Сім’я дизайнера Олександра Очеретного у двокімнатній вінницькій квартирі. Дружина Марина тримає на руках чотиримісячного сина Данила, сидять старший Ілля та донька Єлизавета

Чоловік живе у Вінниці в двокімнатній квартирі на вул. Чайковського. Із батьком до дверей вибігає старший син Ілля, 6 років. Позаду нього виглядає 2-річна Єлизавета. 4-місячного Данила дружина Марина, 27 років, переодягає в кімнаті. Олександр запрошує пройти в квартиру. Діти біжать за нами, на дивані вилазять батькові на руки.

— Діти для мене все, — каже дизайнер. — Але що таке бути батьком — зрозумів лише після Данила. Якби в мене була одна дитина, я був би нещасним батьком.

Часу вистачає на кілька знімків дизайнера з родиною: Олександр поспішає на роботу. У студію їдемо його сріблястою машиною ”Шкода Фабія”. Дорогою Олександр розповідає, що будує собі дім. Це буде триповерховий будинок у східному стилі у селі Стрижавка Вінницького району. Проект чоловік знайшов у журналі. Дизайн та інтер’єр розробляє сам.

— Я вже уявляю, де в мене там вазочки будуть стояти, — сміється. — Але хочу, щоб будинок був наповнений домашньою атмосферою. А не так, що заходиш і боїшся десь стати.

Очеретний каже, що готові вже стіни та дах. Скільки коштів вклав у будинок, сказати відмовляється.

— Я не рахую грошей, — каже. — Вони для мене спосіб існування і можливість комфорту, а не ціль. Розстаюся з ними дуже легко. Ніколи не записую, скільки на що потратив.

Студія Олександра розташована на сьомому поверсі офісної будівлі ”Інфракон” у Вінниці. У кабінеті дизайнера примірочна, полиці із сувоями тканин, диван, робочий стіл. На стіні — 20 дипломів із різних конкурсів: за друге місце в конкурсі ”Єврофурія Евордс” на Лондонському тижні моди 2006 року, звання ”Кращого дизайнера року” від Спілки молодих дизайнерів України 2002 року.

Очеретний просить помічницю принести чай. Дістає із сумки два батончики ”Снікерс” і цукерки ”Рафаело”.

— Оце ви присутні на моєму сніданку, — зазначає. — Удома встаю о восьмій годині, не їм. А тут без чашки чаю не буду працювати.

Олександр розповідає, що любить готувати. Але терпіти не може мити посуд. Цим займається дружина. На свята сам готує багато страв.

— У мене з дитинства було багато талантів, і всі думали: ким це я буду? — сміється. — Перший — кулінарія. Змалку в мене руки були в муці: подобалося пекти. Друзі в школі називали мене ”поварьошкою”.

Із майбутньою дружиною Олександр познайомився на роботі. Вона прийшла замовляти костюм на своє 20-річчя. Запросила на свято.

— Я старався виглядати перед нею ненайкраще. Показував усі негативні риси характеру. Щоб бачили очі, що вибирали.

Очеретний каже, що керівник він вимогливий. Одразу ставить підлеглих на місце.

— Щоб нова людина притерлася в нас, я тру, тру, тру. Якщо вона не обтирається, я беру сильніший різець і тоді може бути больно. Я насправді дуже жорстка людина. Просто мало хто мене бачить, коли я наставляю на путь істинний.

Олександр купує одяг переважно в Києві. У Вінниці заходить до бутиків ”Магіцентру”. Любить прості речі. Удома ходить у лляних штанях власного пошиття та футболці. Обирає якісне взуття. Улюблені парфуми — ”Зе Ван” від ”Дольче і Габанна”.

— Парфумів у мене багато, я їх часто міняю, — зізнається дизайнер. — Користуюся ними в залежності від настрою і відчуттів.


Переглядів: 8999
Поширень: 0