Чи побудують у Вінниці насіннєвий завод відомої американської компанії?

11.04.13 14:17 3852

Інформація про можливе будівництво у Вінниці насіннєвого заводу відомої американської компанії викликала супротив генетиків та екологів

Чи побудують у Вінниці насіннєвий завод відомої американської компанії?

Приводом для дискусії, яку ініціювали деякі політичні партії, стала інформація про можливе будівництво у Вінниці насіннєвого заводу всесвітньо відомої американської компанії "Монсанто", яка працює в сфері генної інженерії. Перші торги, на які була виставлена земельна ділянка площею 80 га, не відбулись з технічних причин - заявку подав лише один учасник. Стартова ціна лоту - понад 81 млн. грн. Другі - заплановані на 19 квітня.

Інтереси міста

Виставлену на аукціон ділянку спочатку відводили під Вінницький індустріальний парк. У 2007 році там планувалося розмістити нові заводи. Але криза звела нанівець інтерес інвесторів до цієї землі. Тоді як нинішній власник міг би не тільки вибудувати виробничі корпуси та інфраструктурні об'єкти, але й протягнути високовольтну лінію електропередач, вирішивши питання енергозабезпечення цієї території. У свою чергу, міська влада обіцяє допомогти майбутньому інвестору в підведенні інженерних комунікацій.

Продаж ділянки, окрім 81 млн.грн., щорічно поповнював би бюджет міста на 1 млн. грн. земельного податку за користування територією. Причому ці кошти, як і виручені від аукціону, мерія готова була витратити на розвиток міської інфраструктури.

Внесіть ясність

Як пояснив керівник відділу корпоративних питань і зв'язків з громадськістю компанії "Монсанто Україна" Віталій Федьчук, компанія зараз проявляє інтерес до декількох регіонів. Вінниця - лише один з них. Мета - будівництво заводу з виробництва насіння традиційної селекції. Правда, про насіння яких культур йдеться, представники потенційного інвестора не уточнюють. Лише зазначають, що компанія збирається працювати винятково у рамках вітчизняного законодавства.

Можливо, саме відсутність повної ясності в цьому питанні і послужило приводом для громадських дебатів щодо безумовно потрібного і корисного для міста проекту.

Щоправда, дискусія звелась до обговорення небезпек, які тягнуть за собою гено-модифіковані організми. Хоча сам потенційний покупець уже запевнив, що насіння буде тільки традиційної селекції.

Коментарі учасників "круглого столу"

Завідувач кафедри ботаніки, генетики та фізіології рослин Вінницького національного аграрного університету Василь Мамалига:

- Нині звичайним явищем вважається перенесення гену людини в картоплю. Чи, скажімо, перенесення гену камбали у томат, що надає останньому морозостійкість. При цьому перенесенні організм набуває нових властивостей, але водночас виникає ризик побічних наслідків. Вводячи в організм ділянку молекули ДНК, ми маємо бути готові, що вона може поєднатись із іншими такими ділянками і додати організму несподівані властивості. Ще один ризик - разом із запланованим генним матеріалом до організму може потрапити й так зване технологічне сміття, тобто шматочки генетичного матеріалу, що можуть повести себе зовсім не так як очікували експериментатори.

Доцент кафедри екології та охорони довкілля Вінницького національного аграрного університету Едуард Кавун:

- Насправді новітні досягнення молекулярної біогенетики дуже перспективні. Рослини стають витривалими щодо несприятливих кліматичних умов, стають нечутливими до шкідників або пестицидів. Це дуже високотехнологічні прийоми і визнаним лідером серед компаній, які їх застосовують, є саме компанія "Монсанто". Звичайно, використання таких технологій дає великі економічні переваги - продукція здешевлюється і завойовує дедалі нові ринки збуту. Площі під такими генно-модифікованими культурами у світі вже перевищують 160 мільйонів гектарів. По Україні точних цифр поки не оприлюднено, але за деякими оцінками у нас такі культури висівають на площі приблизно в один мільйон гектарів.

Небезпека таких рослин полягає в тому, що в результаті модифікації ми порушуємо біо-хімічні процеси зчитування генетичної інформації. І це загрожує не тільки людині, а й всьому біологічному різноманіттю.

Завідувач лабораторії селекції сої і зернобобових культур Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, кандидат сільськогосподарських наук Сергій Іванюк:

- Суть в тому, що в Україні, як і в усьому світі, розгорнута і врегульована на законодавчому рівні певна схема насінництва. Щодо вітчизняних сортів і гібридів по самозапильним культурам ми забезпечуємо себе щонайменше на 60%, а от по перехресно-запильним (соняшник, соя, ріпаки), на превеликий жаль, забезпечені лише на 20-40%. Тобто все інше - не вітчизняне насіння.

Причому, наскільки мені відомо, поки пряма дія трансгенів на організм людини жодним чином не доведена.

Директор Інституту екології та екологічної кібернетики Вінницького національного технічного університету Василь Петрук:

- Генетично-модифіковані організми у кінцевому підсумку мають і алергенну, і мутагенну, і канцерогенну, і навіть токсичну дію. Подумайте, чому у Швеції, яка повністю заборонила виробництво і використання на своїй території ГМО, нині тільки 7% алергіків. А у США, де генно-модифіковані технології дозволені у повній мірі, алергіків - 70,7%.

У лютому 1975 року більше ста вчених зібралися у Каліфорнії на Асиломарській конференції, де був прийнятий мораторій на дослідження у галузі генної інженерії, поки не будуть оцінені можливі ризики її використання. Але "скриньку Пандори" вже було відкрито і нині нам залишається лише оцінювати наслідки усе нових і нових досліджень.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Газета "Місто"
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)