Підприємство заборгувало фонду майже мільйон гривень. Тим часом держава не повернула спирткомбінату 4,5 мільйона гривень податку на додану вартість. Та ще й продукції зберігається на складах на шість мільйонів гривень. «Укрспирт» не дає наряди на її реалізацію», — пояснюють в адміністрації комбінату.
Чотири місяці робітники чекали зарплати, а тепер оголосили страйк (про його початок «Голос України» повідомляв у номері за 08.04.09). «Ми готові на все — брати в облогу податкову, хоч у Вінниці, хоч у Києві, лягати на рейки залізниці, перекривати рух транспорту, — кажуть розгнівані робітники біля прохідної підприємства. — Хто дав чиновникам право так збиткуватися над людьми? Завод заробляє гроші, а де вони?.. Хоч би були на Великдень змилувалися. Нема в них нічого святого».
— У мене в сім’ї шестеро дітей, — розповідає робітник Микола Вітковський, — а я чотири місяці ні копійки не несу додому. Більше чотирьох тисяч заробив, але не дали жодної гривні. Скажіть, як і за що далі жити моїм дітям?
Голова профкому комбінату Валентин Котельницький зазначає: вимоги трудівників законні, тому підтримує дії колективу. Люди не можуть сплатити за квартири, за газ, електрику. Для багатьох з них робота на заводі — єдине джерело заробітків. Якби держава повернула комбінату кошти податку на додану вартість, а «Укрспирт» дав наряди на реалізацію, ми б стали багатіями. Люди отримали б зарплату і знов вийшли на роботу...
Вінницький окружний адміністративний суд зобов’язав податкову адміністрацію виплатити підприємству ПДВ. Податківці кажуть, що спирткомбінат має борг за державну позичку в сумі 616 тисяч гривень. Тягнеться вона ще з... 1997 року. Боржникам ПДВ не повертають. Уточнення вносить юрист Барського спирткомбінату Анатолій Назаренко: «Наш завод не має заборгованості за державною позичкою». Сказане підтверджує документами.
Проблеми на Барському спирткомбінаті почалися після того, як у 2007 році до підприємства приєднали (шляхом реорганізації) Вінницький спиртзавод. У Бару стали правонаступниками усіх прав і зобов’язань ще одного державного підприємства — Вінницького спиртзаводу. Останній мав позичку на згадану вище суму — 616 тисяч гривень. Однак в акті прийому-передачі її не відобразили. Як цей момент «прогавили» податкова і Держказначейство, тепер ніхто не може сказати. Як пояснюють юристи, кожного місяця до 20 числа органи Держказначейства зобов’язані надавати інформацію податковій адміністрації про стан заборгованості перед держбюджетом. З чиєїсь неуважності «загубили» кругленьку суму. Тепер вину переклали на плечі підприємства.
— Причина в тому, що її, цю позичку, «загубили» набагато раніше, — уточнює юрист Анатолій Назаренко. — Вінницький спиртзавод збанкрутував ще 2002 року. У 2003-му між кредиторами та боржником уклали мирову угоду. Її затвердив Господарський суд області. Але заборгованість по згаданій бюджетній позичці не була включена до реєстру вимог кредиторів. Установлені строки подання заяви до суду минули. Про це й сказано в ухвалі Господарського суду: «Враховуючи те, що сума заборгованості по бюджетній позичці не увійшла до реєстру вимог кредиторів, її було списано з реєстру кредиторської заборгованості». Податківці, схоже, змирилися з ситуацією. Бо згодом Вінницька міська ДПІ видала довідку про відсутність заборгованості у підприємства у сплаті податків, зборів і платежів.
На цій підставі колегія Вінницького окружного адміністративного суду підтвердила відсутність заборгованості з даного виду бюджетної позички. У постанові суду чітко сказано: «Вказана заборгованість по бюджетній позичці мала бути знята з обліку органів Держказначейства».
Незважаючи на це, управління Держказначейства у Вінницькій області не лише не погоджується з рішенням суду. Воно продовжує нарахування пені на позичені кошти. Минуло стільки часу! Нагадаємо, позичку держава надавала ще у 1997 році, а чиновники дотепер не можуть вирішити питання про її повернення. Зате відповідальність переклали на плечі трудового колективу спирткомбінату. Дані про наявну заборгованість передали до Барської міжрайонної податкової інспекції для вжиття заходів щодо стягнення і позиченої суми, і пені, нарахованої на неї.
Дії обласного управління Держказначейства щодо обліку заборгованості отриманої позички Вінницький окружний адмінсуд визнав неправомірними. Суд зобов’язав управління Держказначейства зняти з обліку 616 тисяч гривень боргу і вважати його погашеним. Відповідач тим часом звернувся з апеляцією на постанову суду. Скільки ще часу промине, поки в Київському апеляційному адміністративному суді почнуть розгляд цієї справи, невідомо. Кажуть, там навіть напис висить на дверях: «Проханнями про прискорення розгляду справ не турбувати». На запитання, чому раніше не вирішили питання про повернення позички, чиновники мовчать.
Володимир Дерев’янко, начальник управління Держказначейства у Вінницькій області:
— Позичку надавало Міністерство фінансів, тому ми не маємо права її списати. Буде рішення суду, тоді готуватимемо документи на Мінфін. Ми пропонували інший варіант: погасити суму позички за рахунок коштів з податку на додану вартість. Однак керівництво заводу не погоджується на це.
Святослав Назарук, заступник начальника Державної податкової адміністрації у Вінницькій області:
— Буде рішення суду про визнання позички списаною, я в той же день підпишу документ про виплату ПДВ Барському спирткомбінату. Доки є заборгованість, зробити цього не можу.
Чотири місяці робітники чекали зарплати, а тепер оголосили страйк (про його початок «Голос України» повідомляв у номері за 08.04.09). «Ми готові на все — брати в облогу податкову, хоч у Вінниці, хоч у Києві, лягати на рейки залізниці, перекривати рух транспорту, — кажуть розгнівані робітники біля прохідної підприємства. — Хто дав чиновникам право так збиткуватися над людьми? Завод заробляє гроші, а де вони?.. Хоч би були на Великдень змилувалися. Нема в них нічого святого».
— У мене в сім’ї шестеро дітей, — розповідає робітник Микола Вітковський, — а я чотири місяці ні копійки не несу додому. Більше чотирьох тисяч заробив, але не дали жодної гривні. Скажіть, як і за що далі жити моїм дітям?
Голова профкому комбінату Валентин Котельницький зазначає: вимоги трудівників законні, тому підтримує дії колективу. Люди не можуть сплатити за квартири, за газ, електрику. Для багатьох з них робота на заводі — єдине джерело заробітків. Якби держава повернула комбінату кошти податку на додану вартість, а «Укрспирт» дав наряди на реалізацію, ми б стали багатіями. Люди отримали б зарплату і знов вийшли на роботу...
Вінницький окружний адміністративний суд зобов’язав податкову адміністрацію виплатити підприємству ПДВ. Податківці кажуть, що спирткомбінат має борг за державну позичку в сумі 616 тисяч гривень. Тягнеться вона ще з... 1997 року. Боржникам ПДВ не повертають. Уточнення вносить юрист Барського спирткомбінату Анатолій Назаренко: «Наш завод не має заборгованості за державною позичкою». Сказане підтверджує документами.
Проблеми на Барському спирткомбінаті почалися після того, як у 2007 році до підприємства приєднали (шляхом реорганізації) Вінницький спиртзавод. У Бару стали правонаступниками усіх прав і зобов’язань ще одного державного підприємства — Вінницького спиртзаводу. Останній мав позичку на згадану вище суму — 616 тисяч гривень. Однак в акті прийому-передачі її не відобразили. Як цей момент «прогавили» податкова і Держказначейство, тепер ніхто не може сказати. Як пояснюють юристи, кожного місяця до 20 числа органи Держказначейства зобов’язані надавати інформацію податковій адміністрації про стан заборгованості перед держбюджетом. З чиєїсь неуважності «загубили» кругленьку суму. Тепер вину переклали на плечі підприємства.
— Причина в тому, що її, цю позичку, «загубили» набагато раніше, — уточнює юрист Анатолій Назаренко. — Вінницький спиртзавод збанкрутував ще 2002 року. У 2003-му між кредиторами та боржником уклали мирову угоду. Її затвердив Господарський суд області. Але заборгованість по згаданій бюджетній позичці не була включена до реєстру вимог кредиторів. Установлені строки подання заяви до суду минули. Про це й сказано в ухвалі Господарського суду: «Враховуючи те, що сума заборгованості по бюджетній позичці не увійшла до реєстру вимог кредиторів, її було списано з реєстру кредиторської заборгованості». Податківці, схоже, змирилися з ситуацією. Бо згодом Вінницька міська ДПІ видала довідку про відсутність заборгованості у підприємства у сплаті податків, зборів і платежів.
На цій підставі колегія Вінницького окружного адміністративного суду підтвердила відсутність заборгованості з даного виду бюджетної позички. У постанові суду чітко сказано: «Вказана заборгованість по бюджетній позичці мала бути знята з обліку органів Держказначейства».
Незважаючи на це, управління Держказначейства у Вінницькій області не лише не погоджується з рішенням суду. Воно продовжує нарахування пені на позичені кошти. Минуло стільки часу! Нагадаємо, позичку держава надавала ще у 1997 році, а чиновники дотепер не можуть вирішити питання про її повернення. Зате відповідальність переклали на плечі трудового колективу спирткомбінату. Дані про наявну заборгованість передали до Барської міжрайонної податкової інспекції для вжиття заходів щодо стягнення і позиченої суми, і пені, нарахованої на неї.
Дії обласного управління Держказначейства щодо обліку заборгованості отриманої позички Вінницький окружний адмінсуд визнав неправомірними. Суд зобов’язав управління Держказначейства зняти з обліку 616 тисяч гривень боргу і вважати його погашеним. Відповідач тим часом звернувся з апеляцією на постанову суду. Скільки ще часу промине, поки в Київському апеляційному адміністративному суді почнуть розгляд цієї справи, невідомо. Кажуть, там навіть напис висить на дверях: «Проханнями про прискорення розгляду справ не турбувати». На запитання, чому раніше не вирішили питання про повернення позички, чиновники мовчать.
Володимир Дерев’янко, начальник управління Держказначейства у Вінницькій області:
— Позичку надавало Міністерство фінансів, тому ми не маємо права її списати. Буде рішення суду, тоді готуватимемо документи на Мінфін. Ми пропонували інший варіант: погасити суму позички за рахунок коштів з податку на додану вартість. Однак керівництво заводу не погоджується на це.
Святослав Назарук, заступник начальника Державної податкової адміністрації у Вінницькій області:
— Буде рішення суду про визнання позички списаною, я в той же день підпишу документ про виплату ПДВ Барському спирткомбінату. Доки є заборгованість, зробити цього не можу.