(25 квітня (7 травня) 1840— 25 жовтня (6 листопада)1893), російський композитор українського роду Чайків (з с. Миколаївка на Полтавщині).

Народився в селищі при Камсько-Воткінському заводі Вятської губернії, нині місто Воткінськ (Удмуртія). Закінчив училище правознавства в Санкт-Петербурзі (1859), служив в міністерстві юстиції до 1863. Займався в класах Російського музичного товариства, що було перетворено в Петербурзьку Консерваторію в 1862 році, яку й закінчив у (1865) по класу композиції у А.Г. Рубінштейна. В 1868-78 професор Московської консерваторії, де викладав композицію, гармонію і теорію музики, інструментовку.

Чайковський приймав активну участь у творчому житті Москви, результатом знайомства у 1868 році з композиторами "Могучої кучки" стало створення увертюри-фантазії "Ромео и Джульетта", (1869), симфонії Манфред, (1885). Також багато концертував у Петербурзі, Москві, Києві, Харкові, Одесі, Тбілісі, в Швайцарії, Італії, США. З 1864 майже щороку жив в Україні в маєтку Низах на Харківщині, а 1878 — 1885 в с. Кам\'янці і Браїлові на Поділлі. Тут постали його твори на українські сюжети чи такі, в яких використано українські народні мелодії: опери «Мазепа» (за О. Пушкіном) і «Черевички» («Коваль Вакула» за М. Гоголем), симфонії № 2 ("Українська") та №4, концерт для фортепіано з оркестром № 1, транскрипція фантазії «Козачок» Дарґомижського для фортепіано, пісні до російських перекладів Т. Шевченка і чимало ін. Чайковський зредагував видання церковних творів Д. Бортнянського в 10-ох тт. (1882). 1890 Чайковський відвідав М. Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним з учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії. Останні роки життя музикант живе в Підмосков\'ї 16 жовтня 1893р він диригував на прем\'єрі своєї симфонії в Петербурзі, яку всі хвалили, через 9 днів раптово помер.