На сороковий день після Воскресіння Христового Православна Церква святкує одне з головних дванадцяти свят року (дванадесятих свят) - Вознесіння на небо Ісуса Христа.
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, посилаючись на главу адміністративного апарату Київської Митрополії архімандрита Віктора (Коцабу), Вознесіння належить до свят, що не має сталого числа, але завжди відзначається у четвер на шостому тижні після Пасхи.
Священник нагадує про те, що в 40-й день після Пасхи Ісус Христос востаннє промовив своїм учням: «Мир вам!», а потім дав останню настанову: «Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх додержувати всього, що Я заповів вам; і ось, Я з вами по всі дні до кінця віку», про що розповідається у Святому Письмі.
.jpg)
У IV столітті Вознесіння Господнє вже стає загальновідомим. Історик Сократ називає його «всенародним святом». Про Вознесіння говорять вже святителі Іоанн Златоуст та Григорій Ниський, Лев Великий і багато інших. У IV ст. цариця Єлена поставила храм на честь цього свята на Єлеонській горі - на місці, звідки вознісся Христос на небо.
Джерела V століття виділяють Вознесіння Господнє в окреме свято — на сороковий день після Великодня, що повинно було підкреслити благодатну роль Святого Духа у спасінні.
У народі це свято ще називають Знесення, Вшестя або й Щастя. Відомий етнограф Василь Скуратівський з цього приводу пише: «Якщо протягом сорока днів ще можна було христосуватися, тобто казати «Христос Воскрес», то після Вшестя такі вітання вже заборонялися - бо в храмах ховають плащаницю».