10 найвпливовіших жінок області

10.03.09 01:35 11370

За опитуванням журналістів, посадовців, бізнесменів, митців ”Газета по-українськи” визначила 10 найвпливовіших жінок області.

10 найвпливовіших жінок області

Переможниці наведені за впливовістю. Окрім тих осіб, які увійшли до списку, також згадували керівника вінницької держтелерадіокомпанії Любов Коваленко, начальника РАЦСУ Галину Левицьку, директорку обласної бібліотеки Наталію Морозову, заступника начальника обласного управління освіти Олену Чорну.

Ірина Домбровська, 45 років.

Директор копіювального центру ”Вінницький регіональний бізнес-центр”.Ірина Домбровська

Перша леді області, дружина губернатора.

Перший копіювальний центр у Вінниці Ірина Домбровська відкрила 13 років тому. Жінка закінчила Вінницький політехнічний університет, працювала в обчислювальному центрі.

Ірина любить готувати, домашніми справами займається самостійно.

— Найулюбленіша страва всієї родини — це асорті з фаршированого перцю, голубців, баклажанів і помідорів, — каже Ірина.

Розподіляє сімейний бюджет жінка теж самостійно.

— Головне — не кількість грошей, а вміння ними розпорядитися, — переконана Домбровська. — У нас були важкі періоди в житті, коли грошей катастрофічно не вистачало, але ще не було жодного року, щоб ми не поїхали відпочивати.

Найдорожчою річчю в гардеробі вважає сумку, яку привезла з Німеччини. Із шафи дістає чорну шкіряну сімку із золотистими декоративними застібками. Ціну назвати відмовляється.

У чоловіках не терпить зрадництва. Жінка вважає: якщо чоловік хоч раз зрадив найближчу людину, він зрадить у бізнесі.

Домбровські мають двох дітей. Син Андрій закінчив Вінницький торговельно-економічний університет. Має в місті Калинівці власну будівельну фірму та клуб гральних автоматів. Донька Тетяна закінчила Київський університет Шевченка. Нині аспірантка Інституту світової економіки.

Ірина керує сімейним авто ”тойота”.

— Навчилася їздити три роки тому, — поправляє зачіску. — Перед весіллям дочки треба було вирішувати купу організаційних питань.

Вважає своє життя вдалим і нічого в ньому не міняла б. Найбільша мрія — няньчити онуків.

Найдорожчим своїм подарунком вважає подарунок дітей.

— Це було якраз після Танюшкиного весілля, — пригадує Ірина. — Ми приїхали до Києва, а діти зняли для нас із чоловіком номер у готелі ”Прем’єр палац”. У номері були квіти, шампанське, цукерки, виноград, свічки і записка ”Велика подяка за найкраще свято в нашому житті”. Ми з чоловіком аж плакали від щастя.


Людмила Стеблюк, 56 років.

Людмила СтеблюкГолова Апеляційного суду Вінницької області.

Має звання заслуженого юриста України. Майже 30 років пропрацювала суддею. Від її рішень залежить доля багатьох людей і справ.

— Завжди мріяла стати суддею, але ніколи не думала, що стану головою суду, — зізнається Людмила Павлівна. У робочому кабінеті за спиною жінки ікона ”Богородиця державная” та іменна ікона святої Людмили. На столі — Біблія. Стеблюк — віруюча людина. Їздить у Браїлівський жіночий монастир.

Кар’єру розпочала 1971-го із секретаря суду у Вінниці. Заочно навчалася в Одеському університеті. Із 1977 року — нотаріус Літинської нотаріальної контори. За чотири роки — суддя Староміського райсуду Вінниці, з 1992 — суддя Вінницького Апеляційного суду, з травня 2007 року — його голова.

Людмила Стеблюк вважає себе ”домашньою” жінкою. Любить готувати та бавитися з онуком — 5-річним Денисом. Найбільше домашнім до смаку її печеня з рибою та грибами. Жінка сама пере та прибирає.

— Дениска просить у Наталі (донька Стеблюк — приватний нотаріус у Вінниці. — ”ГПУ”) братика і сестричку. Я кажу, щоб не зволікала. Робота, кар’єра — це добре, але я ось тепер жалкую, що Наталя в мене одна.

Чоловік Стеблюк — Микола Топольський — пенсіонер внутрішніх справ.

— Не хочу ображати чоловіка, він у мене — прекрасна людина і надійна опора, але я лідер від природи. Сама вирішую, як розпоряджатися сімейним бюджетом, коли поновлювати гардероб чи робити в квартирі ремонт.

Стеблюк із чоловіком живуть у двокімнатній квартирі. Замість дачі в них — батьківщина Людмили Павлівни в Браїлові. Їздять туди власною машиною ”сузукі”. Це перша машина подружжя. Придбали її торік. За кермом — чоловік. Жінка має водійські права, але сама водить рідко. Каже, їй спокійніше сидіти збоку.


Валентина Зайцева, 55 років.

Валентина ЗайцеваГоловний санітарний лікар області.

Має зв’язки у різних колах влади. Особисто підбирає меню для політиків, які приїжджають із візитом до Вінницької області.

— До посади головного санітарного лікаря я йшла з самих низів, — розповідає Валентина Зайцева. — Коли після школи не вступила до Вінницького медінституту, пішла працювати лаборантом у школу.

Жінка не вважає себе впливовою.

— Я б назвала себе сильною жінкою, а не впливовою. Хоча яка б я не була сильна, та завжди хотілося, щоб був біля мене ще сильніший чоловік. Щоб і допоміг, і пожалів, і посварив, коли не права. Для мене такий ідеальний образ — мій чоловік. А от чого не терплю в чоловіках, це ліні та слюнтяйства.

Хатню роботу Валентина Григорівна з чоловіком ділить навпіл.

— Я ненавиджу пилососити, — каже Валентина. — Тому цим займається чоловік. Я краще посуд помию, виперу, пилюку протру.

Сімейним бюджетом у родині Зайцевих керує дружина. Незважаючи на високу посаду, отримує вона менше за свого чоловіка, який працює заступником начальника обласного управління житлово-комунального господарства.

— Чоловік мені повністю довіряє, тому віддає всю зарплату. Знає, що непотріб купувати не буду. А якщо справа стосується наших дітей, то ні сина, ні дочку я не ображу. Це мій другий шлюб, тому в кожного з нас уже були свої діти. У нього дочка Світлана, у мене син Денис. Обоє одружені, мають дітей. Я ніколи не ділю їх на своїх чи його.

Найдорожча річ у гардеробі Валентини — норковий полушубок.

— Віддали за нього 2,5 тисячі доларів. Це найдорожча річ, яка в мене була за все життя.

У родини Зайцевих є автомобіль. По легковику мають також і діти.

— Так шкода, що я не навчилася водити машину! От дрова вмію рубати, хату білити. Як син був маленьким, в’язати навчилася, сорочки вишивати. А от машину водити не вмію. Зараз би взялася, та часу немає. Тому мушу чоловіка просити, як кудись їду.


Любов Спірідонова, 47 років.

Любов СпірідоноваЗаступник голови Вінницької облдержадміністрації з соціально-гуманітарних питань.

Понад 10 років жінка була заступником голови райдержадміністрації. За цей час заслужила репутацію чесного, вимогливого та впливового керівника.

Любов Спірідонова почала кар’єру з піонервожатої Томашпільської школи. Займала керівні посади в райкомі комсомолу, райвиконкому. Була заступником голови райдержадміністрації. Після помаранчевої революції чотири місяці стояла на обліку безробітних.

— Удома порядки наводила, — згадує ті часи жінка. — Теперішню посаду запропонував Олександр Георгійович (голова вінницької ОДА. — ”ГПУ”). Каже: ”Як ти дивишся, щоб очолити соціально-гуманітарний блок?”. Не бачила виразу свого обличчя, та він сказав: ”По твоїх очах бачу – ти згодна”.

Вийшла заміж після школи за Гурама, грузина за національністю. У липні їхньому шлюбу буде 30 років. Нині чоловік працює у вінницькій філії київської меблевої фірми ”БРВ”.

— Знайома з ним із восьмого класу. Два роки переписувалися. Він моє перше кохання, — каже Спірідонова. — Ціную у ньому вірність, довіру, повагу. Із ним ходжу на ринок. Домашню роботу теж робимо спільно. Не люблю, коли кажуть, основа сім’ї — чоловік, а все що навколо — дружина, то підрядне.

Жінка готує українські та грузинські страви. У свята тушкує курку в горіховому соусі з приправою ”Досоцілі”.

Найдорожча річ — золоті сережки та каблучка з чорним агатом. Їх зробили на замовлення.

— Мені їх 19 років тому подарувала свекруха Ніна, коли я народила сина Валерія,— пояснює. — Агат — це камінь знаку зодіаку Овен.

Діти Спірідонових живуть у Києві в найманому житлі. Марина, 23 роки, — юрист Спілки підприємців у Вишгороді. 28-річний Валерій — у приватній охоронній фірмі.


Алла Алєксєнцева, 47 років.

Алла АлєксєнцеваГолова Вінницького міського об’єднання підприємців ”Центр”, всеукраїнський координатор Ради приватних підприємців та член Ради підприємців та роботодавців України.

Допомагає підприємцям, на їхній захист організовувала мітинги та різноманітні акції протесту. 2006-го за ініціативи Алєксєнцевої підприємці подарували міській станції швидкої ”газель”. Особисто знайома із дружиною президента Катериною Ющенко.

— Захищаю приватних підприємців, бо скоро їх обкладатимуть податками на повітря.

Алєксєнцева пропонує прийняти законопроект про спрощення податків на період кризи.

— У чоловіках ціную розум, комунікабельність, сміливість, упевненість, вміння ризикувати та йти на компроміс. Зневажаю хамів, занадто амбітних, зверхніх і неохайних чоловіків.

Єдиний син подружжя Алєксєнцевих 24-річний Олексій — економіст-фінансист, живе і працює у Києві. Жінка мріє про онуків.

Досі пам’ятає своє перше кохання — однокласника Васю Оболенського. Сьогодні він живе в Ізраїлі.

— 23 лютого я подарувала йому світлофорчик. Восьмого березня отримала від нього подарунок і записку: ”Алла, я тебе люблю”. Що йому відписала — не пам’ятаю, але він з’їв мою записку, щоб не прочитала вчителька.

Гроші для Алєксєнцевої — показник свободи. Вважає, що їх у людини має бути стільки, щоб вона була вільною у своєму виборі. Купує речі у вінницьких бутиках ”Інтершик”, ”Еліт-парфум” та столичному магазині MoDaMo.

— Бути постійною клієнткою у період кризи дуже вигідно, — ділиться Алла Ростиславівна. — Мене запрошують на відкриття нових колекцій і на розпродажі, вітають зі святами. Це приємно. Я люблю гарні та стильні речі. До деяких ”прикипаю” і не вилізаю з них роками.

Алєксєнцева не зловживає декоративною косметикою. Злегка фарбує очі та губи. Зате користується дорогими кремами і любить французькі парфуми. Байдужа до прикрас. Срібло любить більше за золото.

Не має машини. Всю хатню роботу виконує сама. Мріє про власний будинок за містом на березі річки.


Наталія Гетце, 39 років.

Наталія ГетцеГенеральний директор мережі магазинів ”Варшава”.

Заможна, авторитетна людина, гарний керівник. Уклала великі інвестиції в розвиток власного проекту. Хороший менеджер, що має розвинене відчуття потреб ринку.

— Зараз я навчаюсь у Московському державному університеті на економічному факультеті, маю отримати спеціальність ”Стратегічне управління компаніями і фінансами”. Цього року закінчую, ось доробляю дипломний проект, — показує папку із документами. — У 1991 році закінчила Вінницький педагогічний університет. Одразу після університету почала займатися роздрібною торгівлею, а 2001-го придбала перший магазин.

Жінка має автомобіль ”мерседес” Е-класу. Їздить із водієм. Із чоловіком розлучена, живе разом із 13-річним сином Євгеном. Він навчається в школі-гімназії N17.

Гетце наймає домогосподарку. Готує рідко.

— Я була в Японії і вчилася готувати суші, — розповідає. — Зараз в Україні є всі інгредієнти для цієї страви.

Під час кризи Наталія не звільнила жодного працівника.

— Стала більше підтримувати своїх працівників, — пояснює. — На фірмі будь-хто, починаючи від прибиральниці та закінчуючи директором магазину, може взяти безвідсотковий кредит на три роки за рахунок зарплати. Цим допомагаємо виплачувати банківські кредити. Що стосується компанії загалом, то поки що виручка в гривневому еквіваленті не зменшилася. Довелося перейти на інші форми закупівлі товарів у постачальників. Тепер купуємо по передоплаті або безпосередньо при отриманні товару. Так виходить дешевше, ніж тоді коли купували з відстрочкою платежу. Стали напряму працювати із виробниками круп, муки. Беремо в місцевих виробників, тому можемо дозволити собі низькі ціни.

Найбільша мрія жінки — навколосвітня подорож.


Світлана Топіліна, 52 роки.

Світлана ТопілінаДиректор підприємства ”Бріз-Т”.

Жінка утримує одне з найбільших підприємств на Вінниччині, де працює понад сто осіб. Рибна продукція та пресерви підприємства реалізуються в областях України. Її знають як впливового керівника, рішучу людину.

Світлана разом із чоловіком Олександром 20 років керують підприємством. Із чоловіком у неї партнерські стосунки.

— Ви можете собі уявити, що таке два директори на одній кухні, — усміхається Світлана. — До того ж ми зовсім різні по характерах, я — вогонь, він — вода. Тому ми часто сперечаємося з приводу вкладення грошей і щодо розподілу сімейного бюджету.

Топіліни живуть разом більше як 20 років.

— Ми тепер жалієм одне одного і намагаємося в усьому уступати, — каже жінка. — На підприємстві поділили обов’язки. Я займаюся збутом продукції і фінансовими питаннями, а чоловік — виробництвом.

Топіліни мають авто ”мерседес”. Керує ним чоловік.

Світлана шиє речі на замовлення або замовляє їх із закордонних каталогів.

— Оцей светр коштує півтори тисячі гривень, — показує рожевий гольф, в якому одягнена. — Він із натурального мохєру, м’якенький. На дорогі прикраси грошей не трачу. Я б краще вакуумну машину купила чи машину з холодильником на підприємство. Дорогі подарунки мені робить чоловік. Останній — сережки з діамантами.

Жінка має власну двокімнатну квартиру. Добудовує двоповерховий будинок на дві сім’ї. Планує там жити разом із сином і онуками.

Топіліна хотіла б мати мільйон доларів. На нього б побудувала дитячий розважальний центр.

— У мене дві внучки, а у Вінниці нема куди з ними піти, — каже.

У чоловіках Світлані не подобаються стесані каблуки туфель і короткі штани. Жінка вважає, що чоловік має бути ”на коні”, навіть якщо в нього 5 грн у кишені.

У період кризи на підприємстві скоротили лише одну людину.


Світлана Шульц, 41 рік.

Світлана ШульцГолова Бершадської райдержадміністрації.

Була помічником нардепа Анатолія Матвієнка, очолювала районну організацію партії ”Собор”. На посаді понад чотири років.

— Багато хто досі не може змиритися, що районом керує жінка, — зізнається Світлана Леонідівна. — Пишуть кляузи, поливають брудом.

Шульц вважає себе щасливою.

— Я реалізувалася як жінка. У мене гармонійна сім’я. Мудрий і успішний чоловік. Це він дав мені гарантію домашнього благополуччя. Тому я така принципова на роботі й не тримаюся за крісло.

Чоловік Світлани — Юрій Миколайович, 47 років, директор Бершадської філії товариства ”Зернопродукт”. Познайомилися студентами. Мають двох синів.

У Шульців дохідну частину сімейного бюджету забезпечує чоловік, а його розпорядником виступає жінка.

— Мені не потрібно багато грошей. Пригадую, у 1990-х, саме криза важка була, побачила в магазині страшенно дорогі парфуми ”Черутті”. Розповіла чоловікові. Так, помріяла. За кілька днів Юрій приніс мені той флакончик.

— Я вибаглива до речей, але не настільки, аби вмирати за фірмою.

Водійський стаж Світлани Шульц — 19 років. Жінка сама їздить службовою машиною ”рено”.


Тетяна Височанська, 57 років.

Тетяна ВисочанськаЗавідувач інсультного відділення обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка Ющенка.

До неї приїжджають на лікування з-за кордону. Очолюване Височанською відділення є базою передового досвіду в Україні.

— Ми працюємо за європейськими стандартами надання невідкладної медичної допомоги хворим на мозковий інсульт.

Лікарем жінка працює з 1974-го. У 53 роки її призначили завідувачкою інсультного відділення. 2004-го стала переможцем конкурсу ”Людина року”. Із 2007-го — заслужений лікар України. Володіє французькою та англійською мовами.

Височанська — удова. 1991 року передчасно помер чоловік Віктор — лікар-дерматолог. Нині її найперший радник — 35-річний син Олександр. Теж лікар, працює в її відділенні. Неодружений, живе окремо.

Височанська живе в 3-кімнатній квартирі. Сплачує за неї кредит. Готує та прибирає в ній хатня робітниця.

— Можу собі дозволити, бо крім основної роботи маю ще бізнес. Торгую промтоварами.

Найдорожча річ у гардеробі Височанської — норкова шуба. Три роки тому заплатила за неї $2 тис. Взуття купує у вінницькому магазині ”Подіум”, одяг — у Monte Napoleone. За фірмову італійську сумку ”Фере” заплатила 3 тис. грн. Жінка любить дорогу біжутерію. Автівки не має.

У 54 роки Височанську охрестила настоятелька Немирівського жіночого монастиря.


Таїсія Славінська, 47 років.

Таїсія СлавінськаЗаслужена артистка України, режисер-постановник вінницького академічного драматичного театру.

Художній керівник театру радиться з Славінською, кого взяти на яку роль. Вона просуває молодих акторів.

Жінка мріє викупити літній театр у центральному парку.

— Якби добрий джин дав мені 10 мільйонів доларів, я б зробила на місці літнього театру шикарне приміщення.

Актриса любить розумних чоловіків із почуттям гумору.

Домашню роботу виконують усі члени сім’ї: чоловік Анатолій Вольський, дочка Вікторія та її наречений Максим.

Сім’я не має спільного бюджету.

— Я не знаю, скільки чоловік має кишенькових грошей, він не знає, скільки маю я. Головне — оплатити комунальні послуги та забити холодильник. А хто на що і скільки витрачає, ми одне одного не питаємо.

— По магазинах іду лише тоді, коли мені щось треба. Річ має впасти мені в око, і вже не важливо, скільки вона коштує. Люблю прикраси: сережки, кулони, цікаві каблучки, намисто. Подобаються великі сумки.

Автомобіля в актриси немає, купувати не хоче. Боїться в когось в’їхати.
"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Газета.ua
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)