Там улаштували історичну реконструкцію визвольних боїв, що відбувалися під Вінницею 20 березня 1944 року.

— Мене аж трясе! — ділиться із внучкою Альоною 91-річний Іван Павлов. — Я саме на цьому місці 18 липня 41-го обороняв Вінницю. Командував танковим батальйоном у званії лейтенанта. Тоді тут було пшеничне поле. Мені розбило осколком тазобедрений сустав, ногу перебило. Права нога дотепер коротша за ліву на 7 сантиметрів.

У відтворенні битв беруть участь понад сто людей. Усі вбрані у форму німецьких і радянських вояків тих часів. Є бойова техніка та зброя часів Другої світової.

— А це, внучко, ”Фердинанд”, — Іван Григорович показує на чорний танк, який їде полем поблизу траси. — Ото страшний був звір! У нас-то були малі танки-”самоходки” Т-38. Вони їздили на бензині. До бортів їм кріпили бочки з пальним, щоб підзаправлятися. Якщо снаряд попадав, танки загорялися, як спички. Німці спершу гнали в атаку мотоциклістів, за ними йшли броневики, а потім — танки. На цьому місці наша зенітна батарея розбила три танки. Мене ранило, засипало. Пролежав троє суток під землею. Якби не жіночка якась, так би й помер. Вона мене відкопала.

Організатор заходу Святослав Гребінь, 41 рік, називає танк ”тигром”. Чоловік каже: до останнього не вірив, що дійство вдасться провести.

Поверх форми радянського бойового офіцера Святослав Гребінь накинув плаща-намет.

— Ми використали 4 тисячі холостих патронів дев’яти видів. А німецький танк зібрали своїми руками при автоклубі ”Каїса”. За ескізами та кресленнями справжнього танка. Він має залізний корпус, а мотор і деталі — від військової техніки. Правда, танк іще не доробили. Але не могли не випустити його на поле. Все робили для того, аби наші ветерани були задоволені.

Над полем пролітає літак По-2 із червоною зіркою. Одразу після того на позиціях, де перебувають ”гітлерівці”, лунають вибухи, видно полум’я.

— Не підходьте ближче, — просить глядачів міліція. — Ви що, не розумієте? Тут поле заміноване. Хоч і не настоящі снаряди, але бахне так, що мало не покажеться. Ти прикинь, — кидає міліціонер колезі, — у них одна пуля три ”бакси” стоїть.

Бій відтворюють люди з вінницького автоклубу ”Каїса” та київського військово-історичного клубу ”Червона зірка”. Серед учасників кілька білорусів. Вони спеціально приїхали до Вінниці.

— Практично всі ми — колекціонери німецької військової техніки й одягу, — говорить 47-річний Василь Авраменко з Житомира. Він одягнутий у шинель німецького солдата, на голові — каска піхотинця. — Виступаємо там, куди запросять. Безкоштовно.

Чоловік веде до натовпу охочих сфотографуватися на його військовому мотоциклі.

— Це ВМВ-71 1942-го року випуску, — зазначає колекціонер. — Я купив його три роки тому, реконструював ”рідними” деталями. А приїхав мотоцикл сюди своїм ходом.

— Це щось! Коли пролетів літак і почав бомби кидати, я аж закричала, так стало страшно! — ділиться враженнями вінничанка Юлія Сундєєва, 28 років.


Переглядів: 3515
Поширень: 0