Щойно зайшовши до концертної зали філармонії, відвідувачі концерту акапельного секстету побачили на сцені гітару. Інструмент був задіяний у другому відділенні концерту при виконанні чудової ліричної пісні «Зіронька і місяченько», гармонійний перебір струн став своєрідним сюрпризом від співаків, що здатні лише своїми голосами імітувати інструменти та пробуджувати емоції.
І все ж, у першому відділенні концерту ManSound вирішили потішити прем’єрами зовсім нових пісень у своєму репертуарі, розбавляючи ще не досить відомі мелодії виконанням знайомих джазових та популярних пісень. А уже після перерви були мелодійна та щемна «Ой, поолечко-поле», милозвучний «Щедрик» та хітова «Червона Рута», виконана на біс.
А поки по закінченні концерту публіка скупчилася у фойє, бажаючи придбати диск з автографом, на кілька наших запитань відповів бас Рубен Толмачьов.
- Ви багато де побували з концертами, а скажіть, будь ласка, в яких країнах та яких містах вас особливо тепло зустрічають?
- Публіка не залежить від географії. Залежить від людей і ще від багатьох факторів. Іноді трапляється диво і контакт знаходиться з першої ноти, а бувають і просто хороші концерти.
- Розкажіть про курйози під час виступів.
- От в Америці запитала дівчинка, чи є у нас персональний літак і як ми його ділимо. Це було смішно.
- За якими критеріями ManSound підбирає для себе репертуар?
- Це повинна бути просто гарна музика. Ні жанр, ні епоха, ні час не грають ніякої ролі, головне щоб нам подобалася. Потім пишемо свої аранжування та виконуємо.
- А яку музику учасники секстету слухають у вільний час?
- Цілком різноманітну, в принципі, так само як і співаємо дуже різне. Це і фольклор, і популярна музика і кантрі і джаз. Ось, наприклад, коли їдемо в яку-небудь країну, обов\'язково розучуємо нову пісню характерну для цієї країни.
- У чому відмінність західної публіки від нашої?
- Відрізняється хіба що ситуація в залі. Якщо американець заплатив гроші за квиток і прийшов отримати задоволення, він у будь-якому випадку буде сидіти і отримувати задоволення, практично не залежно від того, що відбувається на сцені. Нашій же публіці не вистачає певного поштовху: люди задумливо слухають, але щоб розворушити, потрібен деякий енергетичний струс, задля того, щоб люди перестали бути лише глядачами і стали співучасниками. Ось і сьогодні, до речі, так було.
- Як з\'явилася у вашому репертуарі пісня у супроводі гітари?
- У нас не одна така пісня. Це був проект та випущено було окремий альбом разом з Оксаною Білозір, ось ця пісня саме звідти. Час від часу ми співпрацюємо з іншими виконавцями: у нас був проект з бігбендом, ось зараз разом з київським естрадно-симфонічним оркестром збираємося зробити програму. Саме зараз ми готуємося до одного з фінальних концертів туру, який відбудеться в Києві. Ось нещодавно знайшли в архіві запис одного з перших виступів, і там, наш керівник, композитор і аранжувальник Володимир Міхновецький, відповідаючи на запитання «для чого ви зібралися?» сказав так: «Нас об\'єднує пристрасне бажання співати гарну музику!» Цим все сказано!
- Хочеться сподіватися, що ваш наступний приїзд до Вінниці відбудеться не через такий величезний проміжок часу.
- Нам теж цього дуже хотілося б.