Як відомо, місто підписало двохрічну угоду з Стадницею про рекультивацію та закриття нинішнього полігону, яка фактично повністю виконана. А Кабінет міністрів, облдержадміністрація та Жмеринська райдержадміністрація погодили виділення під завод земельної ділянки бувшої військової частини біля Людавки.
Нагадаємо, що полігон побутових відходів у Стадниці було споруджено у 1977 році і ще в 1994 році екологи заборонили його експлуатацію у зв\'язку з перевищенням визначених за проектом обсягів відходів. Втім, за весь час, відколи Вінниця живе у незалежній Україні, про закриття Стадницького сміттєзвалища і знаходження йому альтернативи лише говорилось. Володимир Гройсман став першим мером, який не злякався приїхати в село й віч-на-віч обговорити проблему з сельчанами. Зокрема, він запропонув проект, за яким на сміттєзвалищі встановлять станцію для сортування сміття на невеличкій ділянці, а більшу частину полігону площею майже 11 га пересиплють грунтом та висадять сад. Втім, подібний варіант селян не влаштував, тому мер пообіцяв закрити сміттєзвалище максимум через два роки і на сьогодні місто вже виконало зобов"язання по газифікації, асфальтуванню, бурінню артезіанських свердловин, проведенню водогону, освітленню в Стадниці тощо.
А в Жмеринському районі згідно із діючим законодавством, замовник оголосив процедуру громадського обговорення і протягом місяця жителі району висловлювали з цього приводу свої думки та пропозиції. Обговорення закінчилось 31 січня логічною процедурою – Громадськими слуханнями з обговорення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкту «Сміттєпреробний завод та створення комплексу по знешкодженню побутових відходів» в залі районного будинку культури.
Представники замовника (проектанти, екологи та начальник управління комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради Корольчук І.Є.) ознайомили присутніх із ситуацією засмічення на території Вінницької області і рішенням Вінницької міської ради про побудову сучасного за новітніми німецькими технологіями сміттєпереробного заводу. Було охарактеризовано позитивні можливості даного виробництва, це: екологічно чисте виробництво, добування в процесі виробництва енергії, яка буде використана на потреби територіальної громади та створення 100 робочих місць. Фінансову підтримку на побудову заводу надасть німецька фірма – інвестор. Вартість даного проекту сягає 250 млн. грн.
Проти побудови такого підприємства висловились біля ста жителів села Людавка та найближчих сіл і жителі Вінниці, які поблизу зазначеної території мають дачні ділянки.
Апогеєм Громадських слухань стало голосування, в якому згідно із чинним законодавством мають брати участь представники організацій, які знаходяться у суміжній території та замовник. Це - Бендера П.В. – директор ДП «Жмеринський лісгосп», Сорока Г.М. – представник служби автомобільних доріг у Вінницькій області та Корольчук І.Є. – представник замовника документації. Вони проголосували одностайно за рішення підтримати містобудівне обґрунтування розміщення об’єкту «Сміттєпереробний завод та створення комплексу по знешкодженню побутових відходів».
А представники Громадської ради при Вінницькій облдержадміністрації Бойко П.С. та Мудрак О.В. запропонували організувати «круглий стіл» для того, щоб знайти консенсус між сторонами конфлікту.
По завершенню слово взяв голова райдержадміністрації Ю.Твердохліб, який закликав присутніх виважено підійти до вивчення даного питання. Він переконаний, що такі підприємства вкрай необхідні . Адже стихійні сміттєзвалища – це екологічне лихо і районна влада не допустить такого неподобства на території Жмеринщини. В любому випадку за побудовою підприємства буде спостерігати громадський контроль. Всі пропозиції та думки населення будуть враховані.
Втім, появу сміттєпереробного заводу відчують і жителі Вінниці. Адже нова технологія – це ще й контроль за тим, що і як потрапляє на полігон. Адже сьогодні ми, всупереч усім законам, нормам и просто тверезому глузду вивалюємо в баки все гамузом: разом з побутовими - промислові відходи та навіть дуже специфічне "сміття" з лікарень, аптек...
В країнах Європи навіть трьохрічна дитина знає, що не можна викидати пляшку й кришечку в один бак. Тож мабуть слід очікувати, що незабаром влада і нас почне привчати до сортування своїх відходів.