7 квітня 2011 року Верховною Радою України у першому читанні прийнято внесений Президентом України В.Януковичем проект нової редакції Закону України «Про державну службу». Законопроект погодило 70 органів, опрацьовано близько 7 тисяч зауважень і пропозицій до нього. Крім внутрішніх погоджень, проект Закону України «Про державну службу» (нова редакція) отримав позитивну оцінку і за кордоном.
Саме новим змінам у статусі чиновників була присвячена прес-конференція заступника начальника управління державної служби Головдержслужби України у Вінницькій області Віктора Тимчуренка, яка відбулась 12 квітня.
Віктор Тимчуренко акцентував увагу на особливостях та назрілій необхідності прийняття даного Закону.
Насамперед це пов’язано з недостатньою спроможністю державної служби забезпечувати ефективне виконання зобов’язань держави перед суспільством, недосконалістю чинного законодавства, недостатньою відповідністю професійного рівня державних службовців до сучасних потреб державного управління. Також прийняття цієї редакції закону допоможе збільшити ефективність механізму запобігання проявам корупції, покращити якість послуг, які надають державні службовці.
Самі держслужбовці вже давно сподіваються на такий законопроект, адже вони відчували невідповідність свого статусу рівню покладеної на них відповідальності та скаржилися на низький рівень матеріального та соціального захисту державних службовців. Поки що, основним законом у сфері державної служби є Закон України «Про державну службу», прийнятий ще в 1993 році. Закон був прийнятий на ранніх етапах державотворення в Україні і значною мірою не відповідає сучасним потребам суспільства та держави, а також стандартам ЄС.
Віктор Тимчуренко відмітив найбільш революційні новації проекту Закону. Так законопроект пропонує механізми розмежування політичних посад та посад державної служби, як одного з основних принципів побудови системи державної служби в країнах Європейського Союзу. Встановлюються єдині процедури прийняття на державну службу, незалежно від статусу органу та посади. Це проведення відкритого, прозорого, об’єктивного конкурсу. Зокрема передбачається: встановлення кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади державної служби (однією з обов’язкових вимог до кандидата є наявність вищої освіти); якісна зміна підходу до проведення конкурсу; уніфікація процедур обліку та публікації вакансій, інформації про результати конкурсу органами державної влади тощо. Окрім цього кандидат подає мотиваційний лист довільної форми, в якому обгрунтовуються мотиви вступу особи на держслужбу.
«Особа, яка вступає на державну службу, зобов\'язана до призначення на посаду припинити членство у політичній партії, позбавитися статусу підприємця, вийти зі складу правління підприємств, припинити виконання роботи за сумісництвом, крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту» - зазначив Віктор Тимчуренко.
Ще одне із ключових нововведень стосується рангів та категорій держслужбовців. Посади державної служби поділяються на групи і підгрупи залежно від характеру та обсягу посадових обов\'язків. За старим Законом було 7 категорій посад і 15 рангів державних службовців в новій редакції групи і підгрупи А, Б, В, Г, Д і 9 рангів. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної підгрупи посад державної служби. Професійне навчання державних службовців тепер проводитиметься не рідше одного разу на рік.
Звичайно, не обійшла документ і норма щодо оплати праці державних службовців, яка тепер ґрунтуються на забезпеченні конкурентоспроможності заробітної плати державних службовців на ринку праці на основі принципу рівної оплати за рівну працю. Визначається мінімальний посадовий оклад державного службовця, що становить не менше двох розмірів мінімальної заробітної плати.
Значно посилиться і соціальна підтримка державних службовців, що стосуватиметься можливості отримання кредитів та житла.
Водночас, за словами заступника начальника управління державної служби посилиться відповідальність цієї категорії. Так у відповідності до нової редакції дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні на державного службовця дисциплінарних стягнень за дисциплінарні проступки: оголошення догани; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу державного службовця; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби. Ще однією новацією є те, що для розгляду дисциплінарних справ державних службовців утворюється дисциплінарна комісія.