Інтерв'ю з головним лікарем міської станції швидкої медичної допомоги Олександром Шишом

22.11.12 19:29 5820

Про зміни у роботі і як покращити своєчасність надання медичної допомоги, розповів головний лікар міської станції швидкої медичної допомоги Олександр Шиш

Інтерв'ю з головним лікарем міської станції швидкої медичної допомоги Олександром Шишом

По кілька сотень викликів щодоби отримує Вінницька міська станція швидкої медичної допомоги. Найчастіше звернення пов'язані з підвищенням тиску і скаргами на проблеми із серцем. Але й бувають випадки, коли пацієнти телефонують медикам, щоб просто поспілкуватися... Про робочі будні і зміни, які з нового 2013 року очікують службу, газеті "Місто" розповів її головний лікар Олександр Шиш.

головний лікар станції швидкої допомоги Олександр Шиш

- Наскільки вплинула медична реформа на роботу "швидкої"?

- Безпосередніх змін очікуємо з першого січня 2013-го, коли набуде чинності Закон "Про екстрену медичну допомогу" - так називатиметься наша служба. Відбудеться розмежування екстреної і невідкладної допомог. Перша працюватиме із травмами, нещасними випадками, отруєннями, наслідками ДТП, раптовими захворюваннями, друга - із загостреннями хронічних захворювань.

У центрах первинної медико-санітарної допомоги з першого грудня цього року будуть створені пункти невідкладної допомоги, і з 8.00 до 19.00 на терапевтичні виклики, такі, як, наприклад, підвищення температури тіла, гіпертонічний криз, виїжджатимуть сімейні лікарі, які зможуть при ускладненнях викликати "на себе" "швидку". Але для такого розмежування необхідна клопітка роз'яснювальна робота, треба змінити стереотип мислення, щоб замість "103" люди викликали сімейного лікаря за окремим номером, що визначать для кожного району. З нашим менталітетом це буде непросто, враховуючи, що населення так і не призвичаїлося до номера екстреної допомоги "112", диспетчерської МНС.
Підготовка до створення нових пунктів триває, надаємо методичну допомогу сімейним лікарям.

- А як щодо диспетчерської системи?

- Болюче питання, адже це "лінія оборони", через яку відбувається перший контакт із пацієнтом, від якого залежить результат. Диспетчерська повинна мати змогу прийняти одночасно велику кількість звернень, у т.ч. й з мобільних. З останніми - проблема, є лише одна лінія для прийому дзвінків абонентів мережі "Київстар". Досі питання з іншими операторами мобільного зв'язку не можемо вирішити. Згодом планується створення обласної централізованої диспетчерської, що прийматиме виклики з усієї області. Диспетчер на екрані завдяки GPS-датчику бачитиме реальну картину розташування бригад і машин, рівень завантаження, й відправлятиме на виклик найближчу вільну. Це потребує змін програмного, технічного забезпечення, переобладнання станції, забезпечення транспортом відповідно до нормативів.

- Скільки викликів надходить на службу за добу?

- У середньому 350 виїздів на виконання викликів і 150-200 консультацій. Влітку менше, найбільше - в осінньо-зимовий період, під час розповсюдження гострих респіраторних захворювань і грипу, тоді цифра може дійти до 450-500. Це "чорні" дні для станції, адже необхідно достатньо медичних бригад і транспорту. Наразі маємо 29 автомобілів, з яких щодня чотири-п'ять виходять з ладу: 13-м з них уже більше 10-ти років, 17-м - понад п'ять. До речі, ще з березня стоїть авто, яке потрапило в аварію на Київській. Відремонтувати, користуватися ним не маємо права, це речовий доказ, справа ДТП досі у суді.

Нових машин дуже мало. Особливо це відчутно в моменти максимального навантаження: з 7.00 до 9.00 і з 18.00 до 22.00. Обслуговування одного виклику в цілому займає 52 хвилини, але й може тривати до двох годин і більше, у важких випадках доводиться додаткові бригади викликати. Має бути передбачений резервний транспорт у межах 25%, але цього із-за недостатнього фінансування нема не тільки у Вінниці, а й в цілому в Україні. Тому хотів би звернутися до громадян з розумінням ставитися до того, що виклики у вищезгадані пікові періоди, коли маємо 30-40 звернень на годину, можуть виконуватися із запізненням.

- Які виклики переважають?

- Звернення мають сезонний характер. Людей турбує підвищення тиску, аритмія, болі у серці, задуха. Окрема категорія телефонує, бо "просто погано" - пацієнт не може чітко сказати, що з ним. Окрема графа - підвищення температури. За вчорашню добу ми отримали 60 викликів з приводу підвищення артеріального тиску, скарг на серце - 30, випадків підвищення температури - 38.

- Скільки санітарних автомобілів має бути на станції в ідеалі?

- За нормативними розрахунками - одна бригада на 10 тисяч населення, тобто 34 - для Вінниці. Враховуючи резерв, хоча б 50 машин необхідно. Найсуттєвіше надходження було у 1997-му, коли міська рада придбала для станції десять "Тойот", що замінили спрацьовані "Рафи". Зараз "Тойоти" пройшли уже по 850 тис. км., при тому, що раніше автомобілі списували при 350-тисячному пробігові. У 2005-му отримали від міністерства охорони здоров'я один реанімобіль "Рено", у 2007-2008 р., за рахунок міськвиконкому, - 12 "Газелей", які за нормативами уже теж підлягають списанню. У 2011-му міськвиконком виділив кошти на придбання двох санітарних автомобілів на базі "Соболь". Цього року за держпрограмою реформування екстреної медичної допомоги Вінницька міська станція ШМД отримала два реанімобілі "Пежо" класу В і один реанімобіль "Форд" класу С із сучасним обладнанням. Наразі чотири повноцінно укомплектованих медичних бригади надають висококваліфіковану екстрену допомогу найважчим категоріям постраждалих та хворих.

- Чому на "швидкій" не вистачає лікарів?

- Із фельдшерами і молодшими медичними працівниками проблем нема, а от кількість вакансій лікарів збільшується з кожним місяцем. За цей рік потреба ще зросла і складає 22 вакантні посади. Люди шукають більш оплачувану роботу або не таку важку, адже вона дуже специфічна. Лікар працює наодинці, не на своїй території, самостійно приймає рішення, не може сховатися в кабінеті і відмінити прийом. Важко психологічно, медиків нерідко зустрічають з агресією. Випадки з побиттям бригади і покусаними лікарями не так давно набули резонансу на все місто. Але є інші прикрі речі, які проходять тихо. Наприклад, п'яні родичі, які не дбають про старших членів родини, яким навіть білизну не змінюють, нікого не хвилює, як вони ходять у туалет... Хворі виснажені, а близькі про них не піклуються. Суспільству нині не вистачає духовних цінностей.

- Наскільки часто з'ясовується, що не було потреби викликати медиків?

- Це проблемне питання, адже таких звернень в загальному до 2-3%, і вони суттєво збільшують навантаження. Часто нема необхідності направляти спеціалізовану бригаду швидкої допомоги до так званих "хронічних хворих", які, маючи встановлений діагноз і знаючи про необхідність лікування, вирішують зателефонувати у "поліклініку на колесах", замість того, щоб звернутися до свого лікаря. Від таких пацієнтів маємо 300-600 звернень у місяць. Буває, викликають "швидку" до 10-ти разів на день. І ми зобов'язані реагувати. Хоча насправді проблема може бути у дефіциті спілкування. А в цей час до хворого, якого дійсно треба рятувати, бригада запізнюється. Виклики закінчуються безрезультатно й через неправильну адресу, особливо отриману від сторонніх осіб, трапляються й виклики заради жарту. Якщо це переходить межу, звертаємося до компетентних органів, які вираховують жартівників.

Окрема тема - нумерація будинків. Є проблема між пропискою у Вінницькому районі і проживанням у місті. З новобудовами, у т.ч. спорудженими громадянами самостійно, дачами, хуторами, які не нанесені на офіційну мапу, яку ми використовуємо, люди отримують вінницьку прописку, а територія ще належить Вінницькому району. Навіть по GPS їх не видно. Ще гірше, коли відмовляються виходити нам назустріч, хоча б на кілька метрів, до відомого орієнтира. Пошук адрес займає більше всього часу, особливо на Старому Місті, Кореї, де багато проїздів і провулків, не на всіх будинках номери. Є проблеми із заїздом - через бетонні брили, самовільно поставлені мешканцями. Це, як правило, у мікрорайоні Вишеньки. Заважають і припарковані авто біля під'їздів.

- Яка ситуація із забезпеченням ліками?

- Маємо необхідний перелік засобів медичного призначення на 100%. Гірше - з обладнанням: дефібриляторами, дихальною апаратурою. Між іншим, за кордоном дефібрилятори навіть у супермаркетах встановлені. Наші старі вийшли з ладу, потребують дороговартісного ремонту. Зараз стоїть питання за рахунок коштів з міського бюджету дообладнати лінійні бригади дефібриляторами і дихальною апаратурою.

- Як відпочиваєте від роботи?

- Робота ненормована, я на зв'язку 24 години на добу. Тож межа між роботою і відпочинком розмита. Кращий відпочинок - усамітнення, бо в силу професії не маю дефіциту спілкування. Люблю спостерігати природу, читати.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Газета "Місто"
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)