32 юних вінничанина стали курсантами Київського суворівського училища

32 вінницьких юнаки отримали 1 вересня погони в Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Усього заклад прийняв цього року 300 курсантів, отже вінничан у ліцеї найбільше – кожний 10-й. На урочистій лінійці, присвяченій початку нового навчального року, майбутніх офіцерів окрім керівництва закладу вітали імениті гості.

Першим з привітальним словом до хлопців звернувся Герой України, Голова Української спілки ветеранів Афганістану, кавалер двох орденів Червоної зірки, генерал-майор Сергій Червонописький:

«Я сам у 1974р. закінчив Мінське суворівське військове училище, потім Рязанське повітряно-десантне училище. Саме навчання загартувало мені характер. Коли я у 1981 році підірвався на міні, отримав тяжке поранення і рік лежав у Київському госпіталі, саме завдяки підготовці, отриманій під час навчання, я зміг піднятися, піти працювати, служити, отримати ще одну вищу освіту. І саме це загартування мені зараз допомагає в роботі по захисту прав ветеранів війни, інвалідів, сімей загиблих, вести військово-патріотичну роботу».

Начальник училища, генерал-майор Данило Романенко у привітальному слові зазначив, що сьогоднішні новачки будуть випускатися у особливий рік – 70-ту річницю заснування ліцею:

«Ми розуміємо, що першому курсу зараз важко. Але ці труднощі тимчасові, і ви повинні не пасувати перед ними, а долати їх. Якщо ви усвідомите це в молодому віці, то в дорослому житті вам буде значно легше. Захисниками Батьківщини не народжуються, ними стають. А для цього потрібен час. Ви – наші спадкоємці».

Найхвилююча мить після офіційних привітань – вручення погонів старшокурсниками-ліцеїстами першому курсу. Після дарування квітів викладачам свято продовжилося святковим концертом.

По закінченню офіційної частини Сергія Червонописького запросили до Музею Київського суворівського військового училища, де він зміг у неформальній обстановці поспілкуватися з юними вінничанами. Хлопці слухали розповідь про життя видатного українця, про його навчання та загартування сили духу.

«Мені дуже приємно в цей день бути з вами, згадувати себе у ці дні у 1972-му році. Я був такий же, як і ви, отримав чорну форму і червоні погони. Якщо хтось вам скаже, що ваш вчинок неправильний, і краще б ви посиділи вдома з мамою – нічого подібного. Всі, хто закінчив суворівське училище, ніхто не сказав, що це погано, і не пожалкував. Більше того, ази справжнього армійського братства, дружби, такі якості, як честь, достоїнство – все це закладається у суворівському училищі».

Сергій Васильович зазначив, що в Київському ліцеї чудовий викладацький склад і пригадав своїх викладачів: «У нас кафедру іноземних мов очолював колишній розвідник, підполковник Ковальов. Він був дуже високий, і ми його називали Біг Бен. Взагалі були унікальні люди, було з кого брати характер».

Саме навчання загартувало Червонопиському характер, розповів генерал-майор: «Коли я у 1981 році підірвався на міні і втратив ноги, рік лежав у Київському госпіталі. Але завдяки тій підготовці, я зміг піднятися, піти працювати».

Хлопців надихнув приклад героя, і вони пообіцяли гідно нести звання курсанта-суворівця. Голова УСВА дав на прощання ще кілька життєвих порад:

«У нас була традиція: кожну перерву між заняттями – два-три підходи на віджимання, на стільці або на табуреті. Якщо регулярно так робити, ви непомітно виростите та зміцнієте. Наш старшина роти, який служив ще з маршалом Жуковим, казав: «Ви прийшли сюди худенькими сірничками, а підете міцними як шафа».

Червонописький особисто потиснув руки усім хлопцям, а з деякими познайомився – з Владом Гончаруком з с.Чапаївка, Сашком Олійником випускником с/ш № 12 м. Вінниці - та пообіцяв, що ця зустріч не остання.