Єдиний у державі «мавзолей» (церква-некрополь, де вже 127 років зберігається забальзамоване тіло видатного вченого-хірурга Миколи Пирогова), залишки ставки Гітлера «Вервольф» і неозорі поля цукрових буряків — це те, чим найперше відома Вінниччина.

Утім, «цукровий Донбас» уже нинішньої осені може остаточно втратити свій статус лідера у виробництві солодких кристалів. Так мало буряків, як нині, у регіоні не сіяли навіть у дореволюційні часи. Приблизно 65 тисяч гектарів відвели під солодкі корені. А це значить, що більшість цукроварень восени не розпочнуть роботу. Не буде сировини. За прогнозами, у нинішньому сезоні працюватиме менше третини від усіх цукрових підприємств. Торік корені вирощували на ста тисячах гектарів, а цукор варили на 20 заводах. Капітуляцією перед СОТ називає дехто з фахівців таку ситуацію. Керівники бурякосійних господарств по-своєму відреагували на вступ держави до Світової організації торгівлі. Переконавшись у тому, що невдовзі чужий цукор заполонить прилавки наших магазинів, вони, щоб не втрапити в халепу, раптово «скинули» площі під цукристі. Цукрову галузь краю, на думку фахівців, уже не врятує ніщо. А це — третина економіки регіону.


Переглядів: 2934
Поширень: 0