Вінницький міськвиконкомом вважається взірцевим в Україні по запровадженню нових технологій управління. От і 14 січня на 3-й позачерговій сесії міської ради депутати ухвалили рішення «Про загальну структуру виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконкому та їх чисельність», яким з 1 квітня 2011 року замість 39 виконавчих органів міської ради буде утворено 33 більш сучасних департаменти за європейською практикою. Деякі з новоутворених департаментів поєднають функції кількох нині діючих управлінських структур.
Точкою відліку для трансформації системи управління містом стало ухвалення міською радою минулого року концепції Стратегічного розвитку міста «Вінниця:2020», яка визначає десять головних орієнтирів для повноцінного розвитку обласного центру на найближче десятиріччя.
У зв’язку із ухваленням цього знакового для розвитку міста на найближчі десять років документу, назріло питання оптимізації системи управління містом в цілому задля якісного та ефективного виконання тих завдань, які визначені у її пріоритетах. А отже, на муніципалітет Вінниці чекає «перезавантаження».
Система управління – це складний процес, який складається з багатьох чинників. Однак головним виміром його ефективності є відповідність тим завданням та викликам, котрі стоять перед органами управління, їх робота на результат, який очікує від чиновників громада та готовність адаптуватись під ті задачі, що є актуальними на той чи інший період розвитку міста.
Органи місцевого самоврядування Вінниці цей шлях почали проходити іще п’ять років тому, коли в обласному центрі найбільш уразливим місцем була комунальна ланка: місто потерпало від завалів сміття, вулиці були неосвітленими, магістралі у своїй переважній більшості стали абсолютно непридатними для пересування, до того ж спостерігались постійні збої у роботі транспорту. Вирішення цих проблем вимагало не лише фінансових ресурсів, але й правильного адміністрування галузі. Саме тому тоді першим було прийнято рішення про реорганізацію управлінських структур, які відповідали за ці напрямки роботи, перед кожною, окрім розмежування функцій, були поставлені чіткі задачі та визначено коло обов’язків.
Тоді ж створюється і нове управління, яке відповідає у вінницькій мерії за впровадження та ефективне використання у роботі IT-технологій – управління комп’ютеризації та телекомунікацій. За п’ять років роботи молодим фахівцям цієї управлінської ланки вдалося збудувати потужну мережу, яка об’єднала фактично усі органи управління містом. Сьогодні перед ними стоять нові завдання – до цієї мережі для оперативності та більш якісної роботи будуть під’єднуватись бюджетні установи обласного центру та комунальні підприємства. Звичайно, до переходу в режим так званого «електронного врядування» іще далеко, але цей поступ вже розпочато.
2007-го відбувся іще один етап реорганізації: управління торгівлі, громадського харчування та побуту та управління реєстраційно-дозвільних процедур шляхом злиття були об’єднані в єдину структуру – управління споживчого ринку та послуг, яке акумулювало в собі функції попередників, а також нові управлінські задачі, пов’язані з якісним наданням адміністративних послуг населенню та значним розширенням їх спектру. Фактично це дало поштовх для створення Центру адміністративних послуг «Прозорий офіс», який запрацював вже за рік – у 2008-му.
Нині, окрім реорганізації 39 виконавчих органів міської ради в 33 департаменти, замість трьох районних адміністрацій планується створити дві нові структури – Лівобережну та Правобережну адміністрації, які відповідатимуть за приблизно однакові по чисельності частини міста.
Оптимізація структури управління виконавчих органів міської ради дозволить усунути дублювання повноважень, яке подекуди має місце, і за рахунок цього додатково скоротити чисельність працівників міськвиконкому.
«Система управління, як і місто, - це живий організм. І в процесі свого розвитку для того, щоб жити та розвиватись, він повинен постійно реагувати на зовнішні виклики, бути чутливим до тих процесів, які відбуваються. Сьогодні знову прийшов час, аби, озирнувшись назад, взяти з собою найкращий досвід і визначити плани на найближчу перспективу. Цей процес свого роду «перезавантаження» органів управління, виходячи з тих завдань, які ми для себе визначили, буде супроводжуватись іще одним паралельним процесом. Кожен з наших працівників зараз має нагоду визначити для себе персональні показники власної ефективності, аби зрозуміти, наскільки він корисний громаді, виконуючи покладені на нього функції. Мене сьогодні цікавить тільки один показник – це якість. Якість управління містом», - зазначає міський голова Володимир Гройсман.
На його думку, має значення й моральний підтекст звучання нових посад керівників – директорів департаментів замість начальників управлінь. Якщо начальник по тлумачному словнику – це посадова особа, що командує людьми, то директор (від лат. Dirigere) – управляючий, керуючий, направляючий процесами. Відчутна різниця, чи не так…