Опалювати дровами втричі дешевше, ніж газом

19.01.09 02:38 7745

Для обігріву спортзалу пальне добувають із гною

Опалювати дровами втричі дешевше, ніж газом

6 січня вдень без газу лишилися села Могилівка й Демидівка Жмеринського району. У ніч перед Різдвом тиск у трубах впав до нуля атмосфер.

— До мене почали дзвонити із 12.00, скаржилися, що перестали працювати котли, не запалювалися плити, — каже сільський голова Демидівки Іван Браславець, 51 рік. — Я передзвонив у газову службу. Вони так і не пояснили, чому так сталося.

Люди забирали дітей до родичів і спускали із системи опалення воду.

— Ми живемо в однокімнатній квартирі у Могилівці. Я хотіла збільшити температуру на котлі, а він не робить, — розповідає 22-річна Ірина Мельник. — Почала крутити крани на плиті, там газу не було. Ну, думаю — капєц, Росія над нами поіздівалася. Дивлюся, сусіди дітей забирають, я дочку тоже до бабці завезла. У хаті спустила воду з батарей, щоб не полопали.

Газ почали подавати наступного дня.

Школу й дитсадок у Могилівці й Демидівці опалювати не припиняли. Їх обігрівають піролізними котлами, що працюють на дровах. Сільський голова каже, що навіть коли прокладали газові труби, вирішив газове опалення не встановлювати.

— Воно дороге, — пояснює. — От зараз газ виключать і всі будуть кукати. А в наших школах буде тепло.

Торік сільрада Демидівки виграла конкурс з енергозберігаючих технологій. Єврокомісія з енергозберігаючих технологій виділила їй 187 тис. грн. Сільрада ще вклала в проект свої 50 тис. грн.

— Поставив на школу два піролізних котли, а на садочок і фельдшерський пункт котел змішаного типу, — пояснює Іван Браславець.

Голова порахував, що палити дровами і вугіллям втричі дешевше, ніж газом.

— Проект на газове опалення коштує дорожче, ніж на піролізне, газові котли дорожчі, — пояснює Іван Петрович. — На опалення школи площею у дві тисячі квадратних метрів трачу 15 тисяч гривень на дрова та вугілля. У сусідньому селі на школу такою ж площею директор витрачає 38 тисяч при газовому опаленні.

Піролізні котли працюють на дровах.

— В’язанку дров кидаємо кожні дві години, — продовжує Браславець. — Котел закривається герметично, деревина розкладається і виділяє тепло. Я вдома собі хочу поставити піролізний котел. Бо з цим газом як новий рік приходить, так щось і коїться. А як ще й піднімуть ціну, то опалювати газом будинок буде розкіш.

У селі Вахнівка Липовецького району рік тому встановили котел на соломі.

— Раніше в нас навіть батареї тріскали від морозів, — розповідає директор Вахнівської школи 42-річна Любов Богатова. — Торік вугілля було погане, ніяк не могли нагрітися.

Котел розроблений за датською технологією на Західноукраїнському монтажному заводі в місті Кузнецовськ Рівненської області. Спочатку директор не повірила, що соломою можна натопити школу. Вугільні котли не викидала. Нині новинкою задоволена.

— На встановлення нового обладнання виділили 360 тисяч гривень. Виробники запевнили, що окупиться за три роки, — каже заступник голови облдержадміністрації Валерій Коровій. — Якщо у Вахнівці котел на соломі працюватиме добре, будемо ставити й в інших навчальних закладах, навіть у газифікованих районах.

У селі на зиму заготовили 200 т соломи. Директор порахувала, що таке опалення обійдеться дешевше. Тонна вугілля в середньому коштує 500 грн. А стільки ж тюкованої соломи можна придбати за 100 грн.

У селі Северинівка два місяці тому встановили установку для вироблення газу з рідкого перегною. Ним обігрівають спортзал місцевої школи. Цей проект підтримала Єврокомісія з розвитку новітніх технологій.

Землевпорядник села Северинівка Жмеринського району Віктор Марценюк показує французький вітряк біля сільської ферми. Він качає воду з криниці

— За добу виробляється близько 10 кубів газу, — розповідає землевпорядник села 51-річний Віктор Марценюк. — Для цього потрібно 40 кілограмів сухого коров’ячого гною. Про поставку гною ми домовилися з фермерським господарством із сусіднього села. Будемо збирати у людей із нашого села. Порахували, що цього газу має вистачити на опалення будинку на 100 квадратів. Також із цієї установки виходить концентрований гумус.

Установка недорога і проста у використанні: дві великі пластикові бочки, в яких є міксер і нагрівач. В одну наливають розведений водою гній, перемішують і підігрівають. У другу потрапляє газ, що постійно перебуває під тиском. Зверху виведена трубка, що подаватиме газ.

— Щоб забезпечити село газом, потрібно ставити хоча б по одній такій установці на дві хати, — додає Марценюк. — А головне, щоб було багато корів. Хочемо відновити ферму.

Щоб забезпечити село електрикою та водою, у Северинівці поставили вітряки.

— Їх аж з Франції прислали, — каже Віктор Марценюк. — Один може качати воду з криниці на 38-метрову висоту. А вітрова електростанція дає 2 кіловата електрики на годину. Поставили її на даху сільського спортзалу. Коли є вітер, пропелер крутиться й виробляє електроенергію. Так освітлюємо спортзал. В ній є шість акумуляторів, які постійно накопичуватимуть електрику. Навіть у безвітряний день у нас буде струм.
"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Газета.ua
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)