Нещодавно до Вінниці завітав відомий харківський гурт «Ойра»

21.09.10 11:58 2817

Нещодавно до Вінниці завітав відомий, серед поціновувачів українського фольклору, харківський гурт «Ойра»

Нещодавно до Вінниці завітав відомий харківський гурт «Ойра»

Ойра в перекладі з давньослов'янського означає дух щасливої людської долі. Групі вже понад два роки. За цей час, музиканти стали лауреатами численних виконавських конкурсів та учасниками експериментальних проектів з відомими українськими та американськими гуртами. А нещодавно повернулись з гастролей по Німеччині та Польщі.

До нашого міста артисти приїхали в рамках концертного туру містами України. Його організувала агенція «Артполе». Вінничани мали змогу прослухати автентичні твори в сучасній електроній обробці Андрія Кириченка та авторські пісні на слова українських поетів.

Рецензія Лариси Тимченко:
* Фоторепортаж дивіться у фотогалереї.

Різнобарв’я вигадливо змішаних фольклору та комп’ютерних семплів продемонстрували виконавці спільного музичного проекту харківського гурту «Ойра» та майстра електронної музики Андрія Кириченка.

Традиційні пісні у виконанні цього проекту набувають абсолютно нових ноток: бринить повітряний ембієнт, в якому розчиняється яскравий голос солістки «Ойри» Галини Бреславець. Казково-ірреальна атмосфера на їх виступах складається завдяки Андрієвим вигадкам-експериментам: в електронні ритми заплітаються народні інструменти і звучать разом дивовижно, чудернацьки. Дві такі різні субстанції як народна пісня та електронні примочки запаралелюються, змушуючи шукати та знаходити в них невловимо схоже. Слов’янські духи, що наслухались сучасних мелодій та ритмів, мабуть видавали б щось отаке.

Цікавий проект існує уже упродовж двох років та встиг здобути своїх прихильників і в Україні і за кордоном. Завершуючи свій німецько-польсько-український тур Андрій Кириченко та Галина Бреславець розповідають нам про свої враження.

Ваш тур уже майже добіг кінця. Розкажіть, будь ласка, як вас приймали у Німеччині, Польщі та в Україні?

Андрій:

Загальне враження таке: чомусь в Польщі український фольк сприймається краще ніж в Україні. В Німеччині взагалі сприймали по-іншому, у них немає уже носіїв фольклору (як от у нас бабці по селах лишилися), до того ж націоналізм та все національне у них після Другої Світової взагалі є темою-табу. Німці признавалися, що для них незвично коли виконують старовинні народні пісні, а ще їм не вистачало пояснень перед кожною піснею – вони вслухалися та вглядалися, намагаючись зрозуміти про що йдеться у піснях. Через те у Німеччині був інтерес як до дивовижі, але чуйності не було. А от у Польщі все було навпаки.

Галина:

Було відчуття що поляки розуміють майже кожне слово, підспівувати намагались, підхоплювали мелодію. Я пропонувала залові співати разом і, наприклад, пісню „Купала” уже співали разом – вийшов чудовий хор. Це було у Кракові. А от сприйняття в Україні – це було щось середнє між Німеччиною та Польщею, як не дивно.

Андрій:

Звісно, є люди які приходять на наші концерти розуміючи та сприймаючи те, що вони чують від нас. Та більше все ж таких, які не так жваво реагують.

Галина:

А я хотіла б відмітити, що на усіх концертах в Україні були люди дуже різного віку: якщо молодь більш енергійно відкликалась на ритми, електронну музику, то середнє покоління та люди поважного віку підходили та говорили як їм сподобались пісні.

 

А чи є ще країна в якій ви прагнете виступити?

Андрій:

Ми дуже хочемо об’їздити всю Європу: Чехія, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Балкани. Прагнемо поїхати до Італії, кажуть там щира публіка.

Ви лише співаєте, чи також проводите якісь майстер-класи?

Андрій:

У Кельні ми планували дати кілька майстер-класів по народним інструментам, та формат заходу робив більший наголос на візуальну частину. Галя проводила майстер-клас по вишиванкам.

Галина:

Я розказувала про наше традиційне вбрання, про те, яке було на нас вдягнуто, про символіку, регіональні відмінності та таке інше. Народу прийшло багато, була зацікавленість, майстер-клас мав успіх.

 

Хочеться запитати про ваші різноманітні цікаві музичні інструменти.

Галина:

Інструменти у нас традиційні. Ось у Петі сопілки, дудки, китайська волинка. У мене свистулька жартівлива. В Юри бас-гітара та дульсимер, це латиноамериканський інструмент. Є і дримба і бугай. Взагалі, у нас є прагнення використовувати інструменти багатьох народів світу. А у нас це щось на зразок сучасного складу музик – скрипка, бас, сопілка. Ну і електроніка. Нам легко поєднувати традиційне та сучасне.

 

Чи не вважаєте ви що у двох стихій, музики народної та сучасної електронної є щось спільне?

Андрій:

Нам було цікаво поєднати ці різні речі у щось нове та цікаве. Мені, як музиканту який уже відбувся, було цікаво знайти якісь нові грані, подолати інші горизонти. А звучання українського фольку завжди було для мене близьким. Хотілось зробити повноцінне проникнення природи однієї музичної традиції в іншу.

Галина:

Ця квадратна музична структура електронної музики дуже гарно веде за собою, запалює. Я свого часу багато слухала Deep Forest, мені надзвичайно подобалось. А на різні музичні експерименти я взагалі йду легко.

Андрій:

Ми довго робили наш спільний альбом, майже два роки; чималий час підбирали тексти, адже в українських піснях багато тужливих мотивів.

Галина:

Я заспівала 30 пісень для Андрія і він відібрав з них лише 5.

Андрій:

Це, напевно, пов’язано з долею нашого народу, бо більшість пісень депресивні, журливі, а мені хотілося цього уникнути.

Галина:

А я фольклор зовсім не вважаю депресивним. В журливій пісні я уявляю, що я журюсь і нічого страшного. Але різні люди по різному сприймають все ж.

 

То чи бачите ви спільні ниточки, які б пов’язували електронну музику та фольклор? Чому саме ця наспівана пісня добре накладається на саме цей електронний супровід?

Андрій:

Це просто натхнення, воно йде нізвідки. Просто хочеться зробити от саме так, як відчуваєш, аби склалась якась загальна гармонія.

Галина:

У мене є варіант відповіді на це питання. Автентика, вона, взагалі, не темперована, її неможливо міцно прив’язати до мажору чи мінору. От і з електронікою фактично так само. У неї неможливо визначити лад. Тому, асоціація, яка виникає в якихось звуках в етніці, моментально народжує електронні асоціації. А далі все залежить від польоту думки та натхнення.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Телеканал "Віта"
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)