Японці захоплюють Вінницю

13.12.10 11:25 10565

Аніме. Сьогодні важко знайти людей, які ніколи не чули цього слова. Один скаже, що це мультики, в яких у людей дуже великі очі, інший почне розповідати про покемонів, з зображенням яких в дитинстві збирав наклейки, хтось скаже, що це прихована загроза з боку японців, які за допомогою аніме зомбують людей і
маніпулюють націями. Та мало хто точно може сказати, що це таке.

Японці захоплюють Вінницю

Невеличка довідка. Як пише вікіпедія, аніме - це японська анімація. На відміну від анімації інших країн, розрахованої на дитячу аудиторію, аніме, в основному, розраховане на підлітків і дорослу аудиторію. Воно відрізняється характерною манерою малювання персонажів і фонів. Сюжети можуть описувати велику кількість персонажів, відрізнятися різноманітністю місць і епох, жанрів і стилів. Видається в формі телевізійних серіалів і повнометражних фільмів.

А тепер конкретніше. Вам колись доводилось отримувати на горіхи за те, що назвали аніме мультиком? Якщо ні, то у вас ще є шанс цього уникнути. Ми поспілкуємося з людьми, які знаються на цьому і з радістю нас «просвітять».

Вінницький аніме-клуб «Юме но Тсубаса» (з японської «Крила Мрії») існує не так довго, але про них знає вже вся наша країна. Цікаво, що вони нам повідають…

Аніме-клуб "Юме но Тсубаса"

- Для початку розкажіть: аніме – це лише вид японського кінематографу чи щось більше?
- Різні люди позиціонують аніме по-різному: як вид мистецтва, або як дитяча забавка.
Але насправді аніме – це все разом: книги, фільми, емоції, театр. Одна річ дала початок усім іншим.

- Коли зародився жанр аніме?
- Цей жанр відносно новий, з’явився приблизно в 90-х роках, коли японський аніматор Масасі Кісімото намалював декілька пробних варіантів, таких як «Кенді-Кенді» і «Сейлор Мун», які одразу дуже зацікавили глядачів і стали національним досягненням Японії.

- Що таке манга?
- Це аніме, втілене в книзі. Своєрідний стиль малювання коміску. Деякі манги можуть бути екранізовані.

- Хто такі косплеєри?
- Це люди, які втілюють аніме в житті. Звичайному актору потрібен костюм і моральний образ, для того, щоб зіграти роль. Косплеєру в цьому плані важче, тому що додається третій фактор – зовнішність, яка може бути дуже навіть неординарною, починаючи від кольору волосся і закінчуючи формами тіла. Перед косплеєром постає три завдання: скопіювати вдало образ, відобразити максимально точно зовнішність і вдало подати персонажа театрально. Аніме показує тільки зразок персонажу, косплеєр має придумати, як би цей персонаж повів себе в тій чи інший ситуації, щоб люди дивлячись могли сказати: «Так, оцей дійсно схожий».

- Як давно існує ваш клуб і як зародилась ідея його створення?
- Наша організація існує трохи більше року. До того, як ми почали роботу, Вінницю на карті аніме-України вважали мертвою зоною. Але тільки ми почали працювати, то одразу успішно дебютували на багатьох аніме фестивалях в Україні: «Анікон», «Отобе» та інших. Взагалі в Вінниці існує два аніме-клуби. Це «Юме но Тсубаса» і «Мікадо но Аме». Останні – це старша ліга, що до недавно не вели відкриту діяльність. Але ми змогли з ними знайти спільну мову, створивши і показавши спільну театральну постановку на «Отобе». Наша співпраця допомогла прославити наше місто.

- Яким чином ви пропагуєте японську культуру?
- Ми розповідаємо про аніме, даємо подивитись декілька серій, зацікавлюємо, але не нав’язуємо. Також наша група проводить різні театральні дійства, як наприклад на День міста.

- Де ви знаходите реквізит для косплею?
- Костюми шиємо в ательє, хто вміє, виготовляє самостійно. Катани (японські мечі), в основному, купуємо в сувенірних магазинах. Решту речей знаходимо в спеціалізованих магазинах, яких, на жаль, поки що в Вінниці немає, або ж по знайомим.

- Як ви ставитесь до людей, які критикують аніме?
- Не конфліктуємо і не намагаємось переконати. Це особиста справа кожного.

- Для людей, які ніколи не дивились аніме, але хотіли б з чогось почати, щоб ви порадили переглянути?
- Євангеліон (Evangelion), Сталевий Алхімік (Fullmetal Alchemist), Зошит Смерті (Death Note), Темний Дворецький (Kuroshitsuji), Хелсінг (Helsing), Код Гіас (Code Geass)

В «Юме но Тсубаса» також входить Аліна Присяжнюк, яка навчається на першому курсі українознавства ВДПУ. Задамо кілька запитань їй.

- Аліна, скажи, ти давно дивишся аніме?
-З японською культурою я знайома з дитинства. Перше аніме дивилась дуже давно. А саме захоплюватись ним почала близько пів року назад. Я б не сказала, що переглянула велику кількість аніме, але продовжую дивитись і не припиняю ними цікавитись.

- Ти б хотіла когось косплєїти?
- Так, хотіла б. Взагалі це не так просто, як здається. Потрібні кошти на костюм+моральне налаштування на того чи іншого персонажа. Але якби хтось мені запропонував і допоміг, я тільки за. В мене є багато улюблених персонажів. Я б хотіла косплеїти когось з них.

- Я знаю, що ти пишеш вірші. Переглянуті аніме впливають на тематику твоїх творів? Надихають на створення чогось нового?
- Так, впливають. Після того, як я почала дивитись аніме, мої вірші стали дещо іншого спрямування. Більш темного та динамічного. Проте залишись і колишні теми, які є моїми улюбленими.

Фото

Японці захоплюють Вінницю Японці захоплюють Вінницю Японці захоплюють Вінницю Японці захоплюють Вінницю

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Юлія Шемет
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)