Ми з вами живемо в складний, але цікавий час – час змін. Багато випробувань випало на долю нашого народу, багато втрат. Скільки віків Україна потерпала від військових інтервенцій з заходу та сходу. Та, мабуть, прийшов час пригадати слова видатного сина нашої неньки України – Тараса Шевченка: «Обійміться ж, брати мої, молю вас, благаю!». Обійміться, бо ж тільки в братерській сім’ї можлива єдність, єдність незламного духу, єдність сердець та рук, які бажають вибудувати краще майбутнє.
Нас дурили можновладці, закривали очі та присипляли. Багато віків наш народ страждав від неправди та жив в темряві, в темряві рабства і жадоби. Кайдани невігластва та ярма глупоти і ненажерливості влади так давно скували дітей твоїх, Україно, що вони вже й не помічають їхнього гніту.
Та найшлися сини – герої, що не пожаліли життя свого і поклали його на вівтар Незалежності. Здавалося, це неможливо в наш час, але всім відомі їх імена – «Небесна сотня» - так охрестив їх народ.
Саме їхній світлій пам’яті 27 лютого бібліотекарі вінницької міської бібліотеки №2 (вул. Маяковського, 122) присвятили флешмоб «Читаймо Шевченка, читаємо разом, читаємо вголос». Акція відбулася о 12 годині на зупинці «Маяковського» (Старе місто). Всім перехожім було запропоновано почитати з «Кобзаря», хто читав на пам\'ять, хто з книги, але всім сподобалося.
Цим дійством ми хотіли привернути увагу не тільки до героїв Майдану, а, скоріш, запалити серця наших співвітчизників, нагадати історію, дати можливість зрозуміти, що все повертається. Нам всім вкрай потрібно зрозуміти, що для того щоб змінити наше з вами життя в країні необхідно змінитися самим, кожному, починаючи з себе.
А ще, згадати що Шевченко – цей пророк, Прометей України – не тільки для Майдану, не тільки для народу. Він живий і для тих, хто сьогодні роздає та отримує нові портфелі! Бо хто не пам’ятає, той не знає!..
За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі
Отам-то милостивії ми
Ненагодовану і голу
Застукали сердешну волю
Та й цькуємо. Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові?напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов’їх. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі!
А матерніх гарячих сльоз!
А батькових, старих, кровавих,
Не ріки – море розлилось,
Огненне море! Слава!слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям
Слава.
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
(Т. Г. Шевченко, «Кавказ». 18 Ноября 1845)