У четвер 28 січня Верховна Рада України, зібравшись на вимогу парламентської фракції Партії регіонів на позачергове засідання, відправила у відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, мотивуючи це тим, що він замість збереження нейтралітету, оскільки є головним міліціонером країни, здійснював відкриту підтримку на президентських виборах у першому турі лише одного кандидата у президенти — Юлію Тимошенко.

Але усі ми, звичайно ж, розуміємо, що Юрій Луценко в статусі міністра внутрішніх справ опозиції не потрібен саме тому, що міліціонери за його вказівкою у першому турі президентських виборів пильно стежили на виборчих дільницях за дотриманням порядку, і під їхніми пильними поглядами члени дільничних виборчих комісій боялись виконувати вказівки виборчого штабу Віктора Януковича в усіх регіонах України, окрім Донбасу де, якщо вірити публікаціям в ЗМІ багатьох журналістів і політиків та політологів, рішення кому яку політичну силу в комісіях і в міліції представляти завжди приймалось у виборчих штабах Партії регіонів. І приклад народного депутата Віктора Лозинського, який на президентських виборах 2004 року був довіреною особою кандидата у президенти України Віктора Януковича і входив до числа найбільш наближених до нього людей, а після виборів опинився у таборі БЮТ і умисно скоїв злочин, аби кинути тінь на лідера БЮТ Юлію Тимошенко, на мій погляд, служить найбільш імовірним і логічним підтвердженням цієї тези.

Що цікаво — ще за день до цього усі політологи і журналісти сходились до думки, що нічого із цієї затії у Партії регіонів не вийде, оскільки голосів самих регіоналів та комуністів і балогівських єдиноцентристів не вистачало для відправлення у відставку міністра внутрішніх справ. Але у них усе вийшло, оскільки в табір прибічників Партії регіонів перебігла фракція Володимира Литвина, яка формально входить до проурядової парламентської більшості, завдяки існуванню якої Володимир Литвин і є Головою Верховної Ради України. Схоже, що Володимиру Литвину керівниками Партії регіонів обіцяно збереження поста Голови Верховної Ради України в разі перемоги Віктора Януковича у другому турі президентських виборів і входження фракції блоку Литвина до нової коаліції, основою якої стануть народні депутати України від Партії регіонів.

Тож Володимир Литвин та його соратники вирішили вести безпрограшну гру — в разі перемоги Юлії Тимошенко вони зберігають і своє місце в правлячій коаліції і Володимира Литвина на чолі парламенту, а в разі перемоги Віктора Януковича вони знову набудуть місце у правлячій коаліції і теж збережуть Володимира Литвина на чолі парламенту. Однак у разі дострокових виборів до Верховної Ради України, на мій погляд, їх чекає доля соціалістів, які на минулих дострокових виборах не змогли подолати навіть тривідсотковий бар’єр і не попали до парламенту. А Володимира Литвина, на мій погляд, очікує доля Олександра Мороза, який теж від підтримки Юлії Тимошенко тоді перейшов до підтримки Віктора Януковича і в результаті дострокових парламентських виборів навіть не попав до складу Верховної Ради України.

Але повернемось до оцінки розуму Юлії Тимошенко. Уже через годину після того, як Верховна Рада України відправила Юрія Луценка у відставку з поста міністра, вона зібрала уряд, ввела рішенням Кабміну ще одну посаду першого заступника міністра внутрішніх справ і переконала членів уряду призначити на цю посаду Юрія Луценка з покладенням на нього обов’язків міністра. І я вважаю це геніальним ходом у відповідь на дії опозиції і перебіжчиків.

І хоча регіонали вимагають у Президента України Віктора Ющенка своїм указом відмінити постанову Кабміну стосовно Юрія Луценка і заявили, що одночасно зі зверненням до президента держави вони звернуться і до суду, вимагаючи в судовому порядку скасувати рішення Кабміну, вони уже політично програли в очах громадян України, адже, якщо Віктор Ющенко підпише такий указ, то усі, хто його підтримав у першому турі президентських виборів, справедливо вважатимуть, що Віктор Ющенко у першому турі виборів був лише технічним кандидатом Віктора Януковича, метою якого було відібрати у колишньої соратниці Юлії Тимошенко, завдяки якій він у 2004 році сам став президентом, якнайбільше голосів у першому турі, а тому усі, як один, прихильники Віктора Ющенка у другому турі проголосують за Юлію Тимошенко, а це, як не як, більше 5%. Що ж до рішення суду, якщо воно буде на користь позивачів від Партії регіонів, то після того, як усі телеглядачі побачили в числі народних депутатів, що здійснюють тиск на Голову Вищого Адміністративно Суду, народного депутата від Партії регіонів Ельбруса Тадеєва, ім’я якого ще не так давно не сходило зі сторінок ЗМІ у зв’язку з підозрою в покриванні людини, що скоїла злочин і назвалась його двоюрідним братом та використовувала його депутатську службову машину, то, на мою думку, після цього і усі прихильники Арсенія Яценюка, стосовно якого у ЗМІ публікувались підозри, що його виборчу кампанію фінансує один із сподвижників Віктора Януковича, теж віддадуть у другому турі свої голоси Юлії Тимошенко, а це, як не як, майже 7%.

Ці ж аргументи, наряду із призивом очільників церков різних конфесій не реагувати на заклики Віктора Ющенка і Арсенія Яценюка до своїх прихильників проголосувати у другому турі проти обох кандидатів, що дало б перевагу Віктору Януковичу за рахунок голосів Сходу і Півдня України, та заявою губернатора Дніпропетровської області Віктора Бондара про те, що в разі перемоги Віктора Януковича його політичні соратники ні Сергія Тігіпка ні Арсенія Яценюка до складу нового парламенту не пропустять, а Дніпропетровськ, Львов, Запоріжжя, Харків, Одесу перетворять на «донецькі передмістя» з наданням їхнім промисловим та фінансовим потенціалам статусу «здобичі для Донецька» (див. газету «День», №13 за 28.01.2010 р.), я думаю, схилять на користь Юлії Тимошенко у другому турі президентських виборів не лише прихильників Віктора Ющенка та Арсенія Яценюка, але і процентів десять прихильників Сергія Тігіпка, що дозволить їй перемогти з таким відривом, який зігнорувати нікому не вдасться.


Переглядів: 1685
Поширень: 0