Найбільш затребуваними на ринку роботодавці називають випускників політехнічного університету.
— Він універсальніший і має 10 інститутів, тому там можна отримати гарну професію, — говорить спеціаліст центру працевлаштування молодих спеціалістів ”Актив” 35-річний Вадим Зарічний. — Їхні дипломи дійсні за кордоном. Торік за нашого сприяння за кордон виїхало шестеро програмістів, із десяток будівельників. Вони працюють там за фахом, отримують 2–3 тисячі доларів. У нас такі спеціалісти мають 2–3 тисячі гривень.
У політехнічному навчаються студенти з Китаю, Саудівської Аравії, Еквадору.
Торік політех віддав свій спортивний майданчик під будівництво міського льодового центру. За це студентів на уроках фізкультури безкоштовно навчають кататися на ковзанах. У студмістечку працює найдешевша їдальня: комплексний обід коштує 8–10 грн. Студентів забезпечують гуртожитками.
— У нас найбільша лабораторно-технічна база, — каже заступник відповідального секретаря приймальної комісії Наталя Ляховченко, 44 роки. — Студенти самостійно проводять дослідження, працюють над розробками власних проектів.
Торік найбільший конкурс був у медуніверситеті ім. Пирогова. На одне місце фармацевтичного факультету претендувало 13 осіб, стоматологічного — 11.
— Мережа аптек постійно розвивається, відкривається багато стоматкабінетів. Тому випускникам легко влаштуватися на роботу, — пояснює відповідальний секретар приймальної комісії медуніверситету Володимир Школьніков.
— Наш медуніверситет не має конкурентів. Фахівців готує непоганих, та мені не раз доводилося влаштовувати медиків на менеджерів чи рекламістів, — пояснює Вадим Зарічний. — Молодих фахівців не влаштовує зарплата. Перші кілька років отримують 1–2 тисячі гривень, а спеціаліст із реклами за місяць може заробити 5–6 тисяч.
Цьогорічним абітурієнтам при виборі вузу радять звернути увагу на вакансії, які нині пропонують молодим фахівцям.
— Зараз на одну вакансію бухгалтера претендують 80 людей, — говорить заступник директора обласного центру зайнятості 60-річний Віктор Маланін. — Маємо перевиробництво цих кадрів. Є попит на будівельників, програмістів, електриків, токарів. Зараз важко прогнозувати, як буде розвиватися економіка і які спеціальності будуть потрібні через п’ять років. Як на мене, завжди буде попит на робітничі спеціальності.
Дехто з роботодавців вважає, що кращу освіту дають столичні вузи.
— Є замовлення на випускника-юриста з університету Шевченка, пропонують зарплату три тисячі гривень, — додає Вадим Зарічний.
— Гучне ім’я в дипломі — це швидше приємне доповнення, а не основна вимога до кандидата на роботу, — вважає директор по роботі із персоналом компаніїї ”Немироф” Ірина Константиновська. — Вирішальним при наборі персоналу є те, наскільки людина готова працювати і як зарекомендує себе на співбесіді.
Підприємець із Вінниці Людмила Кучерук відбирає працівників у цех із виробництва ковбаси за власними критеріями.
— Ніяк не можу знайти толкового бухгалтера. Мені байдуже, які вузи вони закінчують, аби роботу робив, — каже жінка. — Працівники зі стажем іти не хочуть, бо пропоную зарплатню півтори тисячі для початку. Як на мене — то краще взяти людину без досвіду, але з бажанням працювати.
Дивись рейтинг вузів за версією работодавців
”Газета по-українськи” опитала 10 осіб, які за своїми посадовими обов’язками мають стосунок до працевлаштування молодих спеціалістів. Вони оцінили ступінь підготовки випускників кожного вузу. Максимальний бал, який могли виставити закладу, — 10, мінімальний — 1. Кінцеву оцінку отримали підсумком балів кожного ВНЗ.
В опитуванні взяли участь: спеціаліст рекрутингового агентства Центр молодих спеціалістів ”Актив” Вадим Зарічний, фахівець рекрутингового агентства ”Ваша робота” Андрій Михальченко, власник рекрутингового агентства ”Шанс” Віктор Маліновський, заступник директора обласного центру зайнятості Віктор Маланін, директор державного регіонального центру оцінювання якості освіти Геннадій Кузьменко, підприємець Людмила Кучерук, директор юридичної фірми ”Надія” Леся Довгаль, бухгалтер підприємства переробної промисловості Світлана Батюк, менеджер із персоналу мережі ”Домотехніка” Олесь Кушнір, економіст Лариса Шевчук.
— Він універсальніший і має 10 інститутів, тому там можна отримати гарну професію, — говорить спеціаліст центру працевлаштування молодих спеціалістів ”Актив” 35-річний Вадим Зарічний. — Їхні дипломи дійсні за кордоном. Торік за нашого сприяння за кордон виїхало шестеро програмістів, із десяток будівельників. Вони працюють там за фахом, отримують 2–3 тисячі доларів. У нас такі спеціалісти мають 2–3 тисячі гривень.
У політехнічному навчаються студенти з Китаю, Саудівської Аравії, Еквадору.
Торік політех віддав свій спортивний майданчик під будівництво міського льодового центру. За це студентів на уроках фізкультури безкоштовно навчають кататися на ковзанах. У студмістечку працює найдешевша їдальня: комплексний обід коштує 8–10 грн. Студентів забезпечують гуртожитками.
— У нас найбільша лабораторно-технічна база, — каже заступник відповідального секретаря приймальної комісії Наталя Ляховченко, 44 роки. — Студенти самостійно проводять дослідження, працюють над розробками власних проектів.
Торік найбільший конкурс був у медуніверситеті ім. Пирогова. На одне місце фармацевтичного факультету претендувало 13 осіб, стоматологічного — 11.
— Мережа аптек постійно розвивається, відкривається багато стоматкабінетів. Тому випускникам легко влаштуватися на роботу, — пояснює відповідальний секретар приймальної комісії медуніверситету Володимир Школьніков.
— Наш медуніверситет не має конкурентів. Фахівців готує непоганих, та мені не раз доводилося влаштовувати медиків на менеджерів чи рекламістів, — пояснює Вадим Зарічний. — Молодих фахівців не влаштовує зарплата. Перші кілька років отримують 1–2 тисячі гривень, а спеціаліст із реклами за місяць може заробити 5–6 тисяч.
Цьогорічним абітурієнтам при виборі вузу радять звернути увагу на вакансії, які нині пропонують молодим фахівцям.
— Зараз на одну вакансію бухгалтера претендують 80 людей, — говорить заступник директора обласного центру зайнятості 60-річний Віктор Маланін. — Маємо перевиробництво цих кадрів. Є попит на будівельників, програмістів, електриків, токарів. Зараз важко прогнозувати, як буде розвиватися економіка і які спеціальності будуть потрібні через п’ять років. Як на мене, завжди буде попит на робітничі спеціальності.
Дехто з роботодавців вважає, що кращу освіту дають столичні вузи.
— Є замовлення на випускника-юриста з університету Шевченка, пропонують зарплату три тисячі гривень, — додає Вадим Зарічний.
— Гучне ім’я в дипломі — це швидше приємне доповнення, а не основна вимога до кандидата на роботу, — вважає директор по роботі із персоналом компаніїї ”Немироф” Ірина Константиновська. — Вирішальним при наборі персоналу є те, наскільки людина готова працювати і як зарекомендує себе на співбесіді.
Підприємець із Вінниці Людмила Кучерук відбирає працівників у цех із виробництва ковбаси за власними критеріями.
— Ніяк не можу знайти толкового бухгалтера. Мені байдуже, які вузи вони закінчують, аби роботу робив, — каже жінка. — Працівники зі стажем іти не хочуть, бо пропоную зарплатню півтори тисячі для початку. Як на мене — то краще взяти людину без досвіду, але з бажанням працювати.
Дивись рейтинг вузів за версією работодавців
*Як оцінювали вузи
”Газета по-українськи” опитала 10 осіб, які за своїми посадовими обов’язками мають стосунок до працевлаштування молодих спеціалістів. Вони оцінили ступінь підготовки випускників кожного вузу. Максимальний бал, який могли виставити закладу, — 10, мінімальний — 1. Кінцеву оцінку отримали підсумком балів кожного ВНЗ.
В опитуванні взяли участь: спеціаліст рекрутингового агентства Центр молодих спеціалістів ”Актив” Вадим Зарічний, фахівець рекрутингового агентства ”Ваша робота” Андрій Михальченко, власник рекрутингового агентства ”Шанс” Віктор Маліновський, заступник директора обласного центру зайнятості Віктор Маланін, директор державного регіонального центру оцінювання якості освіти Геннадій Кузьменко, підприємець Людмила Кучерук, директор юридичної фірми ”Надія” Леся Довгаль, бухгалтер підприємства переробної промисловості Світлана Батюк, менеджер із персоналу мережі ”Домотехніка” Олесь Кушнір, економіст Лариса Шевчук.