Саме два сектори економіки: реальний сектор виробництва та банківська система нині є головними індикаторами економічних процесів.

— У ситуації фінансової кризи не буде ні переможців, ні переможених, — сказав голова облдержадміністрації Олександр Домбровський, — ми разом витримаємо або разом загинемо. Бо нікому не потрібні банки, якщо немає реального виробництва. А тому влада не дозволить одним виживати за рахунок інших. Ми усі є заручниками неефективної політики Нацбанку, яка стосується управління на валютному ринку і девальвації національної валюти. Адже політика доларизації банків у 2008 році була заздалегідь підготовлена. Нашу область банки на 50% накачали валютою, а не гривнями! Якщо врахувати, що кредити брали за одним курсом, а повертати потрібно за більшим, то це виходить, щоб повернути кредити, потрібно продати два урожаї, які зібрала область за два роки! Позичили 7,9 млрд. грн., а повернути потрібно 11,2 млрд. грн. … Надзвичайно висока ціна! Ми не збираємось миритись із тим, що в угодах одні відсотки ставок по кредитах, а банки в односторонньому порядку переглядають їх у бік збільшення. І що на цих уламках може залишитись?

Банкіри ж мають свою точку зору. Її висловив керуючий справами Райффайзен банк «Аваль» Сергій Зарічнюк:
— На вартість кредитних ресурсів впливає вартість кредитних ресурсів населення, і залишити старі ставки на депозити – економічно недоцільно. Звичайно, потрібна розумна межа у їхньому піднятті. Банки зацікавлені в платоспроможності клієнтів, позичальників.

Виступали із «криком душі» і керівники підприємств, які найбільше потерпають від нинішньої ситуації: маючи в банках свої гроші, вони не мають права їх забрати, та ще й гасять банку відсотки. Мільйони гривень підприємств, які навіть кредитів не брали, «заморожені» у «проблемних» банках. Відсутність обігових коштів і доступу до кредитів змушує їх скорочувати обсяги виробництва (загалом скорочено їх вдвічі), переводити робітників на «чотириденку», і «триденку».

Різко критикував позицію Вінницького управління Нацбанку у Вінницькій області і голова облРади Григорій Заболотний:
— Управління Нацбанку у нашій області проводить аморфну, інертну політику. Не відчуваємо, що тут є управління. Адже воно повинне виконувати роль щуки – тієї, що швидко плаває і знає всіх «карасів». У області немає жодного «свого» банку, а є 54 філії комерційних банків, і ми повинні знати, який банк кращий, а які просто паразитують, які «голі», а живуть за рахунок брехні. Збирають на Вінниччині гроші і «качають» їх за «бугор», за межі області. Зі всіх 54 комерційних банків лише 20 кредитують економіку області. Ми робимо все можливе, щоб підтримувати виробників і ефективні банки. І зробимо все можливе, щоб банки, які паразитують, які псують фінансово-кредитний клімат, пішли подобру-поздорову або загинули. Як «впарять» кредит під 27 відсотків, а це 40% рентабельності – то хто ж такий кредит витягне? Ми з труднощами створювали і підтримували машинобудівні підприємства не для того, щоб вони загинули! Виробництво – це основа життя, і якщо воно загине, то виздихають і банки, як сірі миші, — по черзі, не одразу.

Зрештою, антикризова рада вирішила, що управління Нацбанку у Вінницькій області повинне щодня вести моніторинг по кредитних відсотках усіх комерційних банків, а також приймати керівників підприємств, аби спільно вирішувати їхні проблеми. Олександр Домбровський сказав:
— Хочу, щоб Вінницька дирекція Нацбанку перейшла на «воєнне положення» — в режим прийому керівників підприємств. Разом із Нацбанком потрібно реорганізувати систему юридичного супроводження, аби убезпечити банки від рейдерських атак. Ми сформулюємо пропозиції до Нацбанку, щоб відходити від доларизації економіки.

Втім, ні ОДА, ні облРада не мають інструменту впливу на банки. Тому, певно, прозвучала і прихована погроза – оприлюднювати оцінки стану справ у тих чи інших банках.
Отож, вінницька економічна субмарина ще тримається на плаву, хоча її розхитують не лише хвилі фінансової кризи…


Переглядів: 4281
Поширень: 0