Зробити український суд "найгуманнішим судом у світі" в кращому розумінні цього вислову обіцяють чи не усі партії. Регіони - затвердити незалежне правосуддя та пряму виборність суддів громадянами. БЮТ - виборність суддів, скасування судового збору та створення незалежної дисциплінарної комісії. "Наша Україна - Народна Самооборона" - поступовий перехід до виборності суддів, введення інституту присяжних та безоплатну правову допомогу малозабезпеченим. Блок Литвина обіцяє виборність суддів, обов\'язкове декларування майна, доходів і витрат та прирівняти корупцію суддів до державної зради. Комуністи, як завжди, лаконічні - у них - виборність суддів з можливістю їх відкликання.
Однак далі поверхневих обіцянок і гасел - справа не йде. Коли ж доходить до прийняття відповідних законів, вони або гальмуються, або відправляються на доопрацювання. Втім, ратуючі за реформу депутати можуть і об\'єднати два абсолютно різних документи в єдиний і... відправити на доопрацювання. Одне слово - реформа, а деталі - то дріб\'язок. У результаті - ні реформи, ні нормального функціонування тієї судової системи, яка існує. Зрештою, у Вінниці - деякі судді працювати не можуть, бо Верховна Рада не продовжила їм повноваження.
- Трьом суддям не продовжено повноваження з четвертого серпня, - каже Геннадій Кашпрук, керівник апарату Ленінського районного суду у Вінниці. - За штатом у нас 17 суддів. Але, фактично, має працювати 16. Додаткову 17-ту посаду судді введено з першого січня 2008 року, однак нам навіть не дали оголосити конкус на цю посаду. Зрештою, на сьогодні реально може працювати 13 суддів. Навантаження на одного суддю має складати 260 справ на місяць. Але фактично - навантаження набагато більше.
Про нестачу кадрів кажуть і в адміністративному суді Вінницької області.
- За штатним розписом у нас має бути 25 працівників, працює зараз тільки 15, - повідомили у прес-службі Вінницького обласного адміністративного суду. - Втім, не можна сказати, що такий брак кадрів характерний для усіх судів Вінницької області. У кожному суді своя ситуація.
Людмила Стеблюк, голова обласного Апеляційного суду каже, що у них проблем з кадрами поки немає.
- Були такі моменти, що могли б виникнути проблеми. Але Верховна Рада добре спрацювала, встигла призначити суддів, - зазначає пані Стеблюк. - Тих, кого не встигли призначити - дуже небагато.
Між тим, за неофіційною інформацією, саме Верховна Рада загальмувала призначення п\'яти суддів в обласному Адміністративному суді.
Там три судді без повноважень, там - п\'ять, там - десять... Можливо, хтось скаже: краще хай буде менше таких суддів, які зараз є. І тим, не менш, життя не стоїть на місці, і у суддів - не лише резонансні та гучні справи. Їм також доводиться ухвалювати цілком „буденні" рішення. Як-от виносити ухвали по адміністративних правопорушеннях. А їх, як виявляється, розглядати ніколи. Є варіант - перекинути роботу над такою "дріб\'язковою" справою на помічника...
На минулих виборах у день голосування поновитися у списках виборців можна було тільки через суд. Ця норма залишається чинною. А тут, мабуть, і вільний суддя знайдеться, і до законності рішень та реалізації законних прав громадян відповідальні особи докладуть усіх можливих зусиль. Бо ж голос надійде в копілку тієї чи іншої партії - а вона прагне влади.
Однак далі поверхневих обіцянок і гасел - справа не йде. Коли ж доходить до прийняття відповідних законів, вони або гальмуються, або відправляються на доопрацювання. Втім, ратуючі за реформу депутати можуть і об\'єднати два абсолютно різних документи в єдиний і... відправити на доопрацювання. Одне слово - реформа, а деталі - то дріб\'язок. У результаті - ні реформи, ні нормального функціонування тієї судової системи, яка існує. Зрештою, у Вінниці - деякі судді працювати не можуть, бо Верховна Рада не продовжила їм повноваження.
- Трьом суддям не продовжено повноваження з четвертого серпня, - каже Геннадій Кашпрук, керівник апарату Ленінського районного суду у Вінниці. - За штатом у нас 17 суддів. Але, фактично, має працювати 16. Додаткову 17-ту посаду судді введено з першого січня 2008 року, однак нам навіть не дали оголосити конкус на цю посаду. Зрештою, на сьогодні реально може працювати 13 суддів. Навантаження на одного суддю має складати 260 справ на місяць. Але фактично - навантаження набагато більше.
Про нестачу кадрів кажуть і в адміністративному суді Вінницької області.
- За штатним розписом у нас має бути 25 працівників, працює зараз тільки 15, - повідомили у прес-службі Вінницького обласного адміністративного суду. - Втім, не можна сказати, що такий брак кадрів характерний для усіх судів Вінницької області. У кожному суді своя ситуація.
Людмила Стеблюк, голова обласного Апеляційного суду каже, що у них проблем з кадрами поки немає.
- Були такі моменти, що могли б виникнути проблеми. Але Верховна Рада добре спрацювала, встигла призначити суддів, - зазначає пані Стеблюк. - Тих, кого не встигли призначити - дуже небагато.
Між тим, за неофіційною інформацією, саме Верховна Рада загальмувала призначення п\'яти суддів в обласному Адміністративному суді.
Там три судді без повноважень, там - п\'ять, там - десять... Можливо, хтось скаже: краще хай буде менше таких суддів, які зараз є. І тим, не менш, життя не стоїть на місці, і у суддів - не лише резонансні та гучні справи. Їм також доводиться ухвалювати цілком „буденні" рішення. Як-от виносити ухвали по адміністративних правопорушеннях. А їх, як виявляється, розглядати ніколи. Є варіант - перекинути роботу над такою "дріб\'язковою" справою на помічника...
На минулих виборах у день голосування поновитися у списках виборців можна було тільки через суд. Ця норма залишається чинною. А тут, мабуть, і вільний суддя знайдеться, і до законності рішень та реалізації законних прав громадян відповідальні особи докладуть усіх можливих зусиль. Бо ж голос надійде в копілку тієї чи іншої партії - а вона прагне влади.