Як вінницькі підприємства знаходять альтернативу газу

Через значне подорожчання газу та минулорічні проблеми з його постачанням, вінницькі підприємства шукають можливості переходу на альтернативні види палива. Сьогодні в.о. міського голови Сергій Моргунов відвідав декілька таких підприємств, які для обігріву виробничих приміщень використовують котли, що працюють не на газу.

Одним з них стало КП «Вінницька транспортна компанія». Приміщення Муніципального автобусного парку, який розташований на Сабарівському шосе, опалюються за допомогою твердопаливного котла. Газ до території підприємства не підведений, тому для забезпечення ремонтної зони та службових приміщень теплом, ще минулої весни було встановлено котел, який працює на деревині, але при необхідності можна використовувати і вугілля. «Свого часу ми хотіли підвести сюди газ, але розробка проекту, підключення і розводка по території - дуже дорого. До того ж, розуміємо, скільки зараз коштує газ, тому поставили котел на альтернативному виді палива, - розповідає генеральний директор КП «Вінницька транспортна компанія» Микола Форманюк. - Температура на другому поверсі будівлі, де розташовані службові приміщення для працівників автопарку, 19-20 ^оС. Безпосередньо через повітроводи подається гаряче повітря в ремонтну зону. Коли температура повітря на вулиці була мінус 10 ^оС, в ремзоні вона утримувалася плюс 14-15 ^оС, а це достатньо для робочого процесу. Ми порахували, що якби ці приміщення опалювалися газом, то підприємство заплатило б у 2,4 рази грошей більше, ніж використовуючи деревину».

Котел потужністю 68 кВт дуже швидко розігрівається і протягом 30 хвилин виходить на повну потужність. Використання сировини залежить від температури зовнішнього повітря, але для забезпечення комфортних умов в приміщеннях спалюється приблизно до кубічного метра деревини за добу. Коефіцієнт корисної дії котла близько 94 %, бо відстань від котельні до опалювального приміщення незначна, тому і втрати невеликі. Як сировину використовуються відпрацьовані шпали, бруски, дрова та різні відходи деревини. На сьогодні котел опалює близько 350 м² площі. Ще одне приміщення автобусного парку зі службовими кімнатами опалюється електрокотлом. Для опалення побутових приміщень ремонтної зони трамвайного депо, що на Хмельницькому шосе, КП «Вінницька транспортна компанія» також використовує котел на деревині.

Твердопаливні котли встановлено і на підприємстві з виробництва меблів «Геліка». Австрійські котли, які воно використовує для обігріву 3,5 тис. м² площ, працюють на деревині. Вони сертифіковані в Україні, мають триступеневе горіння та не мають шкідливих викидів у повітря. При температурі 1050 оС усі формальдегіди, які є у фанері, повністю розкладаються. Відходи виробництва переробляються у тирсу, яка шляхопроводом транспортується на котельню. Сировиною для котельні підприємство забезпечує себе повністю, навіть із залишком. Його зберігають окремо. У планах керівництва «Геліки» поставити котел ще на одну дільницю. На сезон для потреб котельні необхідно близько 200-250 тон тирси. В котельні також встановлено генератор на випадок відключення електрики. За словами директора підприємства Анатолія Шаманського, ця котельня працює вже третій сезон, а щоб повністю окупити затрати на закупівлю котлів необхідно біля семи років. Один котел на 240 кВт коштував підприємству біля 70 тис. євро. «Опалення одного квадратного метра території підприємства нам обходиться близько 6 грн., враховуючи обладнання і амортизацію, а якби опалювали газом, було б до 19 грн., тобто втричі дорожче, - розповідає він. – Але головне, що ці тисячі тон відходів нам потрібно було б вивозити на полігон, а ми нашим дітям маємо залишити чисте повітря та землю. Сьогодні підприємство вивозить за сезон лише 2-3 тони попелу, який залишається від спалювання тирси».

В котельні польсько-українського підприємства по виробництву паркетної дошки «Барлінек» працює 4 котла по 4,6 мВт. Їх вистачає на забезпечення теплом всього підприємства. Як каже генеральний директор підприємства Вініціуш Юліуш Іванські, їх виробництво є повністю безвідходним – частина відходів виробництва використовується для потреб котельні, а залишок йде на виготовлення пелетів та брикетів. Біопаливо підприємство почало виробляти від моменту створення. Адже при впровадженні такого масштабного виробництва, постало і питання, що робити з відходами. Тому були одразу інвестовані кошти у встановлення лінії по виробництву пелетів з сухих відходів, а в 2009 році було змонтовано і лінію з виготовлення брикетів з відходів продуктів лісопиляння. Основним споживачем біопалива є країни Західної Європи. На підприємстві також запроваджуються і інші заходи з енергоефективності. Зокрема, торік основними такими заходами стала заміна освітлення виробничих приміщень на сучасні світлодіодні лампи, які дозволяють вдвічі заощадити споживання електроенергії. А для керування освітленням території заводу встановлено сутінкові реле, які автоматично вмикають світильники, з настанням темної пори доби, та автоматично вимикають їх, коли освітлення на вулиці достатнє.

«Ми всі знаємо про ті виклики, які є сьогодні по ціни на газ, і ті завдання, які стоять перед державою в цілому по економії газу. Місту завдяки погодним умовам та впровадженню відповідних заходів по економії з листопада до сьогодні вдалось зекономили порівняно з аналогічним періодом 2013/2014 років біля 40 % газу. Але тут питання не у відсотках, а наскільки ми реально можемо замінювати газ на інші види палива, - каже в.о. міського голови Сергій Моргунов. - Частка підприємств у місті, які використовують сьогодні альтернативні джерела енергії, є невеликою. І ціль сьогоднішнього об’їзду – вивчити досвід, зрозуміти, як такі підприємства працюють, та які є перспективи з точки зору розвитку цього напрямку. Якщо говорити про «Геліку» та «Барлінек», то це ті підприємства, які працюють безвідходно, вони повністю забезпечують себе теплом, замінюючи газ на інші види палива. У цьому році ми встановлюємо в котельні по вулиці Баженова два котла на деревині, працюємо над питанням, в яких ще котельнях при модернізації можна застосовувати альтернативні види палива. Тобто це обмін досвідом, адже при модернізації ми маємо розуміти, які котли можемо використовувати та на яких видах палива. Це великий комплекс питань, над яким сьогодні працює міська рада».