Учасників змагань вишукувалися для урочистого відкриття турніру. Всіх привітав Голова Вінницького обласного осередку Федерації спортивного більярду України майор у відставці В\'ячеслав Шляховий, засновник системи більярдних клубів «Еліт – профі» у Вінницькій області.
Вітаючі учасників, В\'ячеслав Шляховий , зокрема, відмітив, що у Росії більярд почав поширюватися ще за часів Петра І, який привіз цю гру з Європи. Він підкреслив, що у царській та дворянських сім’ях хлопці обовязково вчилися грати у більярд та шахи. Також він зазначив, що завзятими більярдистами були занні люди, зокрема, графи Орлов і Воронцов, а також Суворов, Ломоносов, Пушкін, Толстой, Некрасов, Тургенєв, Шаляпін, В. Шляховий додав, що перед Великою Вітчизняною війною кращими більярдистами СРСР були кращі представники авіації - Чкалов, Громов, Каманін. З 60-х років активно грали у більярд космонавти Гагарін, Тітов, Леонов, Попович.
Після вітання гімн України і рівнняння на прапор.
Звертаюсь до В\'ячеслава Шляхового.
- В\'ячеславе Степановичу, як, взагалі, розвивається більярдний спорт на Вінниччині у порівнянні з іншими областями України? Як більярдисти України виглядають на міжнародному рівні?
- Наша область у ведучій групі по Україні разом з Києвом, Харковим, Чернівцями. На міжнародному рівні нещодавно представник Чернівців Ярослав Тарновецький став чемпіонм світу у Ханти– Мансійську (Росія, Сибір – авт.) у категорії «швидка піраміда. До слова, в спортивному більярді є звичайна спортивна градація, а саме, майстри спорту, кандидати у майстри, розрядники.
- Як проводяться чемпіонати України?
- На Всеукраїнському рівні чемпіонати проводяться двічі на рік.
- Яка наразі більярдна мережа на Вінниччині?
- Мною засновано 14 клубів у системі «Еліт – профі», з яких наразі працює 6. І працюють також ще 5 інших.
- В чому особливість роботи клубів «Еліт – профі»?
- Окрім звичайного фунціонування, ми проводимо безкоштовні заняття для дітей, інвалідів, людей з обмеженими можливостями руху.
- Що це за особливий стіл для більярду у Вінниці?
- Це, стіл, на якому грав Олександр Суворов у Тульчині в замку Потоцького. Стіл наразі стоїть у графській кімнаті з відповідним інтер’єром і меблями тих часів у клубі «Еліт - профі» по вул. Космонавтів. Я реставрував цей стіл. Зазначу, мені польські бізнесмени пропонували за нього 40 тис. доларів, але я не погодився. Адже гроші можна заробити, а історичного стола, якщо продати, вже не буде. Зазначу, переможець і два призери цього турніру у якості додаткової нагороди отримали можливість пограти саме на цьому столі.
І, нарешті про самий турнір. Всі грали «по – серйозному», всі хотіли бути нагорі турнірної таблиці. Вікова різниця між учасниками сягала декілька десятків років. Це суттєво, адже більярд – виснажлива «робота», - треба напружено весь час ходити навкруги стола, вишукуючі кращі позиції для удару, щоб гарантовано загнати шара у лузу. Перед самим початком змагань всім учасникам нагадали тонкощі правил. Судді були завжди поруч, аби не виникало конфліктних ситуацій.
Звертаюсь за поясненнями до головного судді змагань Олександра Суріна.
- Олександре Миколайовичу, як був організований цей турнір?
- У турнірі прийняли участь діючі офіцери, відставники та офіцери запасу, всього 13 гравців. Учасники були розподілені на 3 групи. У першій групі грали 5 більярдістів, у другій та третій по 4. З кожної групи по 2 кращих учасника грали у фіналі за звання чемпіона. Більярдисти, що посіли треті місця у групах, вибрювали 7 – 9 місця, решта гравців так само, відповідно, 10 – 13. Змагання проводилися одразу на 3-х столах.
- Як саме грали у турнірі?
- Грали мінімум до 2-х перемог, тобто максимум 3 партії. Грали у так звану «динамічну піраміду». Зазвичай, зустріч з 3-х партій тривала приблизно 45 хвилин, з 2-х, відповідно менше.
Отже, переможцем змагань став капітан запасу Сергій Сергєєв. Друге і третє місця посіли, відповідно, полковник запасу Юрій Кітіцин та майор Максим Косенко.