Весна, весна – під ногами купки лайна. Дійсно, - на газонах, доріжках, дитячих площадках, на колесах коляски після прогулянки. І у городян сезоне загострення ненависті до собак та їх власників, які з релігійних переконань, певно, не хочуть вирізати совочок з пластикої пляшки і збирати ці какашки „не отходя от кассы”. Мовляв, хай двірники горбатяться..
А за містом ситуація у стократ гірша. Сміття більше і такого, що взагалі не розкладається, як ті ж какашки. От губернатор Микола Джига й дав два тижні на «причепурення» узбіч,придорожніх смуг і населених пунктів. Більше того, сільрадам, які до 1 травня насуботять найкраще, обласною радою передбачено преміальний фонд на 150 тисяч гривень.
Також губернатор натякнув, що навести чистоту біля своїх осель не забудуть і жителі області, за якими не ходять двірники, як у місті.
Користуючись нагодою, скажу алаверди: більшість сельчан цю чистоту утримують постійно. Та так, що хліви й підсобні приміщення вже забиті мішками зі сміттям. Тому що дівати його нікуди, хіба що винести в лісопосадку чи ліс.
Щоб далеко не ходити за прикладом, візьмемо село з показовою назвою Майдан у Вінницькому районі. Раніше сміття на вивіз збиралось тут щотижня. Відразу після виборів, коли ключі від сільради отримав новий голова, . вивіз припинився взагалі. Відтак уже п*ятий місяць в багатьох мішки стоять просто кагатом біля воріт, а пофігісти встигли заср*ти (тобто завалити сміттям) навіть громадські криниці на вулицях.
Дуже показова картинка, зважаючи на штурхання у владі Вінницького району, де голова райадміністрації Павло Векліч намагається протиснути «добровільні» пожертви сільрад для новоствореного комунального підприємства «Саланг», яке серед іншого нібито займатиметься й централізованим вивезенням сміття. Колись. Бо наразі ніякої техніки навіть під це немає, на відміну від бажання КП вже зараз монопольно поставляти бюджетним закладам району пластикові вікна, контролювати кладовища тощо.
Наразі виручити Вінницький район цілком міг би міський «Ековін», який має потужний парк техніки для роботи і з передмістям, і цілий світловий день, адже Вінницю зачищає вночі. Але голова райадміністрації заявляє, що в районі він господар і наводити порядок у своїй хаті буде власним розумом...
Хотілося б побачити це якось пошвидше, доки сонечко не пригріло і сміттєва свідомість людей не перетворилась у тисячі мікросмітників навколо Вінниці – розсадники паразитарних хвороб та інкубатори мух.
Так що, велкам, ласкаво прошу до сіл (і в Майдан насамперед) представників спеціальної комісії обласної ради по визначенню переможців благоустрою, а то й самого губернатора. Якщо їх, звісно, цікавить не показуха біля трас, а реальний сміттєвий апокаліпсис.
Скажете, утопія? В певній мірі - так. І все ж інколи так хочеться вірити в хороше! Нехай навіть і нездійснене. В нездійснене, до речі, особливо.