Кілька рис українського патріотизму

20.08.12 09:19 2507

Згідно соціологічного опитування групи "Рейтинг" у серпні 2012 року фіксується зростання рівня патріотизму. Так кількість опитаних, які вважають себе патріотами своєї країни, зросла з 77 до 82%.

Кілька рис українського патріотизму

Згідно з результатами останнього дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», у серпні 2012 року фіксується зростання рівня патріотизму.

Так, порівняно з показниками дворічної давнини, кількість опитаних, які вважають себе патріотами своєї країни, зросла з 77 до 82%, а порівняно з даними піврічної давнини – зростання ще більше – з 73 до 82%. Зокрема, 40% опитаних однозначно характеризують себе як патріотів своєї країни, ще 42% – швидше так, ніж ні.

Тільки 10% опитаних не вважають себе патріотами. Ще 8% – не змогли визначитися.

Найбільш відчутне зростання відчуття патріотизму фіксується на Сході країни, Донбасі, а також на Заході і Півночі. На Півдні – навпаки фіксуються зворотні тенденції. Таким чином, бачимо зростання патріотизму в регіонах, де відбувались матчі ЄВРО-2012, відповідно можемо припустити, що ріст може бути пов'язаний в більшій мірі саме з цією подією.

Стабільно, найбільшими патріотами себе вважають старші люди. Разом з тим, фіксується зростання відповідних настроїв і серед молоді, а також фіксується суттєве зростання патріотизму серед жінок. Останні тенденції опосередковано також свідчать про зв’язок між ЄВРО-2012 і зростанням рівня патріотизму, можна говорити про виникнення певної «моди на патріотизм».

Найбільше себе вважають патріотами прихильники Свободи та Батьківщини, разом з тим фіксується значне зростання відповідних настроїв серед прихильників Партії регіонів.

Найменше себе вважають патріотами прихильники УДАРу та партії Н.Королевської «Україна – Вперед!», в першу чергу, через значну питому вагу в структурі прихильників молоді.

Українці, в першу чергу, вважають предметом гордості за свою країну, свій народ, місце, де народилися i виросли (34%), землю, територію, на якій живуть (29%), національні пiснi, свята, звичаї (27%), рідну природу (26%), минуле країни та її історію (25%), українська працьовитість, уміння господарювати (25%), великі люди своєї національності (24%).

Також викликають гордість за свою країну душевнi якостi свого народу (22%), Держава, в якiй живуть (21%), мова свого народу (19%).

Дещо менше викликають гордість вiра, релiгiя свого народу (12%), перемоги спортсменів своєї країни (12%), лiтература та мистецтво (11%), могили предкiв, пам'ять про них (11%), прапор, герб, гiмн (4%).

Мінімальну гордість викликає військова потужність держави – лише 1%.

Місце, де народилися i виросли, найбільшу гордість викликає на Півдні, Сході та Донбасі. Більше серед прихильників партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та Партії регіонів. Українські пісні і звичаї – серед прихильників Батьківщини та КПУ, українська працьовитість – серед прихильників партії «Україна – Вперед!».

Великі українці більше захоплюють мешканців Сходу, Півночі та Заходу країни, як прихильників опозиції, так і Партії регіонів. Минуле та історія найбільшу гордість викликає на Півночі, в Центрі та на Донбасі. Переважно серед прихильників КПУ та Партії регіонів.

Держава, в які живуть, найбільшу гордість викликає на Заході, так само як мова та релігія свого народу. Спортивні перемоги – в Центрі і логічно, що найбільше серед виборців УДАРу, душевні якості народу – на Сході, література та мистецтво – на Півночі, могили предків, пам’ять про них – на Півдні.

Абсолютна більшість (61%) опитаних відповіли самі собі на запитання «Хто я такий?» – громадянин України. Вдвічі менше охарактеризували себе, в першу чергу, як жителів свого регіону, міста, села (29%) та просто сказали б «Людина» (24%).

Ще 19% опитаних, відповідаючи на це питання назвали б свою національність, майже кожен десятий – свою родинну роль або охарактеризували б себе як радянська людина.

Тільки 6% – назвали б себе європейцем, 5% – назвали би свою професію, рід занять, по 3% – назвали б себе громадянином світу або свої релігійні переконання.

Громадянами України себе, в першу чергу, назвали б мешканці Заходу та Центру, переважно це прихильники Свободи, та об’єднаної опозиції Батьківщина.

Просто сказали б «Людина» – мешканці Сходу та Заходу, більше прихильники партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та УДАРУ.

Назвали б свою національність, передусім, на Заході та Півночі, зокрема, прихильники Свободи та Батьківщини.

Радянською людиною себе вважають третина прихильників КПУ та майже кожний шостий – Партії регіонів. Такі погляди поширені в основному серед старших людей, пенсіонерів, найбільш популярні на Півдні та Сході.

Європейцями себе вважають, в першу чергу, молодь. Твердження найбільше поширене серед прихильників Свободи та УДАРу.

Асоціація «Громадянин світу» найбільше поширена серед прихильників партій «Україна – Вперед!» та УДАР.

Як свідчить динаміка, у розумінні патріотизму, предмету гордості за свою країну, самоідентифікації за два останні роки відбулись певні зміни.

Так, українці почали відчувати більше гордості за свою країну через національні пісні, свята та звичаї, через рідну природу, через національну працьовитість, уміння господарювати. Разом з тим, фіксуються втрати за такими позиціями як національні герої, Держава, в якій живуть, могили предків, пам’ять про них, віра релігія народу, прапор, герб і гімн країни.

Незважаючи на те, що кількість опитаних, які ідентифікують себе як громадяни України зросла, кількість тих, які назвали б свою національність – зменшилась.

На основі аналізу кореляції питань «Що є предметом гордості за свою країну, свій народ?», «Хто я такий?» та питання «Як би Ви самі себе охарактеризували – як патріота своєї країни чи ні?», ми спробували дійти висновків, які з маркерів відображають більш патріотичні настрої, а які менш.

Отже, у питанні «Що є предметом гордості за свою країну, свій народ?» найбільш патріотичні маркери: «Прапор, герб та гімн», «Держава, в якій я живу», «Великі люди моєї національності», «Мова мого народу» та «Наші література та мистецтво».

У питанні «Хто я такий?» найбільш патріотичні маркери: «Громадянин України» та «Назвав би свою національність».

Таким чином, спостерігається парадоксальна ситуація, коли загалом ніби рівень патріотизму зріс, проте за більшістю патріотичних маркерів фіксуються втрати.

Крім того, за останні два роки зменшився рівень готовності захищати свою країну зі зброєю в руках (з 43 до 33%), а неготовності – навпаки зріс (з 38 до 54%). При цьому спостерігається чітка залежність: чим більше людина відчуває себе патріотом, тим проявляє вищу готовність відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках.

Це може говорити про те, що зростання відчуття патріотизму містить значну емоційну і, можливо, ситуативну складову.

Найбільше готові відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках на Заході, найбільше таких серед прихильників Свободи. Найменше готові відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках – на Півдні та серед прихильників КПУ.

Майже половина чоловіків та кожна п’ята жінка готові захищати свою країну зі зброєю в руках.

61% опитаних підтримали б проголошення Незалежності України, якби перед ними постав такий вибір сьогодні. Тільки 26% - не підтримали б, ще 13% - не визначилися.

Якщо на Заході підтримали б Незалежність майже 90%, на Півночі та в Центрі – майже 70%, то на Сході, Півдні та Донбасі – менше половини. Важливо (!), що кількість прихильників Незалежності перевищує кількість противників в кожному з регіонів України.

Найбільше підтримують Незалежність молодь, найменше – старші люди. При цьому варто нагадати, що саме старші люди вважають себе більшими патріотами. Частина старших людей вважають себе патріотами своєї країни, при цьому вони не визнають Незалежності і вважають себе радянськими людьми.

Абсолютна більшість опитаних не підтримують ані відокремлення від України Галичини (84%), ані Криму (90%) чи Донбасу (90%).

Підтримують відокремлення Галичини лише 5%, при цьому менше 1% на Заході, але понад 10% – на Донбасі та Півдні.

Підтримують відокремлення Криму лише 3%, при цьому менше 1% на Заході, 4% - на Донбасі і водночас кожний десятий – на Півдні.

Підтримують відокремлення Донбасу лише 2%, при цьому близько 2% на Заході і водночас 8% – на самому Донбасі.

Таким чином, складається ситуація, коли мешканці самої Галичини своє гіпотетичне відокремлення від України категорично не підтримують, проте це частково підтримують на Донбасі і Півдні, в першу чергу, прихильники КПУ, менше – Партії регіонів.

Мешканці Заходу, Центру, Півночі та Сходу країни не підтримують відокремлення жодних територій, але в Криму є певна підтримка відокремлення своє території від України, так само як і на Донбасі своєї. Проте, такі настрої далеко не домінують, абсолютна більшість наголошує на необхідності збереження територіальної цілісності всієї країни.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%

Терміни проведення дослідження: 8 – 18 серпня 2012 р.

Розподіл областей:

  • Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
  • Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
  • Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
  • Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
  • Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
  • Донбас: Донецька, Луганська

Прикрiпленi файли

pdfrg_patriotyzm_082012.pdf [753.59KB, (pdf)]

"Моя Вінниця"
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)