Сергій Тігіпко: Успішною Україну зробить учитель

– Сергію Леонідовичу, з чого, на вашу думку, потрібно починати реформування вітчизняної системи освіти?
– Я відповім на ваше запитання не як політик, а як батько і колишній викладач. Пам'ятаєте слова про те, що школа – наш другий дім, а вчителі – другі батьки? Із початком навчального року більшу частину свого часу наші діти проводять у школі, а вчителі спілкуються з ними частіше, ніж ми, батьки. Так ось, нам необхідно зробити так, щоб діти відвідували школу з задоволенням, а вчителі могли викладати їм не тільки основи наук, але й бути для дітей цікавими, авторитетними особистостями, шанованими наставниками. У школі дитина має вчитися досягати успіху в житті, реалізовувати себе. І педагог повинен стати першим прикладом успішної, сучасної, розвиненої людини для дітей. Нам потрібно повернути авторитет і престиж професії вчителя. Раніше існували цілі династії педагогів, а зараз до школи йдуть працювати одиниці.

– Із такими зарплатами та навантаженнями, як зараз, нічого дивного в цьому немає.
– Гроші вирішують багато, але геть не все. Безумовно, педагоги повинні отримувати гідну зарплату. Інакше вони будуть дбати про те, як знайти собі побільше «платних учнів», тобто, недопрацьовуватимуть на уроках, а потім будуть пропонувати позайматися з дітьми додатково. Або ж з року в рік повторювати дітям одні й ті самі істини із застарілих книжок, наче не помічаючи, що життя за вікном змінюється щохвилини і треба постійно підвищувати свій культурний і професійний рівень. Зараз на самовдосконалення у педагога не залишається коштів. Як, до речі, і часу. Адже на свою невелику зарплату вчитель працює 24 години на тиждень. Крім обов'язкових занять, треба ще писати купу звітів, проводити заходи, готувати відкриті уроки...

Але вчителя не можна ставити в рамки – фінансові, бюрократичні. Вчителеві потрібно довіряти і дати йому можливість вільно, творчо працювати. У нас є багато талановитих педагогів, розроблені цікаві методики, створені авторські школи. Але ніхто про це не говорить, ніхто про них не знає. Про школу згадують під перше вересня, День учителя і останній дзвоник. Решта часу – або повне мовчання, або негатив. Та й самі батьки часто грішать тим, що критикують вчителів, замість того, щоб вклонитися педагогу...

– Ви торкнулися питання управління освітою. Що потрібно змінити в нинішній системі?
– Давайте подивимося, як зараз регулюється ця сфера: «згори», з міністерства, спускаються накази, «знизу» надсилаються звіти. Такий принцип в гуманітарній сфері неприйнятний, адже вчитель працює з дітьми. Якщо ми хочемо виховувати особистостей, лідерів, які зможуть вирішувати завдання сьогоднішнього дня, ми повинні замінити цей командний принцип на повноцінний діалог педагога і суспільства.

Освіта включає в себе не тільки надання знань у школі чи виші. Це ще й виховання та підтримка. А отже, до цього процесу треба підключати все суспільство. Воно має взяти на себе частину функцій держави у сфері освіти. Сьогодні замовником, виконавцем і контролером освітніх послуг є держава, а це в принципі неправильно з точки зору теорії управління. Це треба міняти. Як? Нова модель прописана в програмі реформ освіти «Сильної України», яку підготувала наша профільна Експертна комісія під керівництвом талановитого педагога Сергія Вєтрова. У регіонах постійно відбуваються засідання комісії, тож якщо у вас є ідеї і пропозиції, що потрібно змінити в системі освіти, ви можете приєднатися до наших експертів.

– Ви пропонуєте залучати громаду до управляння освітою. Як це можна втілити на практиці?
– Ми пропонуємо запровадити систему освітніх округів і професійних та громадських рад, в які будуть входити педагоги, батьки, представники громадськості. Вони повинні визначати тактику розвитку освіти в даному окрузі. А органи місцевого самоврядування будуть забезпечувати роботу шкіл.

Ще один важливий момент – відмовитися від зайвої звітності. Я свого часу був заступником директора технікуму з наукової роботи, тож знаю, скільки там зобов'язань, скільки потрібно було звітувати... заповнювати паперів. І я переконаний, що деякі з них ні тоді не були потрібні, ні зараз.

– Знаю, що «Сильна Україна» планує дозволити школам самостійно залучати кошти.
– Це чи не єдиний вихід для шкіл. Сьогодні з бюджету у нас фінансується не сама освіта, а витрати на утримання шкільних приміщень і зарплати вчителям. Я вважаю, у кожної школи повинен бути свій розрахунковий рахунок, щоб, наприклад, успішні випускники могли підтримати свою «другу домівку». І, безумовно, потрібно надати податкові пільги тим підприємцям, які допомагають школам. Ці гроші школа зможе використовувати для стимулювання педагогів, впровадження нових методик.

Я маю на увазі, наприклад, тьюторську систему. Адже всі провідні навчальні заклади світу давно працюють за принципом «кожна дитина талановита, і завдання школи цей талант розкрити». До речі в Росії цю технологію вже взяли на озброєння і передбачили ставку тьютора. Але для цього й сам педагог повинен пройти відповідну підготовку. І головне – статус вчителя потрібно підвищити. У професію повинні йти ті, хто вважає її справою життя... Я переконаний, що успішною і сильною Україну зробить український вчитель.