Чому електричні візки видаються за ознаками «здорових» чи «не здорових рук», а не «ніг»?

19.08.11 10:18 2937

Звертаюся з відкритим листом до найвищого керівного органу МСЕК (медико-соціальної експертної комісії), до досвіду громади України... Дуже сподіваюсь, що мене почують.

Чому електричні візки видаються за ознаками «здорових» чи «не  здорових рук», а не «ніг»?

Мене бентежить порядок, схема чи норми видачі електричного візка людям з інвалідністю, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом. Чому електричні візки видаються за ознаками «здорових» чи «не здорових рук», а не ніг?

Звернувся до нас, Вінницької громадської організації молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія», за порадою Анатолій Лелека, який проживає в селі Тульчинського р-н. з старенькою мамою, пересувається на візку, який зробив йому покійний батько. Мама знайшла машину, щоб повезти сина до лікарні й пройти медико-соціальну експертну комісію. (Хоча МСЕК має виїжджати до людини з 1гр. інвалідності до місця проживання.) Після п’яти годин чекання на увагу лікарів пану Анатолію відмовили у видачі припису в Індивідуальній програмі реабілітації, що він потребує візка з електроприводом. Аргументували це тим, що Анатолій Лелека їхатиме на візку з електроприводом, розіб’ється, а їм-лікарям за це доведеться відповідати.

І знову у мене виникає безліч запитань:
Чому пан Анатолій має розбитися на візку з електроприводом? Він розумово збережена людина…
А якщо він розіб’ється на звичайному візку, то лікарі відповідати не будуть?
Де написано, що лікарі відповідають за наслідки пересування людини на візку?

Адже візок видається, як єдиний засіб для пересування людині, яка без нього просто сидить і не може рухатися зовсім ніяк. Тоді у мене випливає «пропозиція», щоб ніхто ні за що не відповідав, взагалі заборонити видачу візків з електроприводом. (Даруйте за гумор. Без нього взагалі важко сприймати ці реальні життєві приклади АБСУРДУ.)

У мене є наступний приклад, що візок з електроприводом не дали Магдій Надії з Могилів-Подільського р-н. вже через те, що у Надії – сильні руки. Її заспокоїли тим, що випишуть звичайний кімнатний візок. А візок з електроприводом дуже дорогий і згідно інструкції вона його не потребує… А на прощання лікар Михайлюк Микола Федорович додав, що навіть звернення до міністра не допоможе Надії отримати електровізок, що лікарі діють згідно інструкцій.

Даруйте, але людина з інвалідністю 1 групи з проблемами опорно-рухового апарату має право на два візки кімнатний та прогулянковий (ричажний чи з електроприводом).

Чи бачили лікарі МСЕК, які дороги в місцевості, де проживає Надія, де передні колеса звичайного візка застрягають перед кожним камінчиком, тому що малий діаметр? І самостійно їхати не можливо, потрібно, щоб хтось тебе віз на задніх колесах, нахиливши назад. А звичайні візки розраховані на пересування кімнатою по рівній поверхні. Візок з електроприводом розрахований на полегшення пересування на великі відстані – прогулянку людини, яка не може ходити – це її «ноги». Навіть з сильними руками не кожна людина здатна долати великі відстані, а по сільських дорогах – тим більше… І чому людина, яка не може ходити повинна витрачати й перенавантажувати м’язи рук? Адже руки для людини, яка втратила можливість ходити, це - ще єдиний «механізм» тіла, який незамінний в самообслуговуванні, щоб одягтись, пересісти, крутити колеса візка…

Чому в європейських країнах візком з електроприводом користуються люди, які мають навіть незначні порушення в пересуванні, вагітні жінки (тому що їм просто важко ходити)? А у нас в Україні, не зважаючи на різноманіття законів, спрямованих на захист прав людей з інвалідністю, чомусь візок з електроприводом - недосяжна розкіш, а не допоміжний засіб для пересування.

Чи можна почитати інструкції, згідно яких видаються дозволи особі 1 гр. на отримання електровізка? А то інструкції - однакові, а електровізки роздаються згідно власного розсуду лікаря.

Є інші позитивні приклади, що у м. Вінниці люди з інвалідністю зі здоровими руками отримали електровізки й вільно пересуваються містом. І повірте, що саме так має бути.

Чому людина з інвалідністю має вимолювати й виборювати своє право на вільне пересування, терплячи приниження? Адже Україна ратифікувала міжнародну Конвенцію про права інвалідів. Чи Конвенція ратифікована на всеукраїнському рівні, а не на рівні районних МСЕК?

Якщо дійсно існують ці абсурдні «інструкції», то давайте внесемо зміни, щоб людина з інвалідністю могла отримати все, що їй потрібно для реабілітації та повноцінного життя, а не в черговий раз доводила, що вона людина з усіма наборами прав, які гарантовано Конституцією та прописано в великому переліку Законів.

Даруйте, за емоційність, але я користуюся інвалідним візком вже 27 років й маю повне право стати на захист людей, котрим потрібна допомога в отриманні засобу ПЕРЕСУВАННЯ – ВІЗКА.

З повагою й глибоким переконанням, що мене ПОЧУЮТЬ - Раїса Панасюк.

Готова до діалогу за тел. 067- 790-53-03, email: edelves2003@ukr.net

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Раїса Панасюк
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)