15 серпня на Європейській площі у Вінниці мав відбутися мітинг з вимогами припинення АТО – організатором виступила партія «Голос народу», яку асоціюють із одіозним політиком Віктором Медведчуком.
Близько п\'ятої години біля башти вже зібралося біля сотні вінничан – активістів Майдану, самооборонців та простих городян. Коли, здавалося б, заїжджі партійці з «Голосу народу» вже відмовилися від наміру провести свою піар-акцію – одну з багатьох, які вони у форматі «мітингового туру» проводять у різних містах України (вчора були в Одесі, після Вінниці збираються їхати в Рівне), і вінничани почали розходитися по домівках, - близько тридцяти молодиків почали розгортати плакати із формально нейтральними гаслами про реформи, допомогу молоді та підтримку місцевого самоврядування, та одягати футболки із партійною символікою. Активісти щільно оточили непрошених гостей, які навіть не повідомили мерію про намір провести мітинг, та наполегливо попросили їх не влаштовувати провокацій та їхати додому. Організатори акцій спробували розчинитися у натовпі, але самооборонці наздогнали їх та привели назад, аби міліція з’ясувала їхні особи та наміри.
Причетним до організації проросійського мітингу виявився і вінничанин Василь Янукович (Сузім), який свого часу балотувався на посаду мера Вінниці. Щоправда, усвідомивши масштаб сьогоднішнього конфлікту, він зізнався: - Мене підставили! Дали списки, сказали обдзвонити і зібрати людей біля Меморіалу Слави, список був чималий, але з нього прийшла лише половина - виправдовувався бідолашний, який на доказ своєї невинуватості передав злощасні списки самооборонівцям.
Хто саме просив Сузіма-Януковича телефонувати вінничанам, він не каже. Громада не приховувала свого обурення поведінкою Віктора Медведчука ( на площі називали саме його ім’я в якості ідеолога «Голоса народу») та вирішила ввічливо (якщо не враховувати, що їх таки облили зеленкою) випровадити з Вінниці його найманих посіпак.
Коли самооборонівці та міліція проводили горе-мітингувальників повз вуличних музик, ті миттєво зорієнтувалися і заграли «Прощання слов’янки».