Коли посеред сезону 2010/2011 він переходив з першої української ліги до складу одного з найвидатніших клубів Ізраїлю, багато хто був налаштований скептично. Але, як виявилося, молоді вінницькі футболісти цілком конкурентоспроможними і затребувані. Це й підтверджує інтерв\'ю вінницького футболіста виданню Football.ua
- На початку 90-х в Ізраїль їхало безліч українських легіонерів, в останні ж роки можна згадати тільки Третяка і Малюка, які зовсім недовго там затрималися. Чому в них не склалося?
- Коли тут був Третяк, ми іноді спілкувалися. Частіше якось не виходило зустрічатися, бо жили в різних містах. А ось чому вони не затрималися тут, краще запитати у них...
- Ти відмінно розпочав у "Маккабі", але на початку єврокубкового сезону вибув через травму...
- Це було в грі кваліфікації Ліги чемпіонів проти словенського "Марібора". На 80 хвилині зустрічі ми зіткнулися в боротьбі зі словенським нападаючим, і він упав на мою ногу. Ось так і трапився у мене перелом. Але все вже позаду, і не хочу навіть згадувати більше про це!
- Твій колишній клуб "Нива" дійшов до свого «логічного кінця» цього літа. Чи стежив за виступами команди? Вінниця залишилася в твоєму серці?
- Так, стежив, звичайно, і за "Нивою", і за друзями-одноклубниками. Як же шкода, що все так закінчилося! Я вважаю, що цей клуб міг розвиватися аж до прем\'єр-ліги, все для цього було: і склад цікавий підібрався, і підтримка вболівальників була, і місто футбольне, і, звичайно, хороший тренер, який прагнув до того, щоб клуб піднімався - Олег Вікторович Федорчук... Але, на жаль, все закінчилося зовсім не так, як всім хотілося... Бажаю Вінниці скоріше відродити свій футбол.
- Розкажи, як ти взагалі потрапив у футбол?
- У футбол я потрапив з самого раннього віку, почавши займатися в спортклубі "Дружба". Туди привів мене мій батько - він грав у футбол, хоч і не на професійному рівні, але завжди підтримував моє захоплення. Першим тренер моїм став Едуард Володимирович Філенко. Я йому вдячний, тому що у нього пройшов хорошу школу.
- На юнацькому рівні ти пограв у Києві, а потім побував в "Шахтарі". Як відбувся такий перехід?
- Я брав участь у юнацькому турнірі в Керчі, в якому брав також участь "Шахтар". Ось так тоді донеччани мене й помітили, запропонували перейти в "Шахтар". Ось і перебрався в 13 років у Донецьк. Далі були виступи за «гірників» в ДЮФЛ, після чого я повернувся до Києва. Трохи пограв за дубль "Арсеналу". А потім потрапив в "Нафком" до Олега Вікторовича Федорчуку. Звідти ми й перейшли до Вінниці, близько десятка гравців і тренерів.
- Ваш нафкомівський десант перейшов до Вінниці та в першому ж сезоні виграв кубок ліги, а потім - стиковий матч із "Кременем", і вийшов в першу лігу...
- На той момент у нас був дуже хороший колектив і тренери, які робили все, щоб добитися результатів. Все співпало добре, от і вийшов такий дивовижний сезон.
- Зараз ти граєш в Ізраїлі, але в Україні час від часу говорять про інтерес до тебе з боку серйозних клубів Прем\'єр-ліги. Ти хочеш грати там, не виключаєш можливості повернутися?
- Так, звичайно, я не проти повернутися. Якщо буде хороша пропозиція, то і замислюватися навіть не стану! Але ці питання вже до агента.
Довідка:
Андрій Пилявський народився 4 грудня 1988 року в Києві.
Центральний захисник, півзахисник. №29. Зріст - 193 см, вага - 84 кг. Вихованець столичного футболу. Перший тренер - Едуард Філенко.
У ДЮФЛУ починав грати за київський АТЕК (20 матчів, дев\'ять голів у сезоні 2001/02). У 2002 році перейшов в "Шахтар", провівши за донецький клуб в ДЮФЛУ 40 матчів, один гол (2002-05). У 2006 році зіграв вісім матчів ДЮФЛУ за "Арсенал".
У 2007 році провів три матчі за дубль цього київського клубу.
Навесні 2009 року грав у друголігової "Нафкома". За броварчан зіграв дев\'ять матчів, відзначився двома голами. Влітку того ж року разом з рядом гравців і тренерами "Нафкома" перейшов у вінницьку "Ниву", з якою в першому ж сезоні виграв Кубок ліги, срібні медалі Групи А другої ліги і стиковий матч за вихід у першу лігу.
У 2009-10 роках провів 48 матчів, п\'ять голів, за вінницьку команду.
З початку 2011 року - в Ізраїлі. Провів відмінне півріччя в "Маккабі" (Хайфа), але травмувався і, зважаючи ліміту на легіонерів, змушений був відновлювати форму в клубі вищої ліги "Бейтар". За іерусалімцев в сезоні 2011/12 зіграв 27 матчів, і цього літа повернувся в "Маккабі". За цих два неповних сезону (друга частина сезону 2010/11 і початок нинішнього) відіграв за Хайфський команду 30 матчів - 22 в Лізі, п\'ять - в Кубку, три - в Лізі чемпіонів. Чемпіон Ізраїлю 2011 року, фіналіст Кубка країни 2011 року.