Ці цифри, на думку директора Київського Інституту гематології та трансфузіології АМН України Петра Михайловича Перехрестенка, були офіційно озвучені вперше, у Вінниці, на V з\'їзді гематологів та трансфузіологів України. Він проходив на базі Вінницького медичного університету з 20 по 22 травня.
Щоб запобігти новим випадкам інфікування, на думку чиновників від трансфузіології, потрібно зробити донорство безплатним, а також змінити саму систему заготівлі крові на таку, яка існує у країнах сусідах, зокрема, у Польщі чи Угорщині.
Хоча, на думку заступника Міністра охорони здоров\'я Віктора Рибчука, 80% кровоздач в Україні безкоштовні і зараз.
За переведення донорів у "безплатну площину" - і начальник обласної станції переливання крові Віталій Маланіч: " Донорство повинно бути безплатним. Якщо, здаючи кров, людина переслідуватиме якусь мету, наприклад, заробіток, вона приховає всі свої захворювання".
На кількість донорів, яка і без того з часів СРСР зменшилась в Україні втричі, на думку Віктора Рибчука, безплатність не вплине:
- Крим, Донецька та Луганська області вийшли на норми, визначені ВОЗ по заготівлі крові на 1 жителя. Вони навіть мають вищі показники. Натомість, ми маємо цілий ряд регіонів, де відсутня робота з донорами, і там показники забору крові набагато гірші. В результаті в середньому по Україні забезпеченість кров\'ю одного жителя набагато нижче рекомендованої ВОЗ.
А от щоб позбутись ризику зараження людей через кров, чиновники від медицини пропонують централізувати українську систему збору крові. Тепер у регіоні існуватиме одна станція переливання крові, обладнана за сучасним словом медицини. На решті станцій тільки збиратимуть кров. Її, заморожену, доставлятимуть у центр, де кров і буде проходити тестування на інфекції і розділятись на компоненти.
На думку Віктора Рибчука, організувати доставку, перевірку і зберігання крові на одній станції буде дешевше, ніж закупити дороге обладнання для кожного з пунктів, де організовані кровоздачі.
- У кожному регіоні буде одна, головна станція, де ми повинні зосередити основну матеріально-технічну базу, - вважає чиновник. - Саме там буде здійснюватись виробництво препаратів і компонентів крові. Інші ж станції будуть виконувати функцію заготівлі, вони стануть банками крові.
Із чиновником погоджується і Віталій Маланіч:
- Пора відходити від того, щоб кожний у своїй каструлі варив компот з людської крові, - вважає Віктор Степанович. - Я об\'їздив майже всю Україну, і бачив, як з пральної машинки був зроблений апарат для розділення крові на компоненти. Наше обладнання дуже дороге: хороша центрифуга зараз коштує 65-70 тисяч доларів. Але ця центрифуга повинна працювати цілодобово. Сьогодні наша станція має такий апарат, але він працює у найкращому разі одну зміну і то декілька разів на тиждень. Це - через нестачу донорів, нестачу крові.
Реформування, яке Міністерство планує організувати вже до кінця року, повинно вивести систему заготівлі крові, яка, на думку заступника Міністра є питанням національної безпеки, на новий рівень. Адже способи і системи російського виробництва, якими користується Україна, застаріли і у самій Росії, де дивуються "дідівським" запитам української медицини.
Щоб запобігти новим випадкам інфікування, на думку чиновників від трансфузіології, потрібно зробити донорство безплатним, а також змінити саму систему заготівлі крові на таку, яка існує у країнах сусідах, зокрема, у Польщі чи Угорщині.
Хоча, на думку заступника Міністра охорони здоров\'я Віктора Рибчука, 80% кровоздач в Україні безкоштовні і зараз.
За переведення донорів у "безплатну площину" - і начальник обласної станції переливання крові Віталій Маланіч: " Донорство повинно бути безплатним. Якщо, здаючи кров, людина переслідуватиме якусь мету, наприклад, заробіток, вона приховає всі свої захворювання".
На кількість донорів, яка і без того з часів СРСР зменшилась в Україні втричі, на думку Віктора Рибчука, безплатність не вплине:
- Крим, Донецька та Луганська області вийшли на норми, визначені ВОЗ по заготівлі крові на 1 жителя. Вони навіть мають вищі показники. Натомість, ми маємо цілий ряд регіонів, де відсутня робота з донорами, і там показники забору крові набагато гірші. В результаті в середньому по Україні забезпеченість кров\'ю одного жителя набагато нижче рекомендованої ВОЗ.
А от щоб позбутись ризику зараження людей через кров, чиновники від медицини пропонують централізувати українську систему збору крові. Тепер у регіоні існуватиме одна станція переливання крові, обладнана за сучасним словом медицини. На решті станцій тільки збиратимуть кров. Її, заморожену, доставлятимуть у центр, де кров і буде проходити тестування на інфекції і розділятись на компоненти.
На думку Віктора Рибчука, організувати доставку, перевірку і зберігання крові на одній станції буде дешевше, ніж закупити дороге обладнання для кожного з пунктів, де організовані кровоздачі.
- У кожному регіоні буде одна, головна станція, де ми повинні зосередити основну матеріально-технічну базу, - вважає чиновник. - Саме там буде здійснюватись виробництво препаратів і компонентів крові. Інші ж станції будуть виконувати функцію заготівлі, вони стануть банками крові.
Із чиновником погоджується і Віталій Маланіч:
- Пора відходити від того, щоб кожний у своїй каструлі варив компот з людської крові, - вважає Віктор Степанович. - Я об\'їздив майже всю Україну, і бачив, як з пральної машинки був зроблений апарат для розділення крові на компоненти. Наше обладнання дуже дороге: хороша центрифуга зараз коштує 65-70 тисяч доларів. Але ця центрифуга повинна працювати цілодобово. Сьогодні наша станція має такий апарат, але він працює у найкращому разі одну зміну і то декілька разів на тиждень. Це - через нестачу донорів, нестачу крові.
Реформування, яке Міністерство планує організувати вже до кінця року, повинно вивести систему заготівлі крові, яка, на думку заступника Міністра є питанням національної безпеки, на новий рівень. Адже способи і системи російського виробництва, якими користується Україна, застаріли і у самій Росії, де дивуються "дідівським" запитам української медицини.