Реформа держслужби
Реформа держслужби позбавляється ярлика «аутсайдер змін». Парламент ухвалив нову редакцію Закону «Про державну службу», чим дав старт для процесу повного перезавантаження бюрократичного апарату країни. Засади цього перезавантаження відповідають європейським вимогам, що засвідчила експертиза від SIGMA (Support for Improvement in Governance and Management – програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту). Одна з ключових новацій – деполітизація державної служби, відкритий конкурсний відбір на посади, запровадження посад державних секретарів. Крім того, державні службовці нарешті зможуть отримувати гідну зарплатню. Щоправда, поки що за рахунок міжнародних донорів: закон визнає, що, крім державного бюджету, фінансове утримання задіяних на державній службі може відбуватися й за рахунок міжнародної допомоги.
Закон набуде чинності з 1 травня 2016 року, тож ще є час підготуватися до його імплементації й розробити всі необхідні нормативні документи. Крім того, що ухвалення цього закону для України є історичним кроком, який символізує розрив із радянським минулим, воно ще й має дуже практичне значення, бо свідчить про виконання Україною однієї з важливих умов для доступу до другого траншу Європейського Союзу (600 млн. євро) за програмою макрофінансової допомоги у розмірі 1,8 млрд євро.
Податкова реформа
Дворічна боротьба за нову податкову систему виходить на фінішну пряму. Уряд вніс до парламенту доопрацьований, з урахуванням пропозицій депутатів і бізнес-спільноти, проект нової редакції Податкового кодексу України. Серед новацій – зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, демілітаризація податкової міліції, запровадження сучасних електронних сервісів. Медіатором процесу порозуміння виступив Президент країни.
Реформа енергетичного сектору
Україна задекларувала, що за 10 років перетвориться з імпортера на експортера природнього газу, що, вочевидь, неможливо здійснити без залучення інвестицій. Важливий крок на цьому шляху – приєднання до міжнародного стандарту з прозорості у видобувних галузях (EITI). Україна опублікувала перший звіт EITI. Відтак задекларувала свою готовність запровадити цивілізовані правила гри на цьому ринку, базовою цінністю яких є прозорість і відкритість інформації.
Євроінтеграція
Адаптація українського законодавства до вимог Європейського Союзу йде на користь не тільки бізнесу, але й пересічним громадянам. Парламент ухвалив закон, за яким інформація про те, як формуються тарифи на електрику, газ, водопостачання стане відкритою для широкого загалу. Причому не тільки у відповідь на індивідуальні запити, а у широкому доступі – на сайтах як органів влади, так, власне, і виробників.
Формування тарифів – одна з найзаплутаніших тем в Україні.
Нововведення не тільки стимулюватиме громадян активніше долучатися до суспільного контролю над постачальниками їм комунальних послуг, але й стане дієвим інструментом боротьби з корупцією, бо обумовлює прозорий процес встановлення тарифів.
Відкритість влади
Невідворотність змін є однією з ознак успіху реформи. Відкритість інформації й розширення доступу до неї пересічних громадян є однією з таких новацій. Естафету з відкриття відомостей реєстрів нерухомості, землі, витрат бюджету підхоплюють у регіонах. Київська міська державна адміністрація запустила онлайн-серсвіс, який дозволяє будь-кому відстежити забезпечення медичних закладів Києва, що фінансуються з муніципального бюджету, ліками. За півроку з’явиться англомовна версія. Київ став другим (після Одеси) містом, який запровадив подібну опцію. Далі – буде, бо за законом, в Україні мають бути відкриті для широкого загалу понад 300 наборів даних.
Реформа фінансового сектору
Оздоровлення банківської системи й наведення ладу на фінансовому ринку потребує зміни взаємин між продавцем послуг і, власне їхнім споживачем, яким часто виступають широкі верства населення. Парламент ухвалив Закон «Про споживче кредитування», яким удосконалив систему захисту прав споживачів фінансових послуг та запровадив запобіжники для видачі кредитів споживачам з неналежною кредитоспроможністю.
Цей закон є частиною пакету законодавчих новацій із реформи фінансового сектору. Його запровадження підвищить надійність банківської системи та довіру до сектору з боку населення.
Реформа адміністративних послуг
Інститут «прописки», що дістався Україні у спадок від СРСР і суто номінально замінений реєстрацією місця проживання, зазнає радикальних змін, через які очікування на штамп у паспорті скоротиться з тижнів до одного дня. Це станеться завдяки передачі функції з реєстрації від Державної міграційної служби до органів місцевої влади. Відповідну новацію запроваджує закон з розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг, який ухвалив парламент.
Новація відповідає духу й букві реформи з децентралізації: місцеві органи влади вже отримали повноваження й ресурси для надання адміністративних послуг (реєстрацію бізнесу та речових прав на нерухомість завдяки раніше ухваленим законопроектам («Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (№2983), «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (N2982), «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування» (N2981). Тож мають спроможність до швидкого оцифрування картотеки реєстрації. Відтак, станемо на великий крок ближче до електронного надання послуг з реєстрації.
Приватизація
Аутсайдер тижня. Навіть із десятої спроби парламент не спромігся до рішучого кроку змінити правила приватизації у бік прозорості й адекватності. Йдеться про залучення радників до продажу об’єктів, відмову від подрібнення пакетів й продаж 5-10% акцій на біржі. Неухвалення цього закону є загрозою для виконання бюджету-2016 й здійснення низки реформ, фінансувати які планували коштом надходжень від приватизації.