Тему шкоди тютюнопаління підняли лікарі з Американського онкологічного товариства ще у 1977 році, саме з їх ініціативи кожного третього четверга року світу нагадують про потребу відмовитися від вбивчої звички.

За даними ВООЗ у 2020 році рівень смертності від паління може підвищитися до однієї людини за 3 секунди. Близько третини населення світу, або 1,1 млрд. осіб у віці 15 років і старше є курцями. На кожні 1000 тон виробленого тютюну в кінцевому рахунку припадає 1000 смертей. Виходячи з тенденцій сьогодення, близько 250 млн. дітей в майбутньому, можливо, будуть вбиті тютюном.

За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожний другий дорослий українець курить. У цілому в країні 15,5 млн. курців, і з кожним роком їх кількість зростає. Щорічно тютюнопаління вбиває 120 тис. українців, і за підрахунками експертів, до 2020 року в Україні вживання тютюну спричинить понад 22% смертей.

Громадськість піднімає проблему тютюнової залежності, втім, кожен громадянин повинен себе запитати, який вибір робить він для себе: залишатися в групі ризику «тютюновозалежних самовбивць» чи відмовитися від звички назавжди.

Окрім фізіологічної залежності, шкідлива звичка тютюнопаління має чітку психологічну прив’язку. Не останнім фактором, що спонукає почати палити, є активна та агресивна пропаганда тютюнових виробів серед населення. Так, кампанії виробники через засоби реклами не пропонують споживачам товар, що має особливі смакові якості, приваблює своїм неповторним ароматом тощо. Тютюнові виробники пропонують купити образ: рішучого ковбоя, привабливої леді з вишуканим манікюром, успішного бізнесмена з дорогим годинником.
Тож зменшити рівень споживання тютюнових виробів можливо за умови обмеження психологічного впливу реклами з подальшим жорстким її обмеженням.

Що таке тютюновий дим (довідково)?
Тютюновий дим — це суміш газів, пари і найдрібніших частинок твердих речовин. Всього їх близько 4000. Гази і пари — 90 %. Основний газ — чадний (монооксид вуглецю). «Тверда» складова — приблизно 10% диму, яку можна розкласти на:
Ацетон — головний компонент рідини для зняття лаку з нігтів;
Бензпирен — канцерогенів, що також міститься у вугільній смолі;
Бутан — легкозаймиста рідина, додають у паливні продукти;
Кадмій — хімічний елемент, що пошкоджує печінку, нирки і мозок;
Миш`як — отруйна речовина, що використовується для вбивання нервів у стоматології, канцероген;
Полоній-210 — радіоактивний елемент, канцероген;
Гліколь — речовина, яку додають в антикорозійну рідину;
Фенол — отрутохімікат, який використовують при виготовленні пластмаси та дезінфекції приміщень;
Свинець — хімічний елемент, що ушкоджує клітини головного мозку;
Формальдегід — токсичний хімікат, що використовується для бальзамування померлих;
Толуол — токсичний компонент соснової смоли і нафти, входить до складу багатьох лаків та фарб;
Ціаністий водень — вбиває імунну систему легенів, призводить до бронхіту.

Плани на найближче майбутнє
Протягом 2008-2010 років Громадянська мережа ОПОРА реалізовуватиме моніторинг усіх видів реклами тютюну та сфер її потенційного виникнення. Основною метою є виявлення нових методів реклами тютюнових виробів, що завуальовані під псевдосоціальні заходи, спонсорство, промоція сигарет у телевізійних шоу, телесеріалах, масових заходах для молоді тощо.

Паралельно проводитиметься моніторинг виконання змін до ЗУ «Про рекламу», щодо заборони розміщення реклами тютюну на зовнішніх носіях та транспорті з 1 січня 2009 року. Географічно програма охоплюватиме 9 обласних центрів в різних частинах України, м. Київ та в 10 великих районних центрах. Зібрана інформація ляже в основу інформаційної кампанії серед лідерів думки, влади та громадян. За результатами планується розробити зміни до чинного законодавства, що заборонятимуть виявлені під час моніторингу методи та форми прихованої реклами.

Наталія Величко


Переглядів: 3808
Поширень: 0