8 жовтня під час голосування у Верховній Раді за звернення Арсенія Яценюка до президента України Віктору Януковичу з вимогою забезпечити виконання Конституції і провести вибори в Раду 27 березня 2011 року, за звернення проголосували лише 53 опозиційних депутати: 28 депутатів із БЮТ (загалом у цій фракції 124 депутати) і 25 із «Нашої України-Народної самооборони» (всього - 71).

Щоправда, пізніше БЮТ змінив свою позицію. Принаймні його лідер Юлія Тимошенко заявила, що вони зроблять усе можливе, щоб опозиція об\'єдналася і не дозволила провладній більшості провести зміни до Конституції, які переносять вибори до Ради на 2012 рік. Тобто БЮТ обіцяє підтримати ініціативу Арсенія Яценюка про об\'єднання опозиції для того, щоб зібрати 151 голос і не допустити продовження повноважень парламенту.

«Конституцію не можна виконувати частинами, - упевнений лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк .- Посилення повноважень президента, яке принесло з собою скасування Конституційним судом політреформи, означає й те, що депутати Ради обираються за чинною Конституцією не на п\'ять, як було раніше, а на чотири роки. А це означає, що чергові вибори в Раду повинні пройти 27 березня 2011 року».

Очевидно, що політреформа-2004, що послабила повноваження президента, була політичним торгом. І Конституційний суд нещодавно цілком справедливо і прогнозовано скасував її. Та хіба не такий самий торг ведуть нині народні депутати, які намагаються розміняти повернення України до сильної президентської влади на продовження до п\'яти років терміну своїх повноважень?

Про те, що вимоги «Фронту Змін» провести вибори в Раду навесні 2011 року мають всі законні підстави, свідчить реакції членів Центральної виборчої комісії, яка за законом зобов\'язана оголосити початок виборчої кампанії до Ради відразу ж після закінчення місцевих виборів 31 жовтня - в листопаді 2010 року.

«Уже два члени ЦВК: Жанна Усенко-Чорна та Андрій Магера - підтримали вимоги Арсенія Яценюка про проведення виборів до Ради в 2011 році», - заявив член Політради «Фронту Змін», голова Комітету партійного контролю Андрій Пишний.

Більш того, за словами Андрія Магери, нині вже не існує конституційних способів продовжити термін повноважень Ради. Адже зміни до Конституції, навіть якщо їх прихильникам і вдасться знайти 300 необхідних депутатських голосів, можуть прийматися протягом двох сесій, але друга сесія обов\'язково повинна бути черговою.

Оскільки поточна сьома сесія Ради завершить свою роботу в середині січня 2011 року, а наступна має початися в перший вівторок лютого - тобто 1 лютого 2011-го - то внести зміни до Конституції вже неможливо раніше за лютий наступного року.

А за законом про вибори народних депутатів виборча кампанія в Раду має стартувати вже в листопаді 2010 року. Отже, чекати лютневого рішення Ради на щодо цього питання ЦВК, зобов\'язана оголосити вибори вже листопаді 2010 року, - не зможе.

Тому єдиною легітимною датою виборів у Раду є проведення їх 27 березня 2011 року, як цього однозначно вимагає нині чинна Конституція, зазначив Андрій Пишний.

Очевидно, що провладна більшість у Раді: регіонали, комуністи і Блок Литвина - не зацікавлені у виборах депутатів наступного року. Партія регіонів хоче й далі штампувати в Раді все, що запропонують прем\'єр Микола Азаров і президент Віктор Янукович. І не потрібно щось змінювати. А комуністи і Блок Литвина стурбовані тим, що вони можуть і не пройти в наступний склад парламенту.

На виборах президента 2010 року лідери компартії та Блоку Литвина: Володимир Литвин і Петро Симоненко - набрали відповідно 2,35% і 3,54% голосів. І якщо комуністи, судячи з результатів першого туру виборів президента, хоч із складнощами, але все ж таки можуть потрапити до Ради, подолавши 3%-й бар\'єр, то Блок Литвина до парламенту, найімовірніше, не проходить.

Ось чому спікер Литвин, який диригує Радою, разом із регіоналами всіляко відтягує вибори народних депутатів, намагаючись перенести їх то на 2012 рік, а то взагалі на 2015-й.


Переглядів: 3064
Поширень: 0