Фотограф Ангеліна Москаленко пропонує зазирати українським чоловікам в очі

Вінницькі чоловіки надихнули молоду дівчину, яка вже в свої 25 встигла попрацювати фотографом у Франції, на виставку портретів. Світлини з фотопроекту «Cherchez un home» (із фр. «Шукайте чоловіка») можна побачити в «АртШик» до 10 липня. А 8 липня, у п’ятницю о 18.00 є нагода познайомитись з авторкою – вона вестиме творчу лекцію на тему портретної та фешн фотографії. А поки ексклюзивне інтерв’ю з Ангеліною та кілька фото з відкриття виставки, яке відбулось ще минулої суботи.

Фотографуючи чоловіків Ви розпитували у них, що таке мужність. А що є мужність для Вас?

Це те, що жіночність доповнює. Те, чого у жінки немає. Повинна існувати гармонія сукупності жіночого та чоловічого у світі.

Чому проект розпочався саме з нашого міста? Що є такого у саме вінницьких чоловіків?

Немає нічого випадкового. Саме у Вінниці я знайшла однодумців, які підтримали мене та мій проект. Тут у мене з’явилась улюблена команда (студія «Paprika»). І все це лише за кілька тижнів. Те, про що я раніше лише мріяла, зараз стало новою сходинкою на шляху вперед. Мені лише 25, а я вже встигла попрацювати у Франції та в Азії і ось відкриваю свою першу персональну виставку. Все завдяки відкритим вінничанам. Мені здається тут у вас творчість літає у повітрі.

Як довго Ви працювали над проектом?

25 зйомок за два з половиною тижні. Це був справжній марафон.

Кого Ви вибрали у моделі за такий короткий термін?

Кастінга ніякого не було. Я прагнула, щоб це були чоловіки різного віку, які працюють у різних сферах. Мене знайомили з цікавими людьми, приходили знайомі знайомих і, поступово, все склалось саме так, як і хотілось.

На фото чоловіки спеціально позують?

Я називаю цей режим зйомки «ми розмовляємо і я ловлю момент». Все це чорно-білі, прості у технічному виконанні знімки, мінімально ретушовані, на яких я намагалась показати внутрішню сутність чоловіків. Я навмисно позбавила себе кольору, щоб компенсувати його нестачу сенсом.

То в чому ж відмінність французьких та українських чоловіків?

Французи люблять себе, приймають себе такими, як є, з усіма недоліками. А наші чоловіки все ще живуть стереотипами (типу «чоловік повинен бути трохи красивішим за мавпу»), не вміють скласти власний образ, що відповідав би їх внутрішній сутності.

Яке майбутнє у проекту «Cherchez un home»?

Працюючи над фото, я почала розуміти, що це буде не просто виставка, а справді філософсько-соціальний проект. Ми хочемо зробити його всеукраїнським. Після Вінниці його побачать інші українські міста.

Чому вас навчив проект?

Я більше дізналась про чоловіків, ніж за все попереднє життя! Знаєте, я працювала в молодому театрі у Франції, робила там акторські буки. Тоді я зрозуміла, що театр – більш повне життя, ніж наше щоденне існування. Актори настільки проживають кожну хвилину свого буття! Французи насправді не красені, але такі харизматичні, впевнені в собі, з красою всередині. Це навчило мене звертати увагу на внутрішній світ людей, намагатись розкрити людину, знайти іскру в кожному. Для проекту я знімала таких різних людей, вони не моделі, дехто ніколи не був раніше у фотографа… Але сподіваюсь, мені вдалось передати їх внутрішній світ.

Чи могли б ви зняти чоловіків у жанрі ню?

Це дуже складний жанр. Зробити це красиво, естетично та не вульгарно – величезне мистецтво. Я не готова зараз за це братись, хоча, можливо, колись, щоб випробувати себе.

І на останок. Cherchez un home – «Шукайте чоловіка», однина. Чи ви знайшли того самого єдиного?

Так, такий чоловік є.