Сторічна вінниччанка Віра Акініна до сьогодні плете та вишиває без окулярів, співає народних пісень і виховує онуків. Секретом свого довголіття бабуся вважає позитивне ставлення до життя й гарну родину, якій віддає всю себе.
У свої сто років корінна вінничанка Віра Акініна добре пам\'ятає забудову обласного центру і приїзд царя Миколи Другого. Виховавши двох дітей, п\'ятеро онуків та одинадцятьох правнуків зараз старенька тішиться праправнучкою. Згадує, за все життя практично ніколи не хворіла. Та й зараз вправно поводиться з гачком та голкою. В\'язаних і вишитих власноруч виробів у майстрині-самоуки стільки, що вистачить на цілу експозицію.
Віра Акініна: "Що потрібно робити, щоб здоров\'я було? Бігати побільше. Робити побільше, та й будете здорові. А як тако сядете, то вважайте, що нічого нема. Людина повинна робити, бігати туди, сюди. Може сусідам треба. Треба сусідам допомогти".
Попри свій вік Віра Акініна йде у ногу з часом - знає, що таке інтернет та мобільний телефон. Проте сьогоднішній ритм життя бабусі не надто до вподоби.
Оксана Верхова-Єднак, онука: "Вона каже – ви не вмієте жити. У вас весь час не вистачає часу ні на що. Ми, каже, коли були молоді – у нас на все вистачало часу. Ми мали час і поспілкуватися і поспівати. А ви – бігом, бігом, бігом, і жалієтесь що нема часу".
Рецептом свого довголіття Віра Акініна ділиться охоче – головне ні на кого не тримати зла, та не шкодувати грошей на добрі справи. Тоді тиск буде у нормі і з нервами усе гаразд. А це і є запорука гарного настрою.
Наразі старенька є оберегом великої родини, яку сама плекала багато років, адже чоловік помер ще під час Великої Вітчизняної. Більше заміж жінка виходити не схотіла. Так і живе ще у колишній батьківській хаті, в оточенні доньки та онуків. Доглядає квіти коло будинку та милується виноградом, який колись посадила ще зовсім молодою.