- Коли люди заходять на наш дільничний пункт, то дивуються картинам та портретам на стінах, - розповідає старший лейтенант міліції Богдан Погорєльський.
Дільничний розповідає, що своєрідна галерея в пункті, який знаходиться обіч кооперативного технікуму, формувалася від початку його існування.
- Це вже така традиція склалася, що кожен з нас щось приносить сюди. Спочатку хотіли просто завішати стіни. А тепер перебувати в цій кімнаті цікавіше та приємніше. От у нас картини, а в пункті на Київській є тенісний стіл. Туди приходять пограти в теніс навіть наші ветерани.
Міліціонери розповідають, що дехто з відвідувачів хотів купити деякі з картин. Проте вони не продали жодної.
- Не для того ж ми їх сюди приносили, щоб торгувати, - сміються.
Старший інспектор відділу дільничних інспекторів міліції УГП ГУМВС області Валентин Фелько каже, що для правоохоронці в такий спосіб мають певну віддушину для душі.
- Не все ж на правопорушників дивитися, треба і прекрасне не забувати, - каже Фелько. – Міліціонерам також хочеться, щоб на їх робочому місці було затишно. Сьогодні у Вінниці дев”ять дільничних (опорних) пунктів міліції. Людина може прийти туди зі своєю проблемою, щоб поспілкуватися зі своїм дільничним. Умови, звичайно, різні. Опорний пункт, де несуть службу підлеглі старшого дільничного Станіслава Корінькова розташований в кімнаті гуртожитку на вул. Острозького.
Він звертає увагу, що три з чотирьох пунктів у Замостянському районі не мають стаціонарного телефонного зв’язку. Кімната тісненька. У ній стоїть кілька столиків, шкафчик, затертий диван. Якщо прийшло кілька людей, то вже й розвернутися ніде. Проте чисті шпалери та картини з давньоєгипетськими зображеннями роблять її затишною.
- Наш дільничний пункт ми облаштовували своїми руками та за свої кошти, - каже Коріньков. – Тільки зробити цю кімнату більшою не в наших силах.
Факт, але вже в перший рік служби близько 40% дільничних не витримує умов служби.
- Графік служби, потреба шукати підхід до різних людей, недостатньо зручні умови праці залишають тільки найстійкіших в лавах дільничних, - зазначив Валентин Фелько.
Дільничний розповідає, що своєрідна галерея в пункті, який знаходиться обіч кооперативного технікуму, формувалася від початку його існування.
- Це вже така традиція склалася, що кожен з нас щось приносить сюди. Спочатку хотіли просто завішати стіни. А тепер перебувати в цій кімнаті цікавіше та приємніше. От у нас картини, а в пункті на Київській є тенісний стіл. Туди приходять пограти в теніс навіть наші ветерани.
Міліціонери розповідають, що дехто з відвідувачів хотів купити деякі з картин. Проте вони не продали жодної.
- Не для того ж ми їх сюди приносили, щоб торгувати, - сміються.
Старший інспектор відділу дільничних інспекторів міліції УГП ГУМВС області Валентин Фелько каже, що для правоохоронці в такий спосіб мають певну віддушину для душі.
- Не все ж на правопорушників дивитися, треба і прекрасне не забувати, - каже Фелько. – Міліціонерам також хочеться, щоб на їх робочому місці було затишно. Сьогодні у Вінниці дев”ять дільничних (опорних) пунктів міліції. Людина може прийти туди зі своєю проблемою, щоб поспілкуватися зі своїм дільничним. Умови, звичайно, різні. Опорний пункт, де несуть службу підлеглі старшого дільничного Станіслава Корінькова розташований в кімнаті гуртожитку на вул. Острозького.
Він звертає увагу, що три з чотирьох пунктів у Замостянському районі не мають стаціонарного телефонного зв’язку. Кімната тісненька. У ній стоїть кілька столиків, шкафчик, затертий диван. Якщо прийшло кілька людей, то вже й розвернутися ніде. Проте чисті шпалери та картини з давньоєгипетськими зображеннями роблять її затишною.
- Наш дільничний пункт ми облаштовували своїми руками та за свої кошти, - каже Коріньков. – Тільки зробити цю кімнату більшою не в наших силах.
Факт, але вже в перший рік служби близько 40% дільничних не витримує умов служби.
- Графік служби, потреба шукати підхід до різних людей, недостатньо зручні умови праці залишають тільки найстійкіших в лавах дільничних, - зазначив Валентин Фелько.