Історія ялинкових іграшок

22.12.12 09:24 10889

В теперішній час вінничани мають можливість придбати будь яку ялинкову іграшку. Колись великого вибору іграшок не було. Нашим бабусям та дідусям доводилося прикрашати зелені красуні фруктами та звичайною випічкою у вигляді звіряток та казкових героїв.

Історія ялинкових іграшок

Мартін ЛютерІснує думка, що вперше прикрасив різдвяну ялинку Мартін Лютер. Напередодні Різдва 1500 року, він приніс красуню в дім, і, як нагадування про Віфлеємську зірку, запалив на ялинці свічки. Пізніше на верхівці ялини стали розміщувати зірку, а свічок ставили рівно дванадцять – чи то по кількості місяців у році, чи то по кількості апостолів. Поряд з яблуками, горіхами, пряниками, печивом на гілках висіли фігурки янголів і пастухів. У XVII столітті прикраси різдвяної ялинки, в основному, були їстівними. Літопис тих часів свідчить, що прикрашали різдвяне дерево не тільки солодощами, гірляндами з родзинок, кренделів, а й паперовими трояндами та іншими квітами.

Наприкінці XVIII століття у  Німеччині з’явилися перші скляні іграшки. Легенда пов’язує спробу створити штучні подоби фрукта (скляні ялинкові кульки) з цілком конкретним роком, коли в країні не вродили яблука, а отже вішати на ялинки було нічого. Щоб за цих умов не порушувати традицію, німці знайшли замінник яблукам — їх символи, скляні кулі.

Перші ялинки в Росії з'явилися у ХVІІІ столітті в будинках петербурзьких німців. Цей звичай у них перейняла столична знать, а вже в середині XIX століття святкове дерево сталялинкові прикрасио неймовірно популярним. На рубежі XIX-XX століть ялинки почали прикрашати з певним шиком. Улюбленими ялинковими прикрасами протягом багатьох років були іграшки-асолоди – шишки і бурульки, зайчики і білочки, які випікали з піскового тіста й обертали в золоту, срібну й кольорову фольгу. Вітчизняні виробники - місцеві кустарі в невеликих артілях теж виготовляли в той час ялинкові іграшки, проте тільки з паперу, тканини, вати, пап’є-маше. Особливою прикрасою ялинок залишалися маленькі свічі.

Спочатку в Росії продавалися німецькі іграшки. Тільки після Першої світової війни почали відкриватися місцеві підприємства, які виробляли скляні кулі. Але розвитку вони не набули у зв’язку з відомими подіями.

Радянська влада оголосила ялинку шкідливим пережитком. День Різдва став Днем індустріалізації! Антирелігійна кампанія, яка розгорнулася у 1927 році, Різдво заборонила, а тому і на ялинки ввели «табу». І тільки з середини 30-х років минулого століття більшовики вирішили, що ритуал прикрашення різдвяного дерева можна трактувати як підготовку до новорічного свята без християнських «натяків». 28 грудня 1935 р. в газеті «Правда» була опублікована стаття П.Постишева «Давайте організуємо до Нового року дітям гарну ялинку». І довгоочікуване дерево знову наповнило своїм ароматом кожний міський будинок. Свято Нового року було реабілітоване, але при цьому з нього вилучили релігійні мотиви, а давній традиції надали одіозно-ідеологічного характеру. Що не могло не позначитися й на ялинкових іграшках, де стала домінувати офіціозна атрибутика у вигляді зірок, серпів із молотами, ракет, дирижаблів з обов’язковою радянською символікою.

В радянських артілях відновився випуск іграшок: вручну з вати, пап'є-маше «ліпили» чоловічків - Дідів Морозів, парашутистів, дам і дітей - учасників перших довоєнних свят, ретельно прорисовуючи всі риси особи. Скляні іграшки одержали «зелену вулицю», посівши певне місце в арсеналі ідеологічної зброї. Зі скла почали видувати іграшки з написом «СРСР».

Розробкою радянських ялинкових прикрас і їх асортиментом ще перед війною зайнявся в Москві Інститут іграшок. В 40-і роки новорічні ялинки в усій країні прикрасилися червоними зірками, танками, літаками, парашутистами і навіть портретами Сталіна і членів політбюро.

Після Вітчизняної війни іграшки стали більше виразними. В 1949 році до 150-річчя від дня народження О.С.Пушкіна були випущені іграшки із зображенням персонажів казок поета. Радянські ялинки збагатилися цілим набором казкових персонажів — золотими рибками, богатирями, русалками, хатинками на курячих ніжках.

На початку 50-х років виготовлялося з вати багато «їстівних» іграшок: всіляких ягід, овочів, фруктів. На ялинці оселилися казкові герої: Червона Шапочка, Айболить, забавні звірята, птахи, і як символ демографічного вибуху - лелеки. Не пройшла безслідно і «кукурудзяна епопея» за часів М. Хрущова, коли на ялинових гілках «виросли» качани. Проте, неодмінною прикрасою ялинки були скляні намиста.

Грандіозна подія початку 60-х - освоєння людиною космічного простору знайшло відбиття в ялинкових іграшках: з'явилися ракети, супутники, космонавти, зірки.

У 70-х гарні ялинкові прикраси, як і все інше, стали дефіцитом. Те, що випускала вітчизняна промисловість, стало приймати усе більше спрощені форми і одержувати штамповані обличчя.

У 80-і роки іграшки здобувають абстрактну форму: найчастіше дитині доводилося напружувати фантазію, щоб визначити, що ж за звір, застільки обтічної форми, з'явився на ялинці?

У 90-і роки випускаються кулі з переводними зображеннями тварин - символів року (відбиття моди на різного роду гороскопи). З'являються ялинкові іграшки у вигляді шоколадних фігурок.

Початок 21-го століття - майже повна іноземна інтервенція великою кількістю імпортної ялинкової продукції не дуже високої якості.

Щороку мода на новорічні прикраси змінюється. І вітчизняні атрибути нового року все важче відрізнити від закордонних. Вишуканi українськi iграшки стають престижними: вітчизняні фабрики випускають фігурну іграшку, дивні кулі з ручним розписом, копіюють старі іграшки на прищіпці.

Процес виготовлення скляної ялинкової іграшки

Виробництво невибагливих іграшок зі скла — досить складне і трудомістке. Щоб на ялинці з’явилася гарна іграшка у вигляді кулі чи дзвіночка, вона повинна пройти процес видування, сріблення, фарбування, розмальовування. А для досягнення краси й оригінальності всі ці процеси, за невеликим винятком, ось уже півстоліття здійснюються вручну.  Зі скла і подиху – так народжується майбутня ялинкова іграшка. Користуючись газовими горілками, кілька десятків склодувів видувають із розплавленого скла заготовки майбутніх іграшок. Зі скляних трубок жінки-склодуви вручну видувають з них легкі й тонкі кулі: одну таку кульку «надихають» за 2 хвилини. Без уродженого художнього хисту й гарного окоміру тут не обійтися. Далі скляні кульки вручну сріблять із середини, потім фарбують ззовні в різні барви. І нарешті – розпис новорічних іграшок.  Особливо обдаровані художниці - робітниці, котрі мають художню освіту або природний хист до малювання, пензлями вимальовують все, що забажає замовник: від зимових узорів – до логотипів організацій та політичних партій.

Роспис скляних ялинкових іграшок

Ось така вона.... ялинкова іграшка.

"Моя Вінниця"
Теги: Вінниця
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)