аби було зручно і дітям, і батьки не турбувалися?

- Згідно з постановою Кабміну, медогляд дитини має проводитись тільки у присутності батьків, чи людини, яка її заміняє. Звісно, освітяни хотіли б, щоб першого вересня до них усі прийшли з довідками про медогляд. Але влітку і у медиків, і у батьків відпустки. Тому медогляди вирішено проводити протягом навчального року - у кожного закладу буде свій графік, щоб не було черг, і щоб усіх дітей спокійно і уважно встигли оглянути.

Я розумію батьків, адже у самої 13-річна донька - незручно відпрошуватися з роботи. Але інакше неможливо: якщо ти хвилюєшся за здоров\'я дитини - то знайдеш на це час. Тим паче, що у поліклініках змінено графік роботи, вони стали працювати до восьмої вечора. До речі, після нещодавнього випадку смерті хлопчика з Вінницького району, у якого була аневризма судин мозку, нами будуть закуплено чотири спеціальні діагностичні апарати - до першого вересня вони з\'являться у Центрі матері і дитини і трьох дитячих поліклініках. Один коштує 40 тисяч гривень. Зазначу, що уже сьогодні при більш ретельному та сумлінному профогляді частіше почали виявляти у дітей патологію, про яку батьки раніше і не знали. І це ще раз підтверджує, що систему нашої роботи потрібно міняти.
 


Переглядів: 9087
Поширень: 0