В обласній газеті оголошень можна знайти зо 20 пропозицій продажу землі сільгосппризначення. За одним із них потрапляємо на вінничанина Максима Поршака, який продає пай 4,8 га неподалік від міста Гнівань Тиврівського району.

— Ділянка перейшла у спадок від батьків та старшого брата, — розповідає Максим. — На неї оформлена оренда на 50 років, продаю її за 50 тисяч доларів.

На зустріч чоловік приходить із готовими документами. Каже, що про заборону продавати землю він не чув.

— Я маю їхати за границю, а лишати тут батьківські паї не хочу. Але ціна невелика, беріть, — вмовляє мене. — Діляночка недалеко від траси, гарне місце. Схочте, побудуєтеся, схочте, магазин зведете, а ні — будете картошку з помідорами садити. Система проста: ви берете землю в оренду на 50 років, оформляємо угоду, а я вам віддаю всі документи.

У більшості випадків в оголошеннях про продаж сільськогосподарських ділянок вказані контакти ріелторського агентства (агенції нерухомості). Вони представляють інтереси продавців.

Найчастіше пропонують стати власником паю на умовах довгострокової оренди — понад 20 років. Таким чином оформлені 10 тис. паїв із 325 тис., що зареєстровані в області.

— Проте найліпше буде між покупцем і продавцем укласти позику під заставу земельного паю, — радить ріелтор вінницького агентства ”Світ нерухомості” Лілія Левчук, 27 років. — Позику оформити нотаріально. В умовах договору потрібно вказати, що продавець має повернути кошти протягом року. Якщо гроші не поверне, земля перейде у власність покупця.

За домовленістю, продавець позичені кошти не повертає. Покупець з ним розраховується готівкою.

Майже всі агенції нерухомості мають пропозицію про зміну цільового призначення ділянки — виведення її зі складу сільгосппризначення. Це відкриває шлях до подальшого законного продажу паю. Такі оборудки фірми відкрито коментувати відмовляються. Коли ж кореспондент представився власником землі, запропонували поговорити.

Із чоловіком на вигляд років 30 зустрічаємося посеред вулиці. Він відводить убік, оглядається, чи немає нікого поряд, показує посвідчення обласного юриста земельного кадастру без імені, прізвища й фото.

Кажу йому, що я купила ділянку в Писарівці Вінницького району, неподалік траси. Хочу побудувати готель, але для цього треба змінити цільове призначення землі — із сільськогосподарського на ділянку під забудову.

— Мені треба місяць, щоб усе переоформити, — шепоче на вухо, постійно озираючись.

Потім розпитує про ціну, площу ділянки. Запитує, чи маю гроші, щоб за все заплатити:

— Це недешево. Від 50 тисяч баксів до 100, в залежності від того, чи все нормально з документами. Усі папери я відправлю у Київ. Там є компанія, яка напряму вийде на обласних чиновників, ну, відповідно, ділитиметься. Два відсотки від усієї суми потрібно буде заплатити за мої посередницькі послуги. Можна, канєшно, через третейський суд змінити цільове призначення. Це дешево, але будьте готові, що документи можуть визнати недійсними.

Цікавлюся, чи не виникає проблем із переоформленням документів.

— Там нагорі сидять розумні люди, — піднімає вказівний палець юрист. — Вони знають, із ким і по скільки треба поділитися. У мене вже було понад 20 різних випадків і з жодним проблем не виникло.

Деякі продавці кажуть, що можна оформити на покупця акт дарування.

— Жоден нотаріус не посвідчить договору дарування земельного паю сільгосппризначення, а державні реєстратори не зареєструють угоду, — пояснює голова Спілки юристів Вінницької області Олексій Гончар, 41 рік.

Часто угоди купівлі-продажу укладають у третейських судах.

— Такі рішення незаконні, — пояснює директор Вінницької регіональної філії Державного земельного кадастру Віктор Кожем’яко, 59 років. — Це лиш впусту витрачені гроші. Будь-яка угода має бути завірена нотаріально.

— Не можна казати, що такі рішення незаконні, — зауважує землевпорядник Вінницького третейського суду Руслан Присяжнюк, 33 роки. — Закон не відміняв дієздатність третейських суддів, значить рішення, які вони ухвалюють, цілком законні. Щоправда, при реєстрації документів чиновники з земельного кадастру можуть вимагати виконавчі листи. Їх беруть у звичайних судах. Це, по суті, довідка, де зазначено, що більше ніхто не купував цей об’єкт. Її беруть безплатно.

Ціни на ділянки впали втричі

За останні півроку на чорному ринку ціна на землі сільгосппризначення впала майже втричі. Це пояснюють традиційним зимовим зниженням інтересу до купівлі ділянок та економічною кризою, що зменшила кількість платоспроможних клієнтів.

— Рік тому земельні паї під Зарванцями неподалік Вінниці продавали по 15–20 тисяч доларів за сотку, а зараз — по 5–7 тисяч, — каже ріелтор вінницького агентства ”Світ нерухомості” Лілія Левчук. — Але часом, як попадається хороший клієнт, ціну можна трохи й підняти. Тут часто люди з Києва купують землю, а вони грошей не рахують.

Навесні вартість земельних паїв зросте, запевняють в агентстві. Але ціну власник установлює самостійно.

— Є система, за якою оцінюють земельні паї, — пояснює Левчук. — У першу чергу беруть природню родючість ґрунту, а тоді розміщення ділянки. Але цеї схеми не притримуються. На перше місце ставлять розміщення паю. У середньому за сотку просять від тисячі доларів. Найнижчу вартість мають землі в Піщанському районі, бо там піщані ґрунти.


Переглядів: 7135
Поширень: 0