Колись, коли я тільки починав працювати вінницьким міським головою — а мені на той момент було 28 років, — один досвідчений менеджер дав мені добру пораду. Він сказав: "Якщо хочеш бути успішним керівником, то маєш одночасно дивитись і навколо себе — чути і бачити те, що хвилює людей сьогодні, — і в майбутнє, завжди розуміти кінцеву мету, до якої йдеш", - пише Володимир Борисович у тижневику "Дзеркало тижня". 

Цим принципом я завжди керувався у своїй роботі. Переконаний, що саме ним повинна керуватись і коаліція, яка нині формується, і уряд, який має бути перезавантажений найближчим часом. 

Наш стратегічний орієнтир незмінний — європейська Україна, європейська і євроатлантична інтеграція. Цьому орієнтиру відповідають усі наші ключові документи — Угода про асоціацію з ЄС, запропонована президентом України Стратегія-2020, базові позиції коаліційної угоди, позиції наших стратегічних угод з міжнародними партнерами.

Але сьогодні я би хотів говорити насамперед про найближчі кроки, про антикризовий план дій, бо нині ми повинні не тільки працювати для досягнення цілей середньострокового масштабу, а й дати відповідь на сьогоденні виклики.

Без антикризового плану дій будь-яка програма нині не буде сприйнята суспільством. Люди чекають від влади розуміння їхніх проблем і конкретних кроків — не завтра, не через рік, два чи три, а вже сьогодні. Не популізму і солодких обіцянок, а дій.

Влада — це передусім спроможність вирішувати проблеми людей, і ми повинні цю спроможність довести. Саме в цьому єдина можливість відновити довіру людей.

Україну справедливо називають країною з величезним потенціалом. За рівнем розвитку суспільства, природними ресурсами, економічними можливостями наша країна спроможна не лише приєднатися/повернутися до сім'ї європейських народів, а й стати одним з лідерів у нашому регіоні.

Але як розкрити цей потенціал? Як спрямувати енергію суспільства, бажання кожної людини жити в європейській Україні на досягнення цієї мети? Як зробити владу відповідною рівню спроможності, сили й креативності суспільства?

Томас Джефферсон понад 200 років тому зазначив, що мистецтво управління полягає у мистецтві бути чесним. Тому маємо відверто й без прикрас оцінити ресурси, на які нині можемо спиратися. Визначити пріоритети, які дозволять використати ці ресурси так, щоб досягнення кожного результату відкривало можливості для подальшого розвитку, подолання проблем наступного рівня. І діяти рішуче й послідовно, співпрацюючи на кожному кроці з громадянським суспільством — роз'яснюючи свої дії, одержуючи підтримку і пораду, а де треба — контроль з боку людей.

На мій погляд, ефективний антикризовий план дій повинен відповісти на низку установчих запитань.

1. Як змусити державні органи працювати на людей?

2. Як залучити інвестиції?

3. Як подолати безробіття?

4. Як поліпшити інфраструктуру життя?

5. Як забезпечити сталий розвиток України?

Відповіді на них дадуть змогу вирішити хронічні проблеми — такі як корупція — і мобілізувати можливості країни для прориву в Європу.

Володимир Гройсман про 5 кроків антикризового плану дій

1. Як змусити державні органи працювати на людей?

Саме ефективність управління, а не природні ресурси є сьогодні ключовим фактором конкурентоспроможності країн у світі. 

Реформу держава повинна розпочати з себе. Я пропоную коаліції підписати Засади взаємодії коаліції і уряду, де чітко визначити механізми попереднього опрацювання, проговорення всіх принципових питань. Щоб рішення ретельно готувалися, а приймалися оперативно. Щоб відійшли в минуле взаємне поборення і популізм у коаліції. Це — питання політичної відповідальності та ефективності. 

В уряді необхідно відновити прозорий механізм роботи над проектами. Так, щоб питання не ставали сюрпризом не тільки для громадськості, а й для депутатів, а тим більше — для членів Кабміну. Тоді і в суспільства буде можливість обговорити проект рішення, запропонувати корективи і співпрацювати в його реалізації у режимі реального часу.

З травня набирає чинності новий закон про державну службу. Він повинен стати ефективним інструментом перетворення пострадянської бюрократичної машини на сучасну сервісну службу держави: зручну для громадян, і таку, що забезпечує гідні умови і захист службовцям, які там працюють. Неможливо проводити результативні зміни, якщо інструмент політики генерує не рішення, а виклики. Тож реформа державного управління — це завдання, яке є для нас пріоритетним і потребує нашої першочергової уваги.

Те саме стосується децентралізації — реального передання на рівень громад як повноважень, так і ресурсів для їх реалізації. Мають бути завершені податкова і бюджетна реформи, які забезпечать цей процес на рівні законодавства і його імплементації. Людина має вирішувати всі питання з державою та органами місцевого самоврядування максимально швидко, прозоро і зручно. Перші результати децентралізації вже настав час поглибити, а успішний досвід передових громад — поширити на всю країну.

Найважливіше завдання для держави — забезпечити справедливість. Тому обов'язок коаліції — насамперед завершити судову реформу: ухвалити в цілому зміни до Конституції, а також закони, необхідні для ефективної роботи нової системи. Лише маючи справедливий суд і правоохоронну систему, яка працює ефективно й прозоро, люди почуватимуться захищеними, а країна буде привабливою для інвестицій.

2. Як залучити інвестиції?

Треба прибрати перепони, які заважають економіці розвиватися і штовхають гроші в тінь.

Це диктує нагальну потребу реформ на митниці і в податковій. Спрощення сплати податків. Прозорі процедури. Що означає просте адміністрування податків, зменшення підстав для чиновників втручатися і заважати бізнесу — і створення натомість простих процедур для чесної сплати податків, а відтак виходу бізнесу з тіні. 

Це вимагає, врешті-решт, провести повноцінну дерегуляцію, обмежити можливості для втручання всіляких інспекцій у діяльність бізнесу і запровадити персональну відповідальність для чиновників, які, зловживаючи своїми повноваженнями, накладають на бізнес неправомірні штрафи.

Це означає прозорість у розподілі бюджетних коштів. І на інфраструктурний розвиток — на дороги, на ремонт шкіл і лікарень, на проекти місцевої інфраструктури. І в системі державних закупівель. І в управлінні державними підприємствами, які мають значний потенціал залучення інвестицій. Мета цих кроків — підтримати тих, хто хоче вкладати гроші у розвиток України, і дати по руках тим, хто звик її грабувати.

3. Як подолати безробіття?

Створення здорового інвестиційного клімату відкриває кілька доріг.

Перша — бурхливий розвиток малого і середнього бізнесу. Енергія і завзяття українців, які вони продемонстрували під час Революції Гідності і відбиття агресії Росії, зможе увійти у мирне річище — створення нових підприємств, можливостей, технологій. Це означатиме залучення мільйонів громадян у розбудову нашої країни.

Друга — інвестиційні проекти. Угода про асоціацію з ЄС. Зокрема, створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі вже відкрило величезні можливості як для наших експортерів, так і для спільних проектів в Україні. Завдання економічного блоку уряду — розвинути ці можливості, перетворити перспективи на сталий тренд.

Третя — зміна системи роботи служб зайнятості, які сьогодні малоефективні у сприянні працевлаштуванню безробітних. Є також досвід європейських країн, де створено стимули для роботодавців, котрі відкривають нові робочі місця, дають молоді першу роботу тощо. І цим досвідом нам варто скористатися.

Важливість таких кроків важко переоцінити. Адже відчуття того, чи в правильному напрямку рухається країна, залежить — і чи не в першу чергу — від того, як змінюватиметься економічна ситуація і яким буде економічне самопочуття громадян.

4. Як поліпшити інфраструктуру життя?

Капітальний ремонт країни. Створити сприятливий клімат для розвитку бізнесу важливо, але недостатньо. Я переконаний, що без стимулювання певних економічних активностей ми не виведемо економіку зі стагнації.

При ефективному використанні ресурсу державних інвестицій ми зможемо створити такі стимули. Попередній аналіз бюджету показав, що держава вкладає кошти в об'єкти зі ступенем готовності 5—7%, щоб за рік довести його до 10%. Простіше кажучи, гроші закопуються в котловани. Якщо ці кошти не розмазувати, а сконцентрувати на інфраструктурних проектах, наприклад на програмі ремонту і будівництва доріг, то отримаємо відразу кілька результатів — зробимо справді корисну справу для країни, покажемо помітні досягнення та ще й дамо людям реальну роботу і заробітки, бо одне робоче місце в будівництві створює до семи робочих місць у суміжних секторах.

Є інші інфраструктурні проекти, які можна запустити, — енергоефективність, місцева інфраструктура тощо. Фактично — розпочати капітальний ремонт країни. Додатково ми маємо вже виділені ресурси міжнародних фінансових інституцій, що вибираються наразі неефективно. А також — значні кошти в місцевих бюджетах як результат розпочатої фінансової децентралізації.

При цьому є кілька важливих моментів. Перший — жорсткий контроль, щоб не крали. Маючи бажання і політичну волю — це можливо. Другий — контроль якості. Тут нам допоможуть наші міжнародні партнери і громадянське суспільство. І третій — стратегічне бачення того, що ми робимо і для чого, які транспортні коридори будуємо. Щоб не будувати доріг, які ведуть у нікуди.

5. Як забезпечити сталий розвиток України?

Найвигіднішими довгостроковими капіталовкладеннями є підтримка галузей, які забезпечують здоров'я і розвиток людини. Це — охорона здоров'я, освіта і наука, культурний розвиток.

Усі ці сфери є мотором модернізації країни, її конкурентоспроможності у світі. Тому вони повинні бути на передових рубежах розвитку.

Щодо освіти і науки ухвалено деякі базові закони, повноцінне втілення яких у життя дозволить цим галузям спертися на українські і міжнародні ресурси, стати частиною європейського наукового й освітнього простору і, що не менш важливо, — відновити зв'язок з українською економікою, попитом на знання, технології і фахівців.

Медицина залишається галуззю, де нагальність реформ практично в усіх сферах є критичною. Це стосується і стандартів надання допомоги, і перспектив розвитку медичних закладів, і форми їх існування, і демонополізації фармацевтичного ринку, що має привести до зниження цін на ліки, і багатьох інших, дуже спеціальних, аспектів. Медична реформа дуже складна для здійснення — але її результати надзвичайно важливі для кожної людини.

Питання культури традиційно розглядалися, на жаль, за залишковим принципом. Але російська агресія довела: нехтування питаннями інформаційної та гуманітарної безпеки, розвитку культурної сфери загрожує втратою держави і власної ідентичності. Ці помилки не повторяться. Уряд і коаліція, спільно з культурно-мистецькими середовищами, повинні знайти сучасний механізм підтримки української культури, мови, творчого життя.

Звісно, життя складніше за будь-які схеми, програми й стратегії. Очевидно, що президент, коаліція, уряд щодня працюють над широким колом завдань — як поточних, так і стратегічних. Ми маємо Коаліційну угоду, написану спільно з експертами громадянського суспільства ще 2014 року. Вона систематизує ці завдання, вказує шляхи їх виконання, і має бути реалізована у всій повноті щодо всіх сфер життя суспільства і держави.

Але почати треба з елементарних, давно необхідних кроків. І якщо ми зможемо втримати фокус уваги на першочергових реформах, які дозволять розкрити прихований, приспаний, зневажений потенціал нашої країни, ми досягнемо успіху.

Успіх породжує успіх, і досягнуті на кожному етапі результати стануть запорукою подальшого поступу. А відчутність цих результатів для громадян стане найкращою рекламою реформ — і в Україні, і за кордоном. Успіх України повинен стати її візитівкою у світі.

 



Переглядів: 4906
Поширень: 0