Вінницький губернатор Олександр Домбровський, який садив дерева разом з місцевими мешканцями, вважає, що реалізація проекту сприятиме і розширенню туристичних можливостей регіону, і зміцненню національної пам’яті поколінь.
Нововисаджений парк Козацької слави – частина історико-культурного комплексу «Козацька левада», який планують розбити на території 0,86 га у селі Кальник Іллінецького району Вінницької області. З цим містечком пов’язані одні з найяскравіших сторінок історії українського козацтва. Тут на зорі Національно-визвольних змагань під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році розмістився козацький полк, який за Івана Богуна сягнув 6 тис. воїнів. Самого героя Хмельниччини у Кальнику увічнили в бюсті.
Тепер на честь талановитого полководця та в знак 360-тої річниці створення знаменитого козацького формування закладено парк. На площі в 0,6 га висаджено 300 дерев різних пород. Традиційні липу, каштан, калину, ялину тощо «розбавили» екзотичні модрина та японська айва. Центральну алею прикрасив молодий дубок. Також на зеленій території планують встановити декілька альтанок. Разом з очільниками області Олександром Домбровським та Григорієм Заболотним лопатами працювали працівники органів місцевої влади, учні шкіл, козаки громадської організації «Козацьке товариство «Кальницький полк ім.І.Богуна».
Окрім того, з нагоди заснування козацького парку було закладено капсулу із зверненням до нащадків. Зокрема, у ньому йдеться про збереження історичної пам’яті, зв’язок між поколіннями та шанобливе ставлення до минулого свого народу. «Пам’ятайте, чиїх батьків Ви діти і яка земля згодувала Вас своїм хлібом насушним і напоїла водою цілющою. А дітям своїм заповідайте, що козацькому роду не було і не буде переводу», - сказано у зверненні.
В подальшому благоустрій торкнеться й інших складових туристичного комплексу. У планах організаторів - «Козацький двір» з облаштуванням каплички, світлиці, скарбниці, куренів, криниці, двох башт. Також будуть встановлені стилізовані під козацький колорит лавки і столи. Двір обнесуть дерев’яним частоколом. Роботу над створенням історико-культурного комплексу завершить, як планує місцева влада, впорядкування козацького музею у хаті, господарем якої, за переказами, був уславлений Богун та його нащадки.
Коментуючи закладення парку Козацької слави, голова облдержадміністрації Олександр Домбровський зазначив: «Подібні проекти – не просто зразок паркового мистецтва, це духовно-патріотична спадщина для майбутніх поколінь, туристична козацька «Мекка», яка зробить Вінницьку область ще більш цікавим регіоном».
Нагадаємо, минулого року з ініціативи губернатора розбили іменні парки першого президента Української Республіки Михайла Грушевського та поета і правозахисника Василя Стуса.
Для довідки:
Містечко Кальник у 1648 року на початку доби визвольних змагань українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького стало резиденцією Кальницького полку. У той час полк складався з 19 сотень і нараховував майже 2 тис. козаків, а в 1651 році, коли Кальницьким полковником був найближчий сподвижник Богдана Хмельницького, герой Визвольної війни - Іван Богун, в полку нараховувалось понад 6 тисяч козаків. Кальницький полк брав активну участь у численних битвах з польськими військами. Найбільш визначними є битви під Пилявцями і Збаражем, Берестецька битва, битва під Батогом, участь в обороні Умані.
Яскравою сторінкою в історії Кальницького полку і мешканців Кальника є героїчна довготривала оборона міста, яка почалась у жовтні 1671 року. Майже місячну облогу польської армії Собеського витримав Кальник, так і залишившись нескореним.
За історичними даними Кальник на середину ХУІІ ст. складався з 3-х окремих міст: 2-х верхніх в Старому і одного нижнього - Новому Кальнику. Верхні міста були укріплені глибокими ровами. В нижньому знаходився замок чи фортеця, що з двох сторін омивалася ставками, на яких були гребля і млини, вони були огорожені довкола могутніми палісадами (огорожа із колод), з яких козаки могли сипати вогонь на ворога, а самі залишались захованими.
Нововисаджений парк Козацької слави – частина історико-культурного комплексу «Козацька левада», який планують розбити на території 0,86 га у селі Кальник Іллінецького району Вінницької області. З цим містечком пов’язані одні з найяскравіших сторінок історії українського козацтва. Тут на зорі Національно-визвольних змагань під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році розмістився козацький полк, який за Івана Богуна сягнув 6 тис. воїнів. Самого героя Хмельниччини у Кальнику увічнили в бюсті.Тепер на честь талановитого полководця та в знак 360-тої річниці створення знаменитого козацького формування закладено парк. На площі в 0,6 га висаджено 300 дерев різних пород. Традиційні липу, каштан, калину, ялину тощо «розбавили» екзотичні модрина та японська айва. Центральну алею прикрасив молодий дубок. Також на зеленій території планують встановити декілька альтанок. Разом з очільниками області Олександром Домбровським та Григорієм Заболотним лопатами працювали працівники органів місцевої влади, учні шкіл, козаки громадської організації «Козацьке товариство «Кальницький полк ім.І.Богуна».
Окрім того, з нагоди заснування козацького парку було закладено капсулу із зверненням до нащадків. Зокрема, у ньому йдеться про збереження історичної пам’яті, зв’язок між поколіннями та шанобливе ставлення до минулого свого народу. «Пам’ятайте, чиїх батьків Ви діти і яка земля згодувала Вас своїм хлібом насушним і напоїла водою цілющою. А дітям своїм заповідайте, що козацькому роду не було і не буде переводу», - сказано у зверненні.В подальшому благоустрій торкнеться й інших складових туристичного комплексу. У планах організаторів - «Козацький двір» з облаштуванням каплички, світлиці, скарбниці, куренів, криниці, двох башт. Також будуть встановлені стилізовані під козацький колорит лавки і столи. Двір обнесуть дерев’яним частоколом. Роботу над створенням історико-культурного комплексу завершить, як планує місцева влада, впорядкування козацького музею у хаті, господарем якої, за переказами, був уславлений Богун та його нащадки.
Коментуючи закладення парку Козацької слави, голова облдержадміністрації Олександр Домбровський зазначив: «Подібні проекти – не просто зразок паркового мистецтва, це духовно-патріотична спадщина для майбутніх поколінь, туристична козацька «Мекка», яка зробить Вінницьку область ще більш цікавим регіоном».Нагадаємо, минулого року з ініціативи губернатора розбили іменні парки першого президента Української Республіки Михайла Грушевського та поета і правозахисника Василя Стуса.
Для довідки:
Містечко Кальник у 1648 року на початку доби визвольних змагань українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького стало резиденцією Кальницького полку. У той час полк складався з 19 сотень і нараховував майже 2 тис. козаків, а в 1651 році, коли Кальницьким полковником був найближчий сподвижник Богдана Хмельницького, герой Визвольної війни - Іван Богун, в полку нараховувалось понад 6 тисяч козаків. Кальницький полк брав активну участь у численних битвах з польськими військами. Найбільш визначними є битви під Пилявцями і Збаражем, Берестецька битва, битва під Батогом, участь в обороні Умані.
Яскравою сторінкою в історії Кальницького полку і мешканців Кальника є героїчна довготривала оборона міста, яка почалась у жовтні 1671 року. Майже місячну облогу польської армії Собеського витримав Кальник, так і залишившись нескореним.
За історичними даними Кальник на середину ХУІІ ст. складався з 3-х окремих міст: 2-х верхніх в Старому і одного нижнього - Новому Кальнику. Верхні міста були укріплені глибокими ровами. В нижньому знаходився замок чи фортеця, що з двох сторін омивалася ставками, на яких були гребля і млини, вони були огорожені довкола могутніми палісадами (огорожа із колод), з яких козаки могли сипати вогонь на ворога, а самі залишались захованими.