Створення регіональної системи високоточного позиціонування, вважає губернатор області, «покращить реагування на виклики у життєзабезпеченні діяльності територій». Разом з тим запуск проекту сприятиме створенню єдиного інформаційно-координатного часового простору двох країн, інтегруючи таким чином Україну у міжнародні навігаційні системи. Перспективи реалізації високотехнологічного проекту обговорили на міжнародній конференції за участі керівництва Роскосмосу, Національного космічного агентства України, науково-дослідних установ та підприємств обох держав у сфері космічних технологій і ракетобудування, яка пройшла у Вінниці 11 серпня.
Високі технології для економіки Вінницької області – одне з пріоритетних завдань. У травні минулого року в регіоні започатковано перший в Україні науково-технологічний парк, сьогодні – розгортається проект створення регіональної системи на базі використання сигналів супутникових радіонавігаційних систем, і також – безпрецедентний в країні. До того ж, бажання вінницької влади займатися високоінтелектуальним виробництвом поєднується з можливостями, наданими міжурядовою україно-російською угодою про розвиток об’єднаного навігаційного простору, в якій регіону відведено роль експериментального майданчика з розгортання російської системи супутникового зв’язку ГЛОНАСС. У результаті Україна отримуватиме якісну інформацію у межах єдиного навігаційної мережі, сумісної з американською системою GPS і європейськими EUPOS та Galileo, яка ще формується.
Для включення Вінницької області у глобальний навігаційний простір на її території передбачається встановлення 12 RTK-станцій за стандартами EUPOS. Така мережа дозволить забезпечити геопросторову інфраструктуру для цілей геодезії, картографування, кадастру, будівництва і низки інших сфер високоточними даними в режимі кінематики реального часу (RTK). Формування сервісу високоточного позиціонування можливе і за умов інноваційного підходу до побудови геодезичних систем в регіоні – з установкою 5-6 опорних станцій ГЛОНАСС/GPS та організацією центру збору даних. Одна така станція, за словами генерального директора НКАУ Юрія Алексєєва, коштує 60 тис. доларів.
Зі створенням таких додаткових регіональних центрів, особливо в центрі і на заході країни, будь-хто за допомогою навігаційного приймача зможе визначити своє місцезнаходження з точністю до 1м в плані и до 2 м за висотою на усій территорії України, навігаційні ж виміри на самій території з такою станцією сягають сантиметрової точності.Разом з тим об’єднана система диференційованої корекції та моніторингу дозволяє виконувати низку функцій у різних галузях народного господарства відповідно до визначених завдань. Користувачами супутникових навігаційних технологій можуть бути сільське господарство, транспорт, оперативні служби, комунально-дорожне господарство, будівництво, зв’язок, енергетика, землевпорядкування, картографія і геодезія, торгівля, фінансово-банківська сфера, муніципалітети тощо.
Варіанти застосування досить численні: управління і моніторинг транспорту, у тому числі й спеціального (пожежні машини, аварійні, невідкладна медична допомога, ДАІ, міліція тощо), скорочення втрат врожаю за рахунок усунення недосіву або перекриття, створення земельного кадастру, орієнтування у важкодоступних місцях і так далі. Зокрема, для станцій швидкої допомоги передбачене виконання таких функцій, як вибір оптимального маршруту, пошук об’єктів за адресою, звіт про пересування машини, облік викликів і їхня обробка, голосовий зв’язок з диспетчером бригади швидкої допомоги, окрім того, на екрані у відображається уся інформація про місцезнаходження, швидкість і маршрути транспортних засобів за будь-який проміжок часу на електронній карті міста. Установка такої система для парку станції у 50 машин орієнтовно коштує 50 тис. доларів, повідомили фахівці.
Практика використання супутникових навігаційних технологій для вирішення проблем регіону довела свою ефективність у Калузькій області (Росія), де реалізовувався пілотний проект, подібний до вінницького. В цілому, за даними представників Роскосмосу, впровадження навігаційних мереж скорочують втричі виконання робіт зі створення земельного кадастру та геодезичних завдань, разом з тим збільшують у 1,5 раза надходження «земельних платежів» і зменшують удвічі затрати на геодезичні роботи. До того ж високі технології дозволяють економити ресурси дорожно-комунального господарства та оперативних спецслужб у межах 10-35%.
Губернатор Вінниччини Олександр Домбровський, підбиваючи підсумки роботи міжнародної наукової конференції, відзначив, що «завдання впровадження регіональної супутникової навігаційної системи є досить складним, але разом з тим, обіцяє активізацію високотехнологічного розвитку області, створення конкурентноздатної продукції та нових робочих місць». Керівник області вважає, що спеціалісти повинні вивчити структуру затрат на реалізацію проекту поруч із економічною ефективністю для тих чи інших сфер регіонального господарства. Для подальшої роботи над розгортанням експерименту передбачається створення тристоронньої робочої групи у складі фахівців Російської Федерації та України, а також регіонального представника. Реалізація проекту розрахована на рік-півтора.
Для довідки:
На сьогодні у світі функціонують декілька систем супутникової навігації.
GPS, система глобального позиціонування (Global Positioning System) являє собою сукупність радіо-випромінювальних супутників, запущених Управлінням Оборони США, що використовувались для визначення розташування об’єкта на поверхні Землі. Використовуючи GPS–приймач, можна точно визначити його позицію на поверхні землі. На сьогодні випускаються гаджети (наручні годинники, інші GPS–приймачі), за допомогою яких можна орієнтуватись на місцевості (альпіністи, рятівники тощо).
ГЛОНАСС (з російської ГЛОНАСС - ГЛОбальная НАвигационная Спутниковая Система) — являє глобальну радіонавігаційну систему, що розгорнута та підтримується урядом Росії. Принцип визначення координат аналогічний системі GPS
Галілео (англ. Galileo) — європейський проект супутникової системи навігації, створений як альтернатива американській системі GPS та російській GLONASS (ГЛОНАСС). Європейська система призначена для вирішення навігаційних завдань для будь-яких рухомих об\'єктів з точністю менше одного метра.
Високі технології для економіки Вінницької області – одне з пріоритетних завдань. У травні минулого року в регіоні започатковано перший в Україні науково-технологічний парк, сьогодні – розгортається проект створення регіональної системи на базі використання сигналів супутникових радіонавігаційних систем, і також – безпрецедентний в країні. До того ж, бажання вінницької влади займатися високоінтелектуальним виробництвом поєднується з можливостями, наданими міжурядовою україно-російською угодою про розвиток об’єднаного навігаційного простору, в якій регіону відведено роль експериментального майданчика з розгортання російської системи супутникового зв’язку ГЛОНАСС. У результаті Україна отримуватиме якісну інформацію у межах єдиного навігаційної мережі, сумісної з американською системою GPS і європейськими EUPOS та Galileo, яка ще формується.
Для включення Вінницької області у глобальний навігаційний простір на її території передбачається встановлення 12 RTK-станцій за стандартами EUPOS. Така мережа дозволить забезпечити геопросторову інфраструктуру для цілей геодезії, картографування, кадастру, будівництва і низки інших сфер високоточними даними в режимі кінематики реального часу (RTK). Формування сервісу високоточного позиціонування можливе і за умов інноваційного підходу до побудови геодезичних систем в регіоні – з установкою 5-6 опорних станцій ГЛОНАСС/GPS та організацією центру збору даних. Одна така станція, за словами генерального директора НКАУ Юрія Алексєєва, коштує 60 тис. доларів.
Зі створенням таких додаткових регіональних центрів, особливо в центрі і на заході країни, будь-хто за допомогою навігаційного приймача зможе визначити своє місцезнаходження з точністю до 1м в плані и до 2 м за висотою на усій территорії України, навігаційні ж виміри на самій території з такою станцією сягають сантиметрової точності.Разом з тим об’єднана система диференційованої корекції та моніторингу дозволяє виконувати низку функцій у різних галузях народного господарства відповідно до визначених завдань. Користувачами супутникових навігаційних технологій можуть бути сільське господарство, транспорт, оперативні служби, комунально-дорожне господарство, будівництво, зв’язок, енергетика, землевпорядкування, картографія і геодезія, торгівля, фінансово-банківська сфера, муніципалітети тощо.
Варіанти застосування досить численні: управління і моніторинг транспорту, у тому числі й спеціального (пожежні машини, аварійні, невідкладна медична допомога, ДАІ, міліція тощо), скорочення втрат врожаю за рахунок усунення недосіву або перекриття, створення земельного кадастру, орієнтування у важкодоступних місцях і так далі. Зокрема, для станцій швидкої допомоги передбачене виконання таких функцій, як вибір оптимального маршруту, пошук об’єктів за адресою, звіт про пересування машини, облік викликів і їхня обробка, голосовий зв’язок з диспетчером бригади швидкої допомоги, окрім того, на екрані у відображається уся інформація про місцезнаходження, швидкість і маршрути транспортних засобів за будь-який проміжок часу на електронній карті міста. Установка такої система для парку станції у 50 машин орієнтовно коштує 50 тис. доларів, повідомили фахівці.
Практика використання супутникових навігаційних технологій для вирішення проблем регіону довела свою ефективність у Калузькій області (Росія), де реалізовувався пілотний проект, подібний до вінницького. В цілому, за даними представників Роскосмосу, впровадження навігаційних мереж скорочують втричі виконання робіт зі створення земельного кадастру та геодезичних завдань, разом з тим збільшують у 1,5 раза надходження «земельних платежів» і зменшують удвічі затрати на геодезичні роботи. До того ж високі технології дозволяють економити ресурси дорожно-комунального господарства та оперативних спецслужб у межах 10-35%.
Губернатор Вінниччини Олександр Домбровський, підбиваючи підсумки роботи міжнародної наукової конференції, відзначив, що «завдання впровадження регіональної супутникової навігаційної системи є досить складним, але разом з тим, обіцяє активізацію високотехнологічного розвитку області, створення конкурентноздатної продукції та нових робочих місць». Керівник області вважає, що спеціалісти повинні вивчити структуру затрат на реалізацію проекту поруч із економічною ефективністю для тих чи інших сфер регіонального господарства. Для подальшої роботи над розгортанням експерименту передбачається створення тристоронньої робочої групи у складі фахівців Російської Федерації та України, а також регіонального представника. Реалізація проекту розрахована на рік-півтора.
Для довідки:
На сьогодні у світі функціонують декілька систем супутникової навігації.
GPS, система глобального позиціонування (Global Positioning System) являє собою сукупність радіо-випромінювальних супутників, запущених Управлінням Оборони США, що використовувались для визначення розташування об’єкта на поверхні Землі. Використовуючи GPS–приймач, можна точно визначити його позицію на поверхні землі. На сьогодні випускаються гаджети (наручні годинники, інші GPS–приймачі), за допомогою яких можна орієнтуватись на місцевості (альпіністи, рятівники тощо).
ГЛОНАСС (з російської ГЛОНАСС - ГЛОбальная НАвигационная Спутниковая Система) — являє глобальну радіонавігаційну систему, що розгорнута та підтримується урядом Росії. Принцип визначення координат аналогічний системі GPS
Галілео (англ. Galileo) — європейський проект супутникової системи навігації, створений як альтернатива американській системі GPS та російській GLONASS (ГЛОНАСС). Європейська система призначена для вирішення навігаційних завдань для будь-яких рухомих об\'єктів з точністю менше одного метра.