Чергова Польсько-українська дискусійна платформа відбулась у Вінниці за участі журналістки Тіни Пересунько. Темою обговорення стала польська модель культурної дипломатії та її український контекст. Під час зустрічі піднімалися питання стосовно проблеми «Українських Інститутів» в світі на тлі успіху Британських Рад, Гете-Інститутів, Французьких культурних центрів і Польських Інститутів, питання культурної і публічної дипломатії для України і українського громадянина в контексті гібридної війни і євроінтеграції та інші.

Тіна Пересунько - журналістка і колонкарка видань Громадський простір, День, LB.ua; аспірантка Інституту української археографії і джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України; випускниця польсько-литовських студій з культурної дипломатії; стипендистка польсько-американської програми ім.LaneaKirklanda. Учасниця експертної групи з підготовки Другого Форуму культурної дипломатії в Києві спільно з МЗС України, авторка досліджень на тему культурної політики і культурної дипломатії. В минулому працювала прес-аташе Міністерства культури України, співкоординаторкою проектів «Портал Культура», «Інформаційна агенція культурних індустрій», українських мистецьких фестивалів і культурно-промоційних заходів.

У Вінниці говорили про польську модель культурної дипломатії та її український контекст

«Тема сьогоднішньої зустрічі досить актуальна, адже культурна дипломатія є не менш важливою, аніж традиційна. Як ви бачите, наше Консульство теж займається культурою, адже не хочеться, аби ми асоціювалися лише з видачею віз», - сказав на початку зібрання віце-консул Генконсульства Республіки Польща у Вінниці Войцех Мрозовський.

Як розповіла Тіна Пересунько, наприкінці минулого року в структурі українського Міністерства закордонних справ з’явився новий напрямок державної політики – публічна дипломатія. Створення відповідного управління відбулось шляхом внутрішніх кадрових модернізацій апарату МЗС.

У Вінниці говорили про польську модель культурної дипломатії та її український контекст

«Відтепер за стратегію культурної промоції і державного бренд-менеджменту України відповідає окрема команда дипломатів, переважна більшість з яких пройшли внутрішній відбір міністерства, а керівника напрямку культурної дипломатії запросили з незалежного арт-середовища - ним стала Ольга Жук, колишня кураторка «Книжкового Арсеналу»», - зазначила Тіна.

За її словами, в новому баченні МЗС громадський сектор має стати рівноправним суб’єктом загальнодержавних управлінських рішень нової політики соціального партнерства. З цією метою впродовж 2015 року команда волонтерів-реформаторів заснувала кілька пілотних ініціатив (Дипкультклаб, #MyUkraineis), що мають запустити механізми проектного менеджменту і горизонтальних комунікацій.

У Вінниці говорили про польську модель культурної дипломатії та її український контекст

Тіна Пересунько вважає, що треба тримати баланс між тим досвідом розвиненої Польщі у порівнянні з Україною в Європі, і реальними потребами України, які дуже часто можуть відрізнятися в різних сферах. 

«Ми, українці, їдемо в Європу зі своїми назвами, зі своїми питаннями українськими, а отримуємо європейські відповіді. Фактично, функція оцих студентів або цих молодих лідерів громадянських, що вони мають бути світоглядними міждержавними перекладачами. Тобто,нам треба навчитися перекладати для європейців українське питання, а європейську відповідь перекладати на українську мову», - каже журналістка. 

За словами спікерки, Україну потрібно «просувати», потрібно створювати програми, подібні до польських, на які приїжджатимуть іноземці і потім вони в своїх державах розповідатимуть про Україну, так як українці, навчаючись на програмах, потім розповідають про інші країни та діляться досвідом.

У Вінниці говорили про польську модель культурної дипломатії та її український контекст

«Ми ж є, можна сказати, «агентами» Польщі, ми розповідаємо про досвід, набутий там, ділимося  ним з українцями. Україна так само повинна мати таких «агентів» в інших країнах», - зазначила Тіна.

Наприкінці розмови гостя розповіла про те, що якщо порівняти високі планки європейських видатків на публічну дипломатію, то українські здаються приголомшливо мінімальними.

«Проте не слід забувати, що над Україною тяжіє спадок постколоніального управління і кілька століть життя без державних інститутів: не випадково суспільство призвичаїлось виживати ресурсом небайдужих громадян.Тож нині цей ресурс продовжує бути вирішальним навіть в державній політиці. А коли до нього додати волонтерський батальйон українських активістів за кордоном («Український Інститут» в Стокгольмі, «Український Світ» в Варшаві, Global Ukrainians тощо), то інституційний ресурс нашої культурної дипломатії може дати плідні результати», - підсумувала Тіна Пересунько.



Переглядів: 4218
Поширень: 0