Депутати обласної ради вперше не виділили грошей на програму знекислення ґрунтів

30.03.11 15:12 2737

На Вінниччині цієї процедури потребують 60% земель.

 Депутати обласної ради вперше не виділили грошей на програму знекислення ґрунтів

— Підвищена кислотність ґрунтів негативно впливає на врожайність, — каже директор підприємства "Облдержродючість" Василь Пасічняк. — Рослини на кислих ґрунтах швидко вражають хвороби і пошкоджують шкідники, вони менш стійкі до несприятливих природних умов. Наприклад, картопля в кислому середовищі недодасть 5 відсотків урожайності, бульби частіше гниють.

Найбільші площі кислих ґрунтів у Барському, Жмеринському, Літинському, Тиврівському та Немирівському районах. Без вапнування землі тут неможливо отримати високі врожаї.

— Для вапнування ґрунтів області щороку потрібно хоча б 5 мільйонів гривень. До минулого року діяла обласна програма по знекисленню, та вона закінчилася. А нову депутати обласної ради приймати не хочуть, бо немає державної програми, — додає Пасічняк. — Більшість землі в області орендують сільськогосподарські підприємства. Вони не зацікавлені у вапнуванні, бо на це треба витрачати чималі кошти. Натомість закуповують мінеральні добрива, які підвищують урожайність, але призводять до значного підкислення ґрунтів.

За часів Радянського Союзу на гектар посівної площі щороку вносили по 10 т органічних добрив, тепер лише 0,5. Їх замінили мінеральними.

— На присадибних ділянках радимо людям вносити органічні добрива. Найкраще для цього підійде перегній. Він частково зменшує кислотність землі. Раз на три роки також треба додавати вапно, дефекат чи фосфоритне борошно, — пояснює Василь Іванович. — Найчастіше в нас використовують дефекат — це відходи цукрової промисловості. Та через зупинку цукрозаводів цього добрива теж обмаль.

— Зараз в області працюють Гайсинський, Козятинський і Тростянецький цукрові заводи, — додає Ігор Пелех з обласного управління агропромислового розвитку. — Дефекат — сировина недорога, але доставка обійдеться недешево. Тому фермери не спішать знекислювати ґрунти.

Тонна дефекату коштує 37 грн. Замість нього можна взяти будь-яке інше добриво зі вмістом кальцію, але воно буде дорожчим.

— Кожен фермер удобрює свою землю під ту культуру, яку планує сіяти, — говорить фермер з Ямполя Станіслав Тищук, 38 років. — Я саджу кавуни та дині у відкритий ґрунт. Під них вношу нітрофосфорне добриво, крім того, розсаду удобрюю перегноєм і курячим послідом за два тижні після посадки. Торік виросли кавуни по 10 кілограм. Цього року теж планую так само удобрювати. Про знекислення чув, але на кислість ґрунт не перевіряю. Хоча завжди беру добриво з кальцієм.

Перевірити ґрунт із присадибної ділянки на кислотність коштує 20 грн. Зроблять аналіз за тиждень.

— Для зразка треба пройти з лопатою по діагоналі городу і взяти землю на пробу в кількох місцях. Верхній шар відкидаємо, зі стінки беремо невелику кількість ґрунту і кидаємо в одне відро. Потім це все треба добре перемішати і відсипати грам 200 в пакетик. Те ж саме зробити по другій діагоналі, і так само 200 грам в інший пакетик, — додає Пасічняк. — Після аналізу наші спеціалісти не тільки розкажуть, як провести знекислення ґрунту, а й детально розпишуть, які добрива потрібно внести, щоб покращити врожайність.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:gazeta.ua
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)