Протягом двох останніх десятиліть гуманітарний сектор України перебував у глибокому занепаді. Якщо культурна сфера дотепер залишається поза увагою чиновників та народних обранців, то на перешкоді реформи освіти часто стоїть їх популізм, політизація питання чи елементарне нерозуміння суті.

Протягом останніх двох років боротьба за якість освіти та подолання корупції у вищій школі почала приносити відчутні плоди. Завдяки одному з компонентів - зовнішньому незалежному оцінюванню знань випускників шкіл, талановитий учень, який не має заможних чи впливових батьків, отримав шанс вступити до престижного вищого навчального закладу. Якщо на початках нововведення сприймалося суспільством дещо насторожено, то після першої вступної кампанії найкращою похвалою реформи стала публічна вдячність батьків випускників та результати вступу талановитих дітей.

На відміну від адміністративно-територіальної чи судової реформи, які потрапили в «довгий ящик» до чиновників, зміни в системі освіти отримали схвальну оцінку не тільки серед української громадськості, а й у світової. Такі кроки покращили репутацію нашої країни. Світова спільнота втомилася від прагнення реформ «на словах» в Україні та остраху до реальних дій. На жаль, зобов’язання, які на себе взяла наша держава в рамках міжнародних програм, можуть опинитися під загрозою через політичну кон’юктуру. Міжнародні організації та окремі експерти неодноразово підкреслювали, що корупція в Україні сповільнює економічне зростання і приплив інвестицій, а для громадян – обмежує доступ до рівних і справедливих можливостей. Хоча запровадження зовнішнього незалежного оцінювання є першим кроком до подолання корупції, його наслідки підвищили довіру до вступного процесу та вищої школи загалом.

На жаль, саме зараз, коли відкритим залишилось питання законодавчого врегулювання ЗНО, через неприйняття законопроекту, який би вичерпав предмет дискусії про легітимність тестування, реформа є слабкою як ніколи.

Громадянська мережа ОПОРА закликає представників нової влади не чинити дій, що можуть згорнути реформу в галузі освіти. Практика обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання в Україні виправдала очікування суспільства та зменшила рівень корупції під час вступу до ВНЗ. Завдяки першим крокам реформи протягом двох останніх років випускники шкіл змогли без поширеної раніше практики грошової мотивації приймальних комісій стати першокурсниками престижних вищих навчальних закладів України. Вперше за багато років до критичної маси учнів прийшло розуміння того, що виключно від їх знань, а не фінансових можливостей батьків, залежить результат вступу.

Зрозумілою є позиція частини адміністрації ВНЗ, які не задоволені нововведенням. Вища школа за результатами національних соціологічних опитувань, які проводилися КМІС в рамках проекту «Гідна Україна», є однією з найкорумпованіших галузей. Кількість ВНЗ є надлишковою, а якість їх роботи часто-густо не витримує конкуренції на світовому ринку праці та освіти. Сьогодні варто замислитися, чому при значних кількісних перевагах ВНЗ в Україні, жоден з них не входить до престижних європейських чи світових рейтингів. Безперечно, немає ідеальних систем оцінювання знань, але ЗНО дає можливість усунути суб’єктивний фактор визначення рівня знань випускників. Анонімність тестів та прозорість системи тестування щороку підвищує довіру первинної цільової аудиторії реформи: випускників та їх батьків.

Всі стереотипи чиновників можуть бути розвіяними, якщо з’явиться політична воля вислухати не тільки ректорів окремо взятих ВНЗ, а й дітей, які протягом останнього року зосередилися на навчанні та громадськості, що останні роки сумлінно працювала над удосконаленням системи ЗНО. Сьогодні батьки замість пошуку «тракторів» (так у ВНЗ поза очі називали викладачів, які допомагали за хабарі під час вступу та навчання), мотивують дітей належним чином підготуватися до тестування.

Реформу освіти потрібно підтримувати, залучати експертів поза політикою та думати про інтереси дітей, а не ректорів, у яких забрали шматок корупційного хліба з маслом.


Переглядів: 4519
Поширень: 0